Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під час виконання професійних обов’язків було вбито щонайменше 12 журналістів та медіапрацівників, 21 поранено. Про це йдеться у щорічному звіті партнерських організацій Ради Європи, об’єднаних у Платформу сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів із назвою «Війна в Європі і боротьба за право повідомляти».
Для висвітлення перебігу війни українська влада видала акредитацію 11 тисячам журналістів. Представникам медіа доводиться працювати у надзвичайно складних обставинах «через хаотичні обстріли, цілеспрямовані удари по комунікаційній інфраструктурі, часті та тривалі відключення електроенергії, а також через спроби нападу та захоплення журналістів на окупованих росією територіях».
З огляду на це редакції ЗМІ, чиї журналісти висвітлюють війну в Україні, ввели жорсткі протоколи безпеки для своїх працівників. У звіті вказано, що оскільки українська влада запровадила воєнний стан і жорстко стежить за дотриманням військової таємниці, «на передову було допущено небагато кореспондентів». І всі вони «повинні були зберігати особливу пильність через активну ворожість російських військ щодо журналістів».
У звіті зазначено, що міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки журналістів і свободи преси, надавали українським та іноземним репортерам усі можливі види допомоги, «навіть доставляючи генератори, щоб допомогти редакціям, які стикалися з відключенням електроенергії внаслідок ракетних ударів». Правозахисники займалися документуванням фактів нападів на представників ЗМІ, розслідуванням убивств журналістів і поданням скарг на порушення гуманітарного права до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
За час війни проти України в самій росії розгорнулася «жорстока розправа з незалежною журналістикою». Будь-який відступ чи критику офіційної позиції російської влади щодо вторгнення в Україну було криміналізовано.
«Груба та дегуманізуюча пропаганда, розпалювання війни, підбурювання до ненависті та дезінформація заполонили контрольований державою інформаційний простір росії», — констатовано у звіті.
Так само російська влада діє і на окупованих українських територіях, «де створюються промосковські ЗМІ та навіть осередки російської спілки журналістів, натомість українські масмедіа витісняють, а всі журналісти змушені підкорятися інформаційному диктату Кремля». На думку авторів, за час війни проти України російська влада ввела в дію «такі драконівські та нетерпимі правила цензури», яких Європа не бачила від часів завершення холодної війни.
Наслідком такої політики стало те, що нечисленні незалежні медіа, які ще існували в рф, було заборонено, вони закрилися або виїхали із країни. Загальна кількість працівників російських ЗМІ, які залишили рф 2022 року, становить понад 500 осіб, ідеться у звіті з посиланням на російське незалежне агентство з розслідувань «Проєкт Медіа».
Не краща ситуація зі свободою слова і в білорусі, в якій через два роки після масових мітингів протесту проти фальсифікації президентських виборів «білоруська влада продовжувала репресії проти громадянського суспільства та преси, які посилилися після вторгнення росії в Україну». Ці дії, спрямовані на залякування незалежних ЗМІ, також змусили багатьох журналістів виїхати з білорусі.
Безпідставні арешти та ув’язнення журналістів 2022 року стали для Європи звичним явищем, ідеться у звіті. На 31 грудня 2022-го в тюремному ув’язненні перебували 127 журналістів. Найбільше у Туреччині — 52 особи, білорусі — 32, росії — 22, на окупованих росією українських територіях — 14, чотири в Азербайджані, по одному у Великій Британії, Грузії та Польщі. Порівняно із 2021 роком кількість ув’язнених журналістів у Європі збільшилася на 60%, зазначено у звіті.
Протягом 2022 року Платформа сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала 289 застережень про серйозні загрози або напади на свободу ЗМІ у 37 країнах Європи, в яких ішлося про вбивства журналістів, ув’язнення, напади, судові переслідування та наклепницькі кампанії проти них. Деякі із цих застережень стосувалися росії, оскільки партнерські організації РЄ вирішили продовжувати моніторинг стану свободи ЗМІ та нападів на журналістів в рф і після її виведення зі складу Ради Європи.