ІНВЕСТИЦІЇ
Ефект бумеранга
Українська асоціація інвестиційного бізнесу 10 грудня звернулася до Президента Віктора Януковича з проханням не підписувати деяких змін до Податкового кодексу та вжити заходів для недопущення руйнації фондового ринку та погіршення стану багатьох сегментів фінансового ринку і реального сектору економіки. Йдеться про застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів», прийнятого парламентом 6 грудня нинішнього року.
Як наголошується в листі, цим документом замість змін до адміністрування податків вводиться новий податок — акцизний — на операції з відчуження цінних паперів (далі — ЦП) і деривативами та коригується існуючий режим їх оподаткування.
По суті, законом вводиться подвійне оподаткування операцій з ЦП: діятиме особливий податок на їхнє відчуження і податок на прибуток за такими операціями. Це призведе до невиправданого зростання фіскального навантаження. І замість очікуваної детінізації цієї діяльності та наповнення держбюджету матимемо протилежні наслідки, а саме знищення ринку корпоративних ЦП, оскільки сумлінні платники податків інвестори автоматично втрачають ліквідність своїх інвестицій.
Їх не почули…
Ще недавно на одному із заходів, присвяченому обговоренню скандального законопроекту, а відтепер закону, президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Наталя Гудима говорила про те, що до думки представників фінансових компаній, зокрема страхових, влада має дослухатися. Але їх не почули. Натомість парламент затвердив введення особливого податку в розмірі 1,5% на операції з відчуження ЦП поза біржами (щоправда, його розмір зменшили, бо за останньою версією законопроекту пропонувалося 3%).
Це означає, що ЦП, який обертається на позабіржовому ринку і коштує, скажімо, 1 грн, при кожному продажу збільшуватиме свою собівартість на 1,5%. Це призведе до кумулятивного накопичення податку в ціні ЦП. При цьому за ним інвестор не отримуватиме більших прав і через деякий час не купуватиме його за такою ціною, тобто ЦП перестане обертатися. Дохід від цього ЦП «з’їдять» накопичені податки.
Втім, щодо якості наповнення нинішнього біржового ринку є серйозні сумніви. Оскільки «особливий податок» стане батогом, яким клієнтів заганятимуть на біржу, то на ній, як вважають аналітики, сформується дві категорії ЦП: ті, які там обертатимуться, і які реєструватимуться, щоб… зменшити ставку податку за операціями з ЦП. «Дохідним» інструментом стануть папери, що періодично випадатимуть з реєстру, а потім за додаткові гроші потраплятимуть у нього знову. Тому експерти прогнозують, що кількість технічних ЦП, включених до реєстру бірж, збільшиться після запровадження нових умов оподаткування.
«Страховий ринок займається страхуванням, але насправді всі страхові компанії розраховують на прибуток і рентабельність завдяки інвестиційній діяльності. Розміщення в цінні папери, в тому числі й у державні, здійснюються на фондовому ринку зокрема компаніями зі страхування життя», — підкреслює Наталя Гудима.
За результатами 2011 р. загальний обсяг резервів страховиків сягнув 11 млрд грн, з яких 4 млрд — вкладення в ЦП (приблизно 0,5 млрд — державні цінні папери). Наприклад, при довгостроковому страхуванні життя (10 і більше років) страховики розміщують до 60% своїх резервів у державних ЦП.
Податковий прес, який спочатку вдарив по фондовому ринку, лежатиме і на страхових компаніях. Це призведе до того, що інвестиційний дохід потенційних споживачів ринку страхування життя (а це близько 1 млрд застрахованих), яким нині згідно із Законом України «Про страхування» за договором гарантується до 4% річних, «з’їдатиметься» податковими новаціями. Якщо сьогодні найкращим страховим компаніям вдається витягувати інвестдохід до 10—25% річних завдяки дохідним операціям з ЦП, то відтепер їхні зусилля зійдуть нанівець.
Податкові потрясіння
За словами Н. Гудими, за останні півроку страховий ринок пережив кілька потрясінь. Одним з них, зокрема, став лист ДПС «Про відображення від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у 2012—2015 рр.» щодо 25-відсоткового перенесення збитків минулих років. Згідно з ним, у разі, якщо витрати на придбання ЦП, сформовані до початку 2012 року, перевищили доходи від операцій з такими паперами, інвестор може враховувати тільки частину понесених таким чином витрат. Про цей лист страхові компанії дізналися від податкових інспекторів, які й нині донараховують їм штрафи. За інформацією ЛСОУ, наразі 10 страхових компаній намагаються порозумітися з Державною податковою службою. Суми донарахувань для страховиків лише з цих питань становлять 433 тис. грн (найменша сума) і 2,5 млн грн (найбільша).
Щоправда, за словами директора департаменту податкового контролю ДПС Сергія Крухмальова, Державна податкова служба відкличе цей лист (від 9 серпня) до кінця поточного року, зважаючи на прийняття парламентом змін до Податкового кодексу. Йдеться про законопроекти 11284—11285, ухвалені в другому читанні.
Втім, як вважають експерти, жодних гарантій відкликання скандального листа ДПС немає. Якщо це таки станеться, то мають бути скасовані всі штрафні санкції та донарахування, здійснені на його основі.
КОМЕНТАР
Дмитро ЛЕОНОВ,
голова Ради Української асоціації
інвестиційного бізнесу:
— Законодавство забороняє запроваджувати нові податки менш ніж за 6 місяців до початку бюджетного року. Тому новий спецподаток на операції з вторинного продажу цінних паперів у змінах до Податкового кодексу замаскували серед акцизів. В остаточній редакції документа не враховані багато зауважень професійних об’єднань щодо руйнівного впливу цього податку. Його негативні наслідки відчують на собі всі фінансові установи, які інвестують накопичені кошти своїх клієнтів на фондовому ринку. Компанії, що страхують життя, змушені будуть значно обмежити коло об’єктів інвестування страхових резервів паперами, обіг яких звільнений від податку або обкладається ним за зниженою ставкою. Йдеться про низькодохідні цінні папери державного сектору (держпозики, іпотечні цінні папери тощо), депозитні продукти банків та інші інструменти. Щодо решти інвестицій, які на сьогодні є резервом страховиків, ліквідується можливість активного управління інвестиційним портфелем задля мінімізації гарантованих податкових витрат. Такі інвестиції втратять ліквідність, від них будуть швидко позбавлятися, що спричинить падіння ринкової вартості цих активів, втрату частини вартості і дохідності страхових резервів. А це означає збільшення ризиків, подорожчання страхових послуг та зменшення інвестиційного доходу, який розподіляється на користь застрахованих осіб за деякими видами страхування.