Жертвами Майдану стала не лише Небесна Cотня. В Національному науковому центрі «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска» констатують: з листопада минулого року зросла кількість пацієнтів з інфарктом міокарда. Тривожну тенденцію пов’язують із суспільно-політичними потрясіннями останніх місяців, які провокують стрес. А це, свідчить світова практика, часто є причиною захворювань серцево-судинної системи.
Проблему не лише фіксують. За словами директора інституту академіка Володимира Коваленка, фахівці сформували систему медичної підтримки населення в цей тривожний час.
— Стрес — це наше життя, — вважає завідуючий відділом інституту Михайло Лутай, — його не уникнути. Проблема в тому, як на нього реагувати.
Найчастіше, каже фахівець, у таких ситуаціях люди курять, вживають спиртне або надмірну кількість їжі. Цим вони провокують ускладнення хвороб, які вже існують. Минає певний час і, здається, реакція на події стає не такою виразною. Тобто розвивається функціональний стан, який характеризується комплексом реакцій нервової, гормональної та інших систем організму, спрямованих на адаптацію до стресових чинників.
Як наслідок, найчастіше виникають такі серцево-судинні захворювання, як гіпертонія та ішемія серця.
Володимир Коваленко звернув увагу, що наслідки стресу проявляються з часом. Зокрема про це свідчить оцінка чинників ризику розвитку атеросклерозу в молодих осіб після війни в Боснії і Герцеговині. Так, у період із 2007 по 2010 рік обстежено 372 молоді особи, які на період війни (1990—1995 pоки) були дітьми. Встановлено, що наявність посттравматичного стресу прямо впливає на стан їхньої серцево-судинної системи.
Директор інституту також повідомив, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія посідає четверте місце серед усієї патології, а в 2020 році їй належатиме друге місце у структурі головних причин інвалідності та смертності у світі (на першому — ішемічна хвороба серця).
За даними перспективних досліджень встановлено, що в осіб з вираженим тривожно-депресивним синдромом ризик розвитку ішемії серця протягом 6 років на 40%, а ризик смерті — на 60% вищий, ніж у людей із стертою депресивною симптоматикою.
Тим часом Україна належить до країн, у яких система охорони психічного здоров’я слабо розвинута. Тож головними пріоритетами плану дій повинні стати розвиток мережі загальної допомоги на психосоціальному рівні, а також активна участь лікарів загальної практики в діагностиці та лікуванні психічних порушень.
Тобто для лікування слід застосовувати комплексний підхід. Потенційні хворі мають бути під постійним наглядом лікарів.
Колектив Інституту кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска проблему підхопив і взявся її розв’язувати, і не лише на власній базі. Тут планують відповідну перепідготовку лікарів-практиків.
А що робити нам, людям, які переживають вплив суспільно-політичних потрясінь? Жити, сказав професор Валентин Шумаков. А щоб менше виникало стресових ситуацій, слід бути толерантнішими у стосунках.
Звертають медики увагу ще на одне. Стрес спричиняють не лише події на Майдані. Низький соціальний статус громадян — теж великий чинник ризику. До нього входять безробіття, низька заробітна плата, незахищеність, туманне майбутнє. Щоб цього не було, мають дбати політики. Упораються із завданням — не буде суспільних потрясінь, здоровішою стане нація.
ВИДИ СТРЕСУ
♦ Інформаційний — стан інформаційного перенавантаження, коли індивід не справляється з поставленим завданням і не встигає приймати правильні рішення в тому темпі, що від нього вимагає ситуація.
♦ Посттравматичний — психологічний стан, що виникає в результаті ситуацій, які виходять за межі повсякденного людського досвіду, загрожують фізичній цілісності суб’єкта або інших людей і травмують психіку. Цей вид стресу може бути пов’язаний із воєнними діями, природними катастрофами, терористичними актами, тяжкими захворюваннями.
♦ Емоційний — напруження неспецифічних адаптаційних реакцій організму на патогенну дію чинників навколишнього середовища, зумовлене тривалими негативними емоціями.
♦ Фізіологічний — стан, пов’язаний з об’єктивними змінами умов життєдіяльності людини. Стресорами в цьому разі можуть бути фізичне перенавантаження, шум, мікроклімат, радіація.