ПОПЕРЕДЖЕННЯ КАТАСТРОФ
Сумний приклад Кубані доводить, що до природних катаклізмів треба готуватися завчасно
Поки жителі Краснодарського краю Російської Федерації оговтуються від наслідків катастрофічної повені, що спричинила загибель, за різними даними, від 161 до 172 осіб, у ЗМІ з’являються перші версії причин трагедії.
Крім природного фактора — потужної зливи, протягом якої випало близько п’яти місячних норм опадів, — наголошують і на технічних проблемах. З одногу боку, населення затоплених районів не було вчасно та повною мірою оповіщено про загрозу надзвичайної ситуації, з другого — вказується на можливість екстреного зливу води з водосховища, що розташоване поблизу найбільш постраждалого від повені міста Кримська. Хоча, за останньою інформацією, цю версію офіційно не підтверджено.
Україна теж не застрахована від удару водної стихії — лише за останні кілька років у деяких областях сталися потужні повені, щоправда, без таких катастрофічних наслідків, як на Кубані. Тож «УК» спробував з’ясувати, чи є можливість повторення краснодарського сценарію в нашій країні.
Головне — попередити
Людина не спроможна вказувати природі і зупинити циклон, що несе шквальний вітер, буревії та нищівні зливи. А от вчасно попередити населення, рятувальні служби, центральні та місцеві органи сучасній науці цілком під силу. Нині як вітчизняні, так і закордонні синоптики можуть дати цілком достовірний прогноз погоди на два-три дні. Так і відбулося в Росії, де місцеві синоптики попередили відповідні структури про негоду ще 4 липня (повінь сталася 6 числа). Чому на попередження повною мірою не відреагували місцеві чиновники та рятувальні служби — хай розбираються тамтешні слідчі та журналісти. А от яка ситуація із системою оповіщення в Україні — спробуємо з’ясувати.
Передусім слід зазначити, що за останні роки Український гідрометеорологічний центр жодного разу не знехтував своїм обов’язком і вчасно попереджував населення і рятувальні служби про можливі природні катаклізми. Ефективнішою робота синоптиків стала, на наш погляд, після включення Укргідрометцентру до структури Міністерства надзвичайних ситуацій. Адже після цього рятувальні служби напряму, в найкоротші терміни отримують інформацію про можливі загрози.
Синоптики отримали доступ до інформаційно-технічних ресурсів МНС, наприклад до систем супутникового спостереження за Землею з космосу. Крім того, слід зауважити, що протягом останнього року Укргідрометцентр та МНС значно активізували роботу зі ЗМІ. Так, практично кожного понеділка синоптики разом з рятувальниками дають спільні брифінги, на яких через телеканали, радіо, газети та інтернет-сайти інформують населення про поточну природно-кліматичну ситуацію та дають прогноз на найближчий період.
До речі, це можна назвати однією зі складових системи оповіщення населення про загрозу надзвичайних ситуацій, яка, на жаль, у Краснодарському краї, за оцінками керівництва МНС Росії, спрацювала не належним чином.
Величезні збитки — ніщо, порівняно з людськими жертвами. Фото з сайту daylife.com
SMS на допомогу
У нашому міністерстві оцінок роботі російських колег не дають, проте заявляють про цілковиту готовність до можливих стихійних лих. Система оповіщення населення про загрозу надзвичайної ситуації здійснюється, крім телебачення, через дротове радіо, телеграф, стаціонарні телефони, факси, сирени та гучномовці.
При цьому про потенційну загрозу повідомляють не лише населенню, а й місцевим органам влади, які теж повинні організувати роботу з оповіщення, у деяких випадках аж до поквартирного чи подвірного обходу. Таким чином, кожну людину, що проживає в потенційно небезпечному районі, буде вчасно попереджено про загрозу.
Крім того, вітчизняне МНС вже давно розробило та відпрацювало плани евакуації та розміщення населення. Тож за чіткої координації рятувальних та інших служб, а також безумовного виконання населенням інструкцій можна повністю уникнути жертв.
