Про недоступність правосуддя говорять усі. І громадяни, які, не добившись правди в українських судах, подають позови до Європейського, і політики, які публічно заявляють, що система корумпована, тож треба терміново щось міняти. Перший крок до таких змін парламент уже зробив, прийнявши за основу два законопроекти щодо судової реформи. Тепер депутати намагаються напрацювати єдиний документ, врахувавши найкраще, що є в обох законопроектах. А тим часом судді та юристи дискутують про те, що потрібно зробити, щоб судова гілка влади дійсно стала незалежною.
Скільки втратить бюджет?
Поки що найбільше дискусій викликає питання про ліквідацію господарських судів. Нагадаємо, що автори законопроекту №1497 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів», який було ухвалено в січні, пропонують об’єднати суди цивільної та господарської юрисдикцій, а саме: реорганізувати місцеві господарчі суди в окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Коментуючи запропоновану новацію, голова Вищого господарського суду України Богдан Львів під час круглого столу «Зміна системи судів загальної юрисдикції: судова реформа чи перерозподіл влади» підкреслив, що реорганізацію не можна проводити, не прорахувавши витрати і економічні наслідки. Він зазначив, що ліквідація господарських судів коштуватиме 500 мільйонів гривень. Саме такий, за його словами, розмір судового збору, отриманого за минулий рік.
Заступник голови правління ГО «Центр політико-правових реформ» Роман Куйбіда зазначив, що ліквідація господарських судів — це спосіб відвести увагу бізнесу, громадськості від ключових питань судової реформи. «Гроші в бюджет приносять справи, а не сама система господарських судів. Якщо справи нікуди не зникають, відповідно — вони і надалі приноситимуть гроші. Але нині на цю систему держава виділяє стільки ж коштів, як і на суди, які розглядають в десятки разів більше справ», — пояснює експерт.
Ключовим же питанням реформи він вважає незалежність, відповідальність суддів, послідовність застосування законів. «Йдеться про єдність, уніфікацію судової практики і ефективність судової системи, — каже Роман Куйбіда. — Якщо реформа не дасть суддям незалежності, вона не дасть і людям справедливого суду».
Санкцій побільшає
Ще один із ключових елементів, на переконання експертів, — питання відповідальності служителів Феміди. Це питання регулює обидва законопроекти. Зокрема, законопроект №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» розширює перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тепер є тільки два види дисциплінарних санкцій: догана та звільнення. Запроваджується сім видів дисциплінарних санкцій, включно з переведенням до іншого суду, пониженням у кваліфікаційному класі тощо.
Законопроектом також передбачено запровадження кваліфікаційної атестації, яку проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів і яка полягає в оцінці професійного рівня судді.
За результатами атестації прийматиметься рішення про присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу.
Автори законопроекту №1497 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» передбачили запровадження конкурсної процедури призначення суддів та моніторингу способу життя суддів.
Суддів позбавлять привілеїв
Реформа також спрямована на те, щоб суди стали доступнішими, а їхня робота прозорішою. Так, законопроектом №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» пропонується забезпечити доступ кожного охочого до будь-якого судового засідання і рішення, причому присутньою на суді зможе бути навіть та людина, яка не має жодного стосунку до судового засідання.
У тексті закону йдеться про те, що учасники судового процесу та інші особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- і аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.
Крім того, змінюється процедура розгляду заяви про відсторонення судді: заяву зобов’язаний буде розглядати інший суддя, а не той, якому заявлено про відсторонення.
Виписано також механізм, який не дає суду можливості повернути заяву через непідсудність чи неналежність до юрисдикції суду — суд, який отримав заяву, муситиме сам передати її за належністю. Тому обов’язок правильно визначити юрисдикцію та підсудність справи буде перекладено із позивачів на суди.
Нині депутати напрацьовують єдиний документ, який врахує всі зауваження фахівців. А вже на цьому тижні обіцяють проголосувати за спрямування до Конституційного суду законопроекту про зняття із суддів недоторканності.