НАВЧАННЯ
У Дніпропетровську працюють над створенням університетського наносупутника
Університети багатьох країн світу мають свої наносупутники. Скажімо, торік такий пристрій запустили в Малайзії, незабаром це зробить Шрі Ланка. А що заважало космічній державі Україні зробити це раніше?
- Та ніщо не заважало, - відповів заступник генерального директора Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. Макарова (НЦАОМ) Олексій Кулик. - Потреби такої не було. Адже раніше студенти проходили практику в КБ "Південне". А нині треба робити свою базу. На жаль, Україна, яка має повний цикл космічного будівництва, не має досвіду створення так званих молодіжних або студентських супутників.
Тим часом за допомогою студентського наносупутника майбутні ракетобудівники отримають практичні навички в проектуванні та створенні ракетно-космічної техніки. За допомогою супутника також відпрацьовують технології дослідження довкілля, грунтів, сільськогосподарських ресурсів, визначають перспективні методи моніторингу й оцінки економічної ефективності їх застосування. І звісно, вони передають на Землю фото- та відеоінформацію.
- Провідні виші світу, які готують фахівців у сфері проектування і створення ракетно-космічної техніки, активно запускають університетські супутники передусім для практичної підготовки молодих кадрів, - зазначає керівник проекту "Український наносупутник", завідуючий кафедрою системи автоматизованого управління Дніпропетровського національного університету (ДНУ) ім. О. Гончара Анатолій Кулабухов.
У ДНУ вже три роки працює програма TEMPUS CRІST, де разом працюють західноєвропейські, українські, російські та казахські виші. За нею дніпропетровські студенти мають змогу безкоштовно стажуватися в Берліні.
- Жодної копійки Берлінський університет за це не бере. Все за рахунок отримання грантів і пошуку спонсорів, - каже Олексій Кулик. - Партнери в тому числі нас вчать, як на супутниках заробляти гроші. Бо Україна в змозі їх створити, а от вигідно для себе продати - ні. Тому наше завдання - підготувати кваліфікованого інженера-менеджера, здатного продати плоди своєї праці.
Працюють дніпропетровці і з японськими партнерами. Нині така співпраця стане ще тіснішою: нещодавно українською та японською сторонами був підписаний Меморандум про наміри щодо реалізації спільного проекту проектування та експлуатації мікро/наносупутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).
Планується до 2014-2015 років створити угруповання з п'яти малих космічних літальних апаратів і разом їх експлуатувати. У 2012 р. передбачається запуск першого супутника. Японці також зацікавлені в обміні студентами. До речі, дніпропетровські студенти вже мають унікальні розробки з цієї тематики. Зокрема студент ДНУ, учасник проекту "Український наносупутник" Георгій Ідіатуллін в дипломній роботі бакалавра розробив пристрій відокремлення супутника.
ДОВІДКА "УК"
Наносупутниками називають маленькі супутники розміром 150х150х400 см, важать вони близько 7 кг.