"Судний день для суддів"

Ірина ПОЛІЩУК
20 сiчня 2017

Нині одне з головних завдань для України — досягнення справедливого правосуддя. Адже довіра до суддівської системи — приблизно 4%. І це попри те, що із суду виходить половина тих, хто отримав рішення на свою користь. А все тому, що навіть вони знають, якою ціною його отримали. Напередодні новорічних свят парламент ухвалив Закон «Про Вищу раду правосуддя». У перші дні нового року президент його підписав. Цей закон набув чинності. Тож які зміни чекають на українське правосуддя, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Коментуючи закон, міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що це ключовий крок у реформі судової системи. «Без цих законодавчих змін ми не мали б змоги сформувати нову відкриту, прозору й чесну судову гілку влади, — сказав очільник Мін’юсту. — Отже, не могли б забезпечити реалізацію права на чесний суд та справедливість для кожного українця».  

Під час реформи  ми забезпечимо прозорість та реальний контроль над головним судовим органом країни представників громадськості.

Претендентів на посади суддів чекає жорстка перевірка. Фото з сайту rpr.org.ua

Нові обов’язки  нового органу

Ухвалений закон передбачає розширення повноважень громадськості та наділення її представників реальними повноваженнями й інструментами впливу на призначення суддів.

Зокрема, якщо громадська рада доброчесності встановить, що суддя чи кандидат на цю посаду не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів може ухвалити рішення про підтвердження здатності судді чи претендента здійснювати свої повноваження лише у разі, якщо таке рішення підтримали не менш ніж 11 членів комісії.

Такий крок унеможливить призначення в нову систему суддів із сумнівним минулим чи з необ∂рунтованими статками, адже кожне призначення контролюватимуть представники громадянського суспільства.

Окрім того, новостворена громадська рада доброчесності опікуватиметься питаннями, які стосуються професійної етики та доброчесності суддів», — переