Для більшості іногородніх студентів гуртожиток — це другий дім. Але чи завжди умови проживання в цьому домі відповідають потребам молоді? Адже, ніде правди діти, й досі не у всіх навчальних закладах належно дбають про те, як студенти відпочинуть, підготуються до наступних занять, про побут мешканців гуртожитків. Створити умови не тільки для якісного навчання молоді, а й комфортного проживання — таке завдання поставили перед собою в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.
На балансі навчального закладу два гуртожитки, в яких близько тисячі студентів. Протягом двох останніх років тут здійснено цілу революцію. Будівельники й ремонтні бригади попрацювали на славу: встановлено нові системи тепло- і водопостачання, капітально відремонтовано душові та кімнати загального користування, реконструйовано електромережі. Забезпечили гуртожитки новою білизною, сучасними меблями. До речі, університет придбав спеціальний верстат для виготовлення меблів, тому тепер стільці, столи, тумбочки та інше кімнатне начиння тут майструють самі. І виходить зовсім не гірше, ніж у фабричних умовах.
За фінансової підтримки батьківського комітету та спонсорів, активної допомоги деканатів замінили старі вікна на пластикові енергозберігаючі, а також двері в кімнатах, обладнали кухні. Тепер у студентському містечку є пральня, перукарня, безплатний Інтернет. Крім того, зміцнили охоронний режим, встановили камери відеоспостереження. Тепер проживати в гуртожитках не лише затишно, комфортно, а й безпечно.
Тому цілком логічно й справедливо, що за підсумками Всеукраїнського громадського огляду-конкурсу умов і охорони праці в навчальних закладах, який проводило Міністерство освіти і науки у травні 2013 року, заклад отримав диплом І ступеня і грошову премію 10 тисяч гривень у категорії ІІІ (вищі навчальні заклади ІІІ та ІV рівня акредитації). Це досить значний здобуток, який свідчить, зокрема, й про турботу адміністрації закладу щодо поліпшення соціально-побутових умов навчання та проживання студентів.
Однак створенням побутових умов робота в спільних студентських оселях не закінчується. Гуртожитки, вважає ректор університету Наталія Побірченко, повинні не тільки стати справжньою рідною домівкою для кожного мешканця, а й своєрідною школою самостійного життя юних громадян. Допомогти їм організувати цікаве й змістовне дозвілля взялися працівники відділу виховної роботи університету, заступники деканів з виховної роботи, студентські ради гуртожитків. Ініціатива йде від самих студентів. Самі ж вони дбають і про чистоту та порядок. До цього спонукають і систематичні рейди-перевірки стану житлових кімнат, змагання за краще впорядкування помешкання. Всі разом організовують загальне прибирання, озеленення гуртожитків та прилеглих територій, заохочується ініціатива з поліпшення умов проживання.
— Проблеми, яких у нас виникає чимало, розв’язуємо, маючи підтримку і розуміння з боку нашого галузевого міністерства, а також місцевої влади, — розповідає Наталія Побірченко. — Всебічну допомогу, зокрема, надає обласна державна адміністрація й особисто її голова, почесний професор університету Сергій Тулуб. За його сприяння, приміром, обласна рада прийняла програму розвитку гуртожитків та поліпшення умов проживання студентів нашого університету. Не обходить нас увагою й міська влада. Так, міський голова Юрій Бодров недавно допоміг вирішити питання ремонту асфальтобетонного покриття біля гуртожитків. Допомога органів влади — дуже важливий чинник у вирішенні багатьох назрілих питань студентського побуту.
Умови проживання в гуртожитках Уманського педуніверситету повністю відповідають сучасним вимогам. Саме таку оцінку дав міністр освіти і науки Дмитро Табачник, який на початку навчального року завітав до навчального закладу.
— Я приємно вражений. Попри те, що мій приїзд був для колективу університету несподіваним, на кожному кроці спостерігав прикмети оновлення і розбудови. Дякую за самовіддану працю, — сказав він.
Нині в університеті розробляють програму подальшого удосконалення й оздоровлення побуту студентів. Тут хочуть прищепити кожному навички здорового способу життя, вміння дбати про своє духовне й фізичне благополуччя. Цікаво, що ініціаторами виступають самі майбутні педагоги. І це чудово, адже їм нести цю естафету далі.