Судова реформа стала найгарячішою темою не тільки для громадян, яким набридло платити хабарі суддям, а й для політиків. Оскільки частина з них звикла вирішувати власні питання за допомогою нашого «незалежного» правосуддя. А враховуючи те, що законопроект, яким передбачено внесення змін до Конституції у частині правосуддя, стосується і функцій прокуратури, навколо нього вже розгорілися гарячі суперечки.
Підвищені професійні стандарти й вік
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман розраховує, що невдовзі парламент розпочне процес внесення змін до Конституції України в частині правосуддя. «Сподіваюся, що незабаром почнемо процес внесення змін до Конституції в частині судової влади», — сказав він у четвер на конференції високого рівня, де йшлося про перспективи конституційної реформи в Україні. Спікер парламенту підкреслив: якщо Верховна Рада підтримає зміни до Основного Закону як у частині децентралізації, так і в частині правосуддя, то Україна стане європейською державою.
«Тут не стоїть питання — підтримуємо ті чи ті зміни чи не підтримуємо. Питання тільки одне: якщо ми це зробимо, Україна буде європейською державою. Якщо нам не вдасться цього зробити, знову будемо заручниками старої системи», — сказав він.
Ухвалення документа сприятиме судовій реформі й оновленню суддівського корпусу за стандартами Євросоюзу, відновленню довіри до судової системи й забезпечення нормального функціонування прокуратури, адвокатури й системи виконання судових рішень.
Крім того, законопроект спрямований на деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог до суддівського корпусу, обмеження його імунітету до функціонального, оптимізацію системи судоустрою, забезпечення ефективної роботи органів судової влади на перехідний період. Під час підготовки законопроекту були враховані зауваження експертів Венеціанської комісії. Зокрема документ передбачає передати повноваження Верховної Ради України щодо процесу обрання суддів на посади безстроково до Вищої ради правосуддя. Призначатиме на посаду судді Президент України за поданням Вищої ради правосуддя.
Крім того, пропонується скасувати інститут «призначення судді на посаду вперше» (п’ятирічний, так званий випробувальний термін для суддів) і передбачити, що судді обійматимуть посади безстроково. Повноваження щодо звільнення суддів та їхнього переведення з одного суду до іншого передаються Вищій раді правосуддя. У законопроекті також переглянуто підходи до оцінювання кандидатів, підвищено професійні стандарти, запроваджено конкурсний прин?цип призначення на посаду, уточнено і посилено гарантії незалежності та недоторканності суддів.
Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, він компетентний, доброчесний і знає державну мову. При цьому зазначено, що для суддів спеціалізованих судів відповідно до закону можуть бути встановлені інші вимоги щодо освіти та стажу професійної діяльності. Щоб суддя перш за все мав спеціальні знання під час розгляду певної категорії справ (наприклад, у сфері інтелектуальної власності, у відповідних секторах економічних відносин тощо), він повинен мати ще одну спеціальну освіту й відповідний професійний стаж в іншій сфері.
Кредит довіри до Генпрокурора
Перевірять не тільки професійні навички, а й соціальне становище та статки. До речі, порахують прибутки і видатки й тих, хто вершитиме правосуддя. І не тільки на етапі розгляду кандидатури на призначення. За рекомендацією експертів Венеціанської комісії законопроект доповнили нормою, яка передбачає, що одна з підстав звільнення судді — порушення ним обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Таким чином, суддю може бути звільнено у разі відсутності належного підтвердження законності джерел походження майна, майнових прав, доходів судді чи членів його сім’ї тощо.
Документом також передбачено істотну зміну юридичного статусу органів прокуратури в Україні. «Органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості для набагато якіснішого виконання властивих прокуратурі функцій: підтримання публічного обвинувачення в суді; процесуального керівництва досудовим розслідуванням; вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку», — йдеться у пояснювальній записці.
Одна з норм законопроекту, яка стосується прокуратури, поки що спричиняє найбільше суперечок. А саме в частині, де йдеться про те, що парламент уже не зможе висловлювати недовіру Генеральному прокуророві. «На моє глибоке переконання, не може бути парламент позбавлений можливості впливу на Генеральну прокуратуру, зокрема на відставку Генерального прокурора», — заявив перший віце-спікер Андрій Парубій. — Нині Верховна Рада працює в умовах парламентсько-президентської республіки, тому обмеження прав парламенту вважаю неприйнятним». Натомість заступник Генерального прокурора Віталій Касько називає таку норму цілком прийнятною, адже вона повністю відповідає європейським нормам права. Пан Касько вважає, що в кожній європейській країні є чіткий перелік причин, за якими Генпрокурора можна звільнити, і він — вичерпний. Тому, за його словами, обирають людину, якій довіряє суспільство, і потім її не можна звільнити під політичним впливом.