Уже 13 рік поспіль в середині жовтня світова спільнота відзначила Європейський день боротьби з торгівлею людьми. Його започаткував Європейський парламент 2007 року як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномена торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.

Волонтери, правозахисники й громадські діячі намагаються привернути увагу до проблем людей, які стали жертвами сучасних форм рабства. Зокрема постраждали від примусової праці, сексуальної експлуатації, примусового втягнення у злочинну діяльність або участь у збройних конфліктах, жебракування, торгівлі людськими органами, боргового рабства тощо. Адже вони й нині не викорінені остаточно — в усьому світі й Україні зокрема.

Злочин не безкарний

Фахівці Офісу омбудсмена України нагадали, що наша держава була однією з перших у Європі, яка 1998 року встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі покарання за це передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені задля експлуатації, з використанням обману, шантажу чи вразливого стану постраждалого.

У вересні 2010-го Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, а у вересні 2011-го Верховна Рада ухвалила Закон «Про протидію торгівлі людьми». У 2012 році наш парламент ратифікував ще один документ — Конвенцію Ради Європи №201 про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насилля.

Тож є і міжнародне, і національне законодавство, яке визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, основні напрями державної політики та міжнародної співпраці у цій галузі й порядок встановлення статусу постраждалих і надання їм допомоги.

А допомагати насправді є кому. Адже, за даними Міністерства соціальної політики, у 2020 році статус постраждалих від торгівлі людьми вже отримали 114 українців. Найбільше їх із Києва — 25, Донецької області — 19 та з Луганщини — 11. Найменше — по одній особі — з Херсонської, Хмельницької, Чернігівської та Кіровоградської областей.

За даними Міжнародної організації з міграції (представництво МОМ в Україні), у першій половині цього року 89% постраждалих з України мали вищу або технічну освіту, більше половини походили з міст. Здебільшого вербували їх задля примусової праці на будівництві, виробництві та в сільському господарстві. 71% з них становили чоловіки.

У МОМ наголошують, що нині Російська Федерація — саме та країна, де найбільше використовують примусову працю завербованих з України. Далі Польща й Україна.

Інформований — означає захищений

Указом Президента Міністерство соціальної політики визначено Національним координатором у галузі протидії торгівлі людьми. І цього року його фахівці провели презентацію одногодинного відео про те, який вигляд має проблема торгівлі людьми в усьому світі та які є ефективні стратегії боротьби з нею. Нині воно доступне усім зацікавленим на ютуб-каналі й фейсбук-сторінці міністерства.

Засобами такого інформування, нагадала заступниця міністра з питань європейської інтеграції Ольга Ревук, українці, які вважають себе постраждалими від торгівлі людьми, можуть звернутися по захист прав до місцевих державних адміністрацій із заявою про встановлення такого статусу. А за номером 15—47 можна дізнатися, як слід поводитися в екстрених ситуаціях і до яких державних інституцій звертатися по допомогу.

Іноземці та особи без громадянства, крім уже зазначених прав, мають право на безплатного перекладача, а також на законних підставах залишатися на території України протягом трьох місяців.

Людина, яка отримала статус постраждалого, має право на одноразову грошову допомогу. Мінсоцполітики вже втричі збільшило її розмір порівняно з 2012 роком. Він становить три прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб (діти віком до 6 та від 6 до 18 років; працездатні особи; особи, які втратили працездатність), установлених на момент звернення постраждалого.

Вразливий часто ризикує

В Україні, на жаль, чимало соціально малозахищених громадян. Звісно, ситуація ускладнилася в період пандемії, коли багато людей втратили роботу, а заробітчани змушені були повернутися з-за кордону. Людину, яка опинилася в дуже скрутній фінансовій ситуації й вразливому становищі, значно легше упіймати на гачок шахраям і торгівцям людьми, запропонувавши, наприклад, високу заробітну плату. Адже, ніде правди діти, чимало з нас навіть не усвідомлюють такої небезпеки. І саме тому можуть ухвалити необдумане або дуже ризиковане рішення.

За даними досліджень представництва МОМ в Україні, проведених у 2019 році, 9 із 10 українців можуть погодитися на ризиковану пропозицію щодо працевлаштування за кордоном — перетнути кордон нелегально або віддати малознайомим людям свій паспорт. А кожен третій трудовий мігрант з нашої країни працює за кордоном без належного оформлення документів. 9 із 10 постраждалих було завербовано через особисті контакти з людьми, яким довіряли: близьких знайомих, родичів або друзів. Можна потрапити в лабети вербувальників, надавши відповідь на оголошення в інтернеті або звернувшись до нелегальних агенцій із працевлаштування.

Із цього відеоролика можна дізнатися історії людей з різних країн Європи, які в пошуках кращого життя потрапили в сучасне рабство, їхнього порятунку і трансформації та отримати поради, які допоможуть розпізнати постраждалого від торгівлі людьми і вчасно повідомити про це відповідні органи.

Адже дуже важливо знати, яким може бути процес вербування, як розпізнати ненадійного роботодавця й до кого звернутися по консультацію та допомогу.

Доречна порада знайомому, котрий шукає роботу, профілактичний буклет, що вчасно потрапляє в руки підліткові, якого запрошують працювати на підозріле будівництво, поширення в соціальній мережі, що зупинить старшокласницю від надсилання відвертих фотографій віртуальному другові, — такі прості кроки здатні позитивно вплинути на статистику торгівлі людьми.

Представники Міжнародної громадської організації «Аболіціоністи ХХІ сторіччя», у нашій країні «А ХХІ Україна», підготували навчальний посібник для учнів старших класів «Живи вільно», схвалений Міністерством освіти і науки, який можна знайти на сайті відомства. Спільно з ювенальною поліцією вони розробили ігровий квест «Академія свободи», в якому в ігровій формі діти можуть навчитися захищати свої права, помічати ознаки вербування до торгівлі людьми й уникати небезпечних ситуацій.

Навчайся, граючись

За сприяння Мінсоцполітики фахівці Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні — Агентство ООН з питань міграції розробили інтерактивний освітній інструмент — навчальний онлайн-квест «Шукаєте роботу? Перевірте свої сили» зі здобуття навичок безпечного працевлаштування. Він насамперед спрямований на розвиток критичного мислення в реальних життєвих ситуаціях. Ознайомитися з ним можна за посиланням: https://www.quest.stoptrafficking.org/start.

Під час його проходження користувачі навчаються розпізнавати ризиковані пропозиції, що можуть у подальшому призвести до потрапляння у ситуацію торгівлі людьми, й напрацювати навички безпечного працевлаштування в ігровій формі.

Протягом 30 хвилин користувач занурюється у віртуальну реальність, де йому слід швидко ухвалювати рішення в різних життєвих обставинах. І кожен вибір і рішення впливають на подальший перебіг ситуації.

На початку потрібно заповнити коротке резюме та обрати вакансію із запропонованого переліку. Далі пройти шлях від пошуку роботи й оформлення документів до поїздки та знайомства з роботодавцем на місці призначення. Після проходження квесту слід проаналізувати свої рішення й переглянути правила безпечного працевлаштування.

Державне сприяння

Варто знати, що Кабінет Міністрів розробив проєкт концепції державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.

У її тексті йдеться, що основними напрямами державної політики в галузі протидії торгівлі людьми в Україні мають стати превенція та інформаційна робота: проведення соціологічних досліджень та інформаційних кампаній із залученням громадських організацій, засобів масової інформації тощо для підвищення рівня усвідомлення проблеми торгівлі людьми, сприяння самоідентифікації постраждалих та обізнаності населення. Також ідеться про надання послуг постраждалим, зокрема врегулювання механізму надання безплатної допомоги і тимчасового притулку; підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування та створення спеціалізованих програм ідентифікації й допомоги дітям, які потребують особливої соціальної уваги.

Повний текст проєкту концепції оприлюднено на сайті Мінсоцполітики, а всіх обізнаних і небайдужих запрошують до його обговорення.

ДОВІДКА «УК»

Фахівці Державної служби зайнятості наголошують, що шукати роботу значно безпечніше, звернувшись по допомогу до офіційних державних установ. Та якщо все-таки ви або ваші рідні стали жертвами торгівлі людьми, по допомогу можна звернутися на Національну гарячу лінію із протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 або з мобільного 527. Вона працює із 2006 року й щороку надає понад 20 тисяч безплатних консультацій. Можна звернутися до:

Міністерства закордонних справ: (044)238-16-57;
Українського бюро Інтерполу з розшуку осіб, зниклих за кордоном: (044)256-12-53;
департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції (постраждалим за кордоном або в межах України) (044)374-37-85;
урядової «гарячої лінії» (044)284-19-15; 15-45.