Народні обранці, схоже, вирішили дотриматися своєї обіцянки та ще цим складом довести до логічного завершення процес люстрації. Принаймні — напрацювати необхідні для цього законодавчі механізми. На засідання робочої групи зібрались усі фракції та майже всі представники депутатських груп, які пообіцяли, що вже на початку вересня законопроект винесуть на розгляд Верховної Ради.
Перевірять доходи навіть родичів
Готуючи документ до другого читання, депутати, які нібито принципово змирилися з думкою про те, що очищення влади потрібне, досі не можуть домовитися із ключових питань: кого саме потрібно піддавати процедурі люстрації та хто повинен приймати остаточне рішення. За словами народного депутата Юрія Дерев’янка, його колеги таким чином просто намагаються затягнути розгляд законопроекту.
«Усі задекларували свою готовність підтримати цей документ. Але не було бажання обговорити законопроект постатейно, навіть концептуально, а основна пропозиція, яка прозвучала, полягала в тому, щоб провести розширене засідання із залученням громадськості, — розповів нардеп. — Є два підходи до законопроекту: або сказати, що не влаштовує, і знайти компроміс, або починати влаштовувати конференції, доповіді, робочі групи, запрошувати експертів і таким чином заговорити це питання та взагалі не дати можливості його ухвалити», — вважає Юрій Дерев’янко.
Депутат наголосив, що робоча група з доопрацювання законопроекту «Про очищення влади» мусить зробити все можливе, щоб Верховна Рада прийняла цей документ ще на цій сесії.
Нагадаємо, за законопроект під тиском громадськості у першому читанні проголосували 252 народні депутати. Документ передбачає, що особи, які претендують на посади держслужбовців, підлягатимуть спеціальній перевірці. Це стосується державних службовців усіх рівнів, правоохоронних органів, суддів, прокурорів, співробітників спецслужб, омбудсмена і навіть Президента. Згідно із запропонованим механізмом, чиновників вищого рівня люструватиме комісія Нацагентства з державної служби.
Контролю підлягатимуть подані претендентами біографічні відомості, достовірність декларації про доходи, витрати — їхні та найближчих родичів за останні три роки.
Табу на державну службу
У законопроекті обумовлено, що обійняти державні посади не зможуть люди, які не пройшли процедуру перевірки: їм не вдалося довести законність отриманих доходів за останні три роки або вони надали недостовірні відомості. Строк дії заборони — 10 років.
Планують перевіряти, чи не служив режиму Януковича в період його президентства, чи не має претендент комуністичного минулого, зв’язків зі спецслужбами інших країн або подвійного громадянства.
Також передбачається, що апріорі не можуть обіймати державні посади ті особи, які з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року були президентом, прем’єр-міністром, міністрами, керівниками практично всіх органів виконавчої влади, СБУ, прокуратури, Нацбанку, Фонду держмайна, членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.
«Ми говоримо про те, що до режиму Януковича призвели ті посадовці-корупціонери, — коментує документ народний депутат Оксана Продан. — Вони займалися не тим, для чого їх призначали на керівні посади в органи влади. Тому люстрацію мають пройти керівники всіх міністерств і відомств, які були в незалежній Україні з 1991 року. І коли ми обговорювали цю пропозицію на робочій групі, не було названо жодної галузі, яка з 1991 року розвивалася б і нам за неї не було соромно. Насправді під люстрацію підпаде не так уже й багато українців. Але це ті люди, що створили умови, в яких Україна змушена нині воювати. Умови, в яких Україна не може себе захистити. Тому що багато рішень з 1991 року приймали не на користь України. І люди, які ухвалювали такі рішення, зобов’язані пройти люстрацію».
А народний депутат Сергій Лабазюк упевнений, що не можна всіх рівняти під одну мірку. «Чому ми не говоримо, що за часів незалежності України були періоди, коли обвалювався ВВП, зупинялося виробництво? Можливо, тоді чиновники були гірші, і саме їх не потрібно допускати знову до влади. А не просто визначити період і всіх позбавити будь-яких шансів, — каже політик. — Давайте проаналізуємо, чи справді за вказаний у законопроекті період був обвал, чи навпаки — в окремих галузях був прогрес. Можливо, в той момент у відповідному відомстві працював професіонал, а корупція процвітала в інших міністерствах. Тому нині обмежувати з такого-то по такий-то рік та прописувати, що люди не мають права обіймати посади, — це заполітизоване рішення».
Винятки з правил
До другого читання свої правки вирішили внести і колишні партнери Януковича з фракції Партії регіонів. Нагадаємо: із 26 присутніх у залі депутатів під час голосування за цей документ на люстрацію погодилося тільки 5. Натомість запропонували свій варіант законопроекту, який забороняє всім народним обранцям, які були в парламенті за роки незалежності, знову балотуватися. Але на підтримку цього документа в залі не набралося необхідної кількості голосів.
Представники Партії регіонів критикують авторів законопроекту за надто великі, на їхню думку, повноваження голови Нацагентства з питань люстрації.
Приміром, на переконання народного депутата Ганни Герман, не варто підходити до питання люстрації лише за принципом, що винуваті всі, хто працював за часів правління Януковича міністрами. На її думку, це означає, що людей, які могли б принести користь державі, можуть незаслужено скривдити. «Це не мудро і не сприятиме злагоді у суспільстві», — каже Ганна Герман.
Народний депутат вважає, що міру вини тієї чи іншої особи мають визначати суди. Як приклад вона навела досвід Польщі. «Якщо кандидат зізнавався чесно та відкрито, що він, скажімо, співпрацював з якимись спецслужбами, суд не мав до нього жодних претензій», — пояснила Ганна Герман.
Її колеги з інших політичних сил кажуть: гарантії, що дискредитована суддівська система винесе справедливий вирок, немає. Тому депутати обіцяють означити в законі норми так, щоб під гарячу руку люстраторів не потрапили безневинні люди.
«Закон дуже важливий, — каже народний депутат Олег Бондарчук. — Але потрібно виправити деякі моменти. Наприклад, Нацагентство з питань державної служби — це орган, який координуватиме люстраційні процедури. У законі зазначено, що керівника цього органу та його заступників призначають указом Президента. Ми наполягаємо, щоб їх затверджувала Верховна Рада, щоб вони були підзвітні Верховній Раді за поданням Президента чи Кабміну».
Депутати обіцяють, що вже 3 вересня остаточну редакцію документа поставлять на голосування.