Однак українські рятувальні служби мають намір значно вдосконалити існуючу систему. Як розповів «УК» начальник відділу телекомунікаційних систем та оповіщення МНС Сергій Лобода, ще 2008 року розроблено типовий проект і створено дослідний зразок інформаційно-технічного комплексу для загальнодержавної системи оповіщення. Крім того, деякі елементи нової «екстреної мережі» вже вдало впроваджено у кількох районах Вінницької, Рівненської областей, а також у місті Севастополі. Водночас Сергій Лобода зазначив, що законодавчо затверджено відповідну цільову програму на 2013—2017 роки, виконання якої зробить, зокрема, вітчизняну систему оповіщення більш надійною та виведе її на сучасніший технологічний рівень. Утім, за його словами, й нинішня система функціонує без збоїв.
Будинки у російському Кримську просто непридатні для життя. Фото з сайту fishka.net
Також Сергій Лобода розповів, що наразі МНС активно розробляє механізми залучення до системи оповіщення операторів мобільного зв’язку. Так, за його словами, в червні 2011 року проведено експеримент щодо розсилки SMS-повідомлень про пожежну небезпеку населенню Київської області. І хоча не всі оператори долучилися до цього заходу, в цілому експеримент пройшов вдало. Після цього під егідою міністерства з представниками компаній-операторів мобільного зв’язку було проведено низку робочих нарад. У результаті компанії висловили згоду залучити певною мірою власні інформаційні потужності до централізованої системи оповіщення, але тільки після внесення певних змін до відповідного законодавства. Сергій Лобода зазначив, що пропозиції направлено на розгляд профільним структурам та відомствам, у тому числі Кабінету Міністрів, і є велика вірогідність того, що невдовзі мобільний зв’язок долучиться до системи оповіщення по всій країні.
Потенційних загроз чимало
Проте не завжди вищенаведені заходи дають змогу уникнути катастрофічних наслідків від розгулу стихії. Адже крім природного чинника, слід зважати й на техногенний. Зокрема багато розмов точиться навколо надійності українських дамб і водосховищ. Апогею дискусія досягає після природних катаклізмів в інших державах (згадаймо лише нагнітання ситуації щодо надійності українських гідрологічних споруд після минулорічного землетрусу в Японії). Проте як і тоді, так і нині вітчизняні фахівці запевняють: дамби та водосховища прослужать надійно ще, як мінімум, 50 років.
Інша ситуація в Карпатському регіоні, де на гірських річках гідрологічних споруд немає. Проте неконтрольована вирубка лісів, несанкціонований видобуток каміння з річок змінюють під час паводків чи затяжних злив їхні русла та режими. Тож рік у рік навіть місцевим старожилам важко сказати, де прийде висока вода, а головне — наскільки висока.
А ось на Кримському півострові потенційна загроза іншого штибу. У гірських районах автономії велика кількість печер, а також занедбаних ракетних шахт та інших військових підземних об’єктів. З часом там накопичуються опади, і під час тривалих злив, які й нетипові для Криму, із гірських схилів можуть ринути стрімкі потоки води, на які ніхто не очікуватиме.
ПРЯМА МОВА
Микола ЧЕЧОТКІН,
заступник директора департаменту
управління рятувальними силами МНС:
— Відповідно до постанови Кабінету Міністрів в Україні функціонує централізована система оповіщення населення про виникнення чи загрозу надзвичайної ситуації. До її складу входить загальнодержавна та регіональна система оповіщення.
Завдяки загальнодержавній системі у разі виникнення чи загрози надзвичайної ситуації МНС оповіщає центральні та місцеві органи влади. Після цього до роботи включається регіональна система: обласні державні адміністрації інформують районні держадміністрації.
При цьому в кожному районі функціонують відділи МНС, які теж отримують відповідну інформацію і доводять її до голів населених пунктів району. Після цього керівництво населених пунктів інформує населення, зокрема, через радіолінії та гучномовці, що мають бути встановлені у кожному населеному пункті.
Звичайно, існують поточні проблеми, однак вони жодним чином не впливають на технічну сторону роботи як загальнодержавної, так і регіональної системи оповіщення — вони обидві функціонують у нормальному, стабільному режимі.
Окрім того, відбувається поетапна модернізація системи оповіщення. Передусім це стосується тих регіонів, де існує найбільша вірогідність виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема спричинених зливами. Насамперед йдеться про західні області. Втім слід зазначити, що ми маємо досвід ліквідації таких ситуацій у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Львівській областях.
Але, наголошую, все залежить від дій керівництва району, адже саме голова певної районної державної адміністрації приймає рішення про оповіщення населення, що проживає на ввіреній йому території. І від того, як голова районної ланки організує взаємодію між всіма службами цивільного захисту, залежатиме остаточний результат.