Як дисциплінарне стягнення стосовно суддів, які порушили присягу, потрібно застосовувати трирічний строк давності. На цьому наполягають у Вищій раді юстиції. «Законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось одночасно і набрало чинності згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» з 28 березня 2015 року, — зазначає голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. — Пункт 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» установив, що заяви і скарги, подані до набрання чинності, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цього закону, здійснюються відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент подачі відповідної заяви чи скарги, відкриття відповідного дисциплінарного провадження».
Щоправда, голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло наголошує, що Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» було внесено зміни до статті 32 Закону «Про Вищу раду юстиції», відповідно до яких провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводять за правилами й у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.
«Згідно із «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», документ набрав чинності 29 березня 2015 року. Виняток становили лише деякі норми, зокрема пункт 6 розділу 1 (зміни до Закону «Про Вищу раду юстиції»), які набрали чинності 27 лютого 2015 року, — зазначає голова ВАСУ. — Тож із 27 лютого до 28 березня минулого року була чинною стаття 32 Закону «Про Вищу раду юстиції» у новій редакції. Строки здійснення дисциплінарного провадження тоді встановлювала частина 4 статті 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року. Відповідно до цієї норми, дисциплінарне стягнення до судді застосовують не пізніше 6 місяців з дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів провадження в дисциплінарній справі, але «не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Це положення втратило чинність після 28 березня 2015 року — з набранням чинності законодавчих нововведень, за якими дисциплінарне стягнення до судді застосовують не пізніше 3 років із дня вчинення проступку. Натомість проступки, які стали підставою для порушення дисциплінарних справ проти суддів, було вчинено у січні-лютому 2014 року, тобто на час розгляду Вищою радою юстиції дисциплінарних справ строк притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності становив один рік і на момент прийняття рішення ВРЮ закінчився».
Натомість Ігор Бенедисюк упевнений, що до набуття чинності Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» строк притягнення судді до відповідальності за порушення присяги не застосовували. Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону від 7 липня 2010 року, звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.
З огляду на вищевказане Вища рада юстиції вважала і вважає, що під час накладення такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення за порушення присяги судді, застосовується трирічний строк давності.