Нещодавно у Чорному морі відбулися міжнародні військові навчання Sea Breeze-2021. Вони стали наймасштабнішими за понад 20 років: у них були задіяні 32 бойові кораблі, 40 літаків і п’ять тисяч особового складу з 17 країн-членів НАТО, а також партнерів Альянсу. Від України в навчаннях брали участь понад 20 кораблів і катерів, 17 літаків, десятки одиниць озброєння і військової техніки.
У новому випуску програми «Рада нацбезпеки» на телеканалі ISLND TV Тетяна Попова обговорила українсько-американські навчання «Сі Бріз 2021» з Керівником навчань Sea Breeze-2021 від американської сторони, капітаном першого рангу ВМС США Стюартом Бауманом.
— Доброго дня, капітане Бауман, перше питання до вас — чи відрізняється ці навчання "Сі Бриз" від попередніх? Адже вони проводяться з 1997 року.
— Було багато прикладів подібної співпраці. Наприклад, партнерство України з США та союзниками по НАТО. Однак цього року у нас найбільший Sea Breeze за всю історію, в якому беруть участь 30 країн. У нас 30 кораблів і 40 літаків. Таким чином, це найбільший і всеосяжний Sea Breeze з моменту заснування в 1997 році.
— У минулих програмах адмірал Військово-Морських Сил України Ігор Кабаненко сказав, що зараз між Україною та Росією відбувається війна навчань. Якщо ви з ним погоджуєтеся, то до чого це може призвести?
— Я дам таку характеристику щодо цих навчань. Ми, особливо США та НАТО, не розцінюємо як провокацію або ескалацію наші зобов’язання з підготовки Sea Breeze у Чорноморському регіоні. Радше, це прихильність і підтримка українського народу і всього Чорноморського регіону. Ми присутні в регіоні і проводимо навчання вже декілька десятиліть. Ми і надалі маємо намір продовжувати робити це для вільного і відкритого доступу як до моря, так і до повітряного простору.
— Раніше Кремль називав ці навчання «провокацією» і навіть закликав західні країни відмовитись від участі в них. Капітане, на ваш погляд, чому Росію так дратує «Сі Бриз»?
— Я думаю, що коли у вас є супротивник, який послідовний і непохитний у своїх переконаннях, як ми, він часом може загрожувати деяким країнам або засмучувати їх у певний спосіб. Але США жодним чином не антагоністичні або не загрожують, ми просто налагоджуємо партнерство заради миру. І ми просто забезпечуємо вільний доступ до міжнародних вод та міжнародного повітряного простору. Я думаю, що були й інші періоди в історії, коли ми бачили схожі, може, не такою мірою, відповіді росіян. Я думаю, що раніше вони спостерігали зі значної відстані, діяли обережно як у морі, так і в повітрі. У цьому сенсі я думаю, що їхня реакція не змінюється.
— В якій частині акваторії Чорного моря ви проводили навчання?
— Це було в міжнародних водах від Одеси на півдні в Чорному морі, в заздалегідь визначеному місці, яке було опубліковане для міжнародної спільноти.
— Після закінчення навчань яка частина союзних кораблів залишиться в Одесі? Я так розумію, вони зараз перейдуть до навчань «Бриз» у Болгарії або якісь, може, кораблі залишаться в Одесі? В принципі я бачила в попередні роки, що кораблі іноземні зміняли один одного.
— Цього року графік навчань такий, що ми починали з Sea Breeze тут, в Одесі, а потім, як ви сказали, навчання Breeze незабаром буде проводитися в Болгарії. І ракетний есмінець USS Ross, а також кораблі постійного морського угруповання НАТО братимуть участь в них. Є кораблі, які повернулися в Одесу всього на кілька днів, але вони теж братимуть участь в Breeze.
— Ми бачили неодноразово, що Росія почала спроби контролювати міжнародні води в Чорному морі чи навіть змусити Україну, наприклад, перестати користуватись Азовським морем. Що Україні треба робити? Росія порушує морське право, наскільки я розумію.
— Що ж, Sea Breeze — це морський захід. Ми тут, щоб гарантувати свободу навігації в міжнародних морях і повітрі. Основа того, як ми сприймаємо Sea Breeze і виконуємо навчання, полягає в тому, щоб гарантувати доступ. Міжнародне право засноване на звичаях з плином часу і кращий спосіб зберегти доступ — скористатися правом проходу в цих областях. Так що там, де є міжнародні води, якщо нація має доступ до них і встановлює свої звичаї, вона повинна гарантувати, що вона залишить цей доступ. Отже, одна з основних причин, через яку ми робимо Sea Breeze, — це забезпечення того, щоб у нас був вільний доступ до Чорного моря. Так що ми зможемо зберегти його і в майбутньому.
— Як у такому разі ставиться до цієї ситуації, яка відбулася з британським есмінцем "Дефендер"?
— На жаль, ця ситуація трапилась між Росією і Великою Британією, і мені було б більш доречно направити вас до британського уряду, щоб обговорити це.
— Внесок яких ще країн, окрім США, був істотним в цих навчаннях? Як вони були присутні?
— У нас було 30 країн, які брали участь і спостерігали цього року. Як ми говорили раніше, це найбільша кількість учасників в історії Sea Breeze. Я впевнений, що дещо забуду, і я прошу вибачення перед цими країнами, але у нас була Велика Британія, з нашого боку USS Ross, була постійна військово-морська група, в яку входили кораблі з Туреччини, Іспанії та Італії. А потім у нас були війська з Молдова і Грузії. У нас були канадці, вихідці з багатьох країн Прибалтики, Швеція, Норвегія, Естонія. Так що у нас був дуже великий контингент з усього світу. Багато країн дуже зацікавлені в підтримці України. І всі вони хочуть переконатися, що ми посилаємо дуже сильний сигнал Росії про зобов’язання щодо стабільності Чорноморського регіону і свободи доступу до міжнародних вод.
— Китай продовжує збільшувати свій флот. Те саме роблять Британія та Франція. Хто матиме найбільший морський флот за 20 років? За рахунок чого США будуть пробувати зберегти свою першість? Адже по кількості кораблів США, скоріше за все, скоро матиме менше кораблів, ніж Китай.
— Це правда, що в багатьох частинах світу існує безліч дуже великих програм з розбудови флоту. І я не можу відповісти на це питання прямо, але можу сказати, що це не завжди питання цифр. Також дуже важливий момент — це сила духу моряків. Наші моряки — наш головний актив у США, у нас є чудові технології і відмінні кораблі. Ми значною мірою покладаємося на наших моряків і вважаємо, що в цьому наша сила.
— Наскільки я розумію, ви зараз повернулися прямо з гелікоптера з Олешківських пісків, де були якісь навчання морських піхотинців. Якщо можливо, розкажiть нам, будь ласка, про них.
— Так, на Олешківських пісках у нас були морські піхотинці США, і у нас були українські сили, а також грузинські та молдавські сили, які брали участь в широкому спектрі наземних бойових дій. Таких, як повітряні напади, десанти, висадки, пошуково-рятувальні операції і розвідка. Розмовляючи з морською піхотою США й іншими силами, які були присутні, я почув, що у них була відмінна підготовка, вони могли ділитися різними методами і тактиками, а також практикувати взаємодію між собою. Так що в цілому це були відмінні навчання, які значно підвищили можливості і стабільність в регіоні.
Повна відеоверсія програми:
Укрінформ,
за матеріалами програми Тетяни Попової
«Рада нацбезпеки» на телеканалі ISLND