Діалог про запровадження безбар’єрності в Україні триває на вищому рівні. Адже ця тема стосується фактично кожного з нас, наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час другого засідання Ради безбар’єрності.

На першому засіданні презентовано чіткий покроковий план Національної стратегії, над яким працювали 15 міністерств і 47 громадських організацій та експертів. До плану увійшли понад 250 проєктів, кожен з яких наближає нас до подолання найбільших шести бар’єрів у суспільстві: фізичних, економічних, цифрових, освітніх, інформаційних і громадянських.

«Ці 250 проєктів — реальні зміни, на які чекали в кожній громаді у всій державі. А план затверджених заходів стане своєрідною дорожньою картою для кожного міністерства в межах їхньої відповідальності», — зазначив очільнику уряду.

Нині презентовано сім ключових проєктів, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з подоланням суспільних бар’єрів. Прем’єр подякував першій леді Олені Зеленській за ініціативу й лідерство, завдяки яким тема безбар’єрності перестає бути в Україні табуйованою.

Субвенцію розподілено

Перший проєкт, який втілюватиме Міністерство розвитку громад та територій, представив його очільник Олексій Чернишов. Ці напрацювання стосуватимуться подолання фізичних бар’єрів. А основна проблема полягає в тому, що більшість громадських будівель не пристосовано для маломобільних груп населення: ні для літніх, ні для батьків з дітьми на візках, ні для людей з особливими потребами.

Тож буде вдосконалено державні будівельні норми (ДБН), які стосуються інклюзивності будівель і споруд, закладів медицини, освіти. На це вже передбачено фінансування 2,5 мільйона гривень. Запровадять і нові стандарти доступності об’єктів фізичного оточення. Буде посилено контроль за дотриманням ДБН і відповідальність за їх порушення. Промоніторять наявні заклади інфраструктури на безбар’єрність і визначать план їх пристосування для людей.

Тож 2021 року буде оновлено п’ять ДБН і запроваджено сім нових стандартів доступності. А до 2030-го нове будівництво відповідатиме найкращим світовим зразкам.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест зауважив, що проєкт, який реалізує міністерство, спрямовано на те, щоб в українські села було проведено доступний інтернет. Адже нині 23% сільського населення не мають доступу до нього. Це створює проблеми для людей з інвалідністю, які не можуть користуватися державними послугами онлайн, знайти роботу онлайн і загалом користуватися послугами цифрового світу.

Для подолання такої прірви цьогоріч передбачено 500 мільйонів гривень, за рахунок яких розрив має скоротитися у півтора раза. Кошти вже розподілено на місцеві громади. Є сподівання, що до кінця цього тижня вони надійдуть на їхні рахунки, почнуться тендери й підключення соцоб’єктів до швидкісного інтернету в селах. Субвенцію розподілено на 3 тисячі сіл та 6 тисяч об’єктів.

Щодо решти 14%, то на наступний рік зроблено запит на аналогічну субвенцію обсягом 950 мільйонів гривень.

Проєкт спрямовано на підключення до інтернету в селах соцоб’єктів. А місцеві жителі зможуть підключитися до швидкісних мереж на ринкових умовах за власні кошти.

Реформування МСЕК і пристосований транспорт

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, що програму відомства спрямовано не те, що якщо людині встановлюють інвалідність, вона має відчути супровід і підтримку держави й медичних фахівців, а не долати бюрократичні та корупційні перепони. Буде реформовано так звані МСЕКи. Україна перейде до Міжнародної класифікації функціонування обмеження життєдіяльності і здоров’я (МКФ).

МКФ буде впроваджено 2022 року. Для цього створено покрокову дорожню карту, а в МОЗ створюють проєктний офіс. Пілотний проєкт утілюватимуть у шести містах: Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Полтаві, Маріуполі. Навчання пройдуть понад 14 тисяч сімейних лікарів і 1,5 тисячі лікарів медико-соціальної експертизи. А люди з інвалідністю отримають спрощену і зручну послідовність взаємодії з державою, більшу частину якої буде переведено в цифровий формат.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков розповів, що міністерство розробляє безбар’єрну навігацію простором. У кожній галузі буде визначено об’єкти, і на них втілюватимуть пілотні проєкти, які з часом стануть взірцями для інших. Безбар’єрний простір створюватимуть в аеропортах — першим стане «Бориспіль», на залізничних вокзалах і, можливо, автовокзалах. Працюватимуть над підвищенням кваліфікації персоналу. А сайти оновлюватимуть і пристосовуватимуть для потреб маломобільних груп населення.

Рухомий склад, який ремонтуватимуть і закуповуватимуть, буде розраховано так, аби він був пристосованим для людей з особливими потребами, літніх та інших маломобільних груп. Оновлюватимуть і пристосовуватимуть громадський транспорт за двофазовою програмою, де буде задіяно відповідно 18 і 16 міст України. А допоможе у цьому Європейський інвестиційний банк.

Інклюзія для найменших

Долатимуть бар’єри й у Міністерстві освіти і науки. Його очільник Сергій Шкарлет зауважив, що найбільшу роботу спрямують на подолання проблем дітей з особливими освітніми потребами. Також є проблеми в дітей, які перебувають у стаціонарних лікувальних закладах.

Рішення вбачають у збільшенні ще на 67 кількості інклюзивно-ресурсних центрів, навчанні 3,6 тисячі педагогів і фахівців та понад 67 тисяч учителів. А також в урізноманітненні інструментів роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Буде створено «Школу супергероїв» для розширення можливості навчання дітей, які перебувають на тривалому лікуванні. Заплановано охопити освітою дітей, які раніше не навчалися зовсім і мають складні порушення розвитку. Потреба в додатковому фінансуванні становить 1,5 мільярда гривень.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко поінформував: головною метою буде впровадження всеукраїнської інформаційної кампанії «Україна без бар’єрів». Завдяки їй підвищиться обізнаність населення про культуру безбар’єрності. Ця кампанія охопить маломобільні групи, державну і місцеві влади, бізнес, медіа, громадські організації.

Очільниця Міністерства у справах ветеранів Юлія Лапутіна зазначила, що триває активна робота зі створення мобільних хабів для ветеранів. Один із них створено в Київській області, і він має змогу виїжджати до ветеранів за місцем проживання, надаючи різноманітні послуги.

Резюмуючи, Прем’єр-міністр зауважив, що окреслений план амбітний, а попереду багато копіткої роботи. Але вона необхідна для того, щоб здолати бар’єри й поліпшити життя українців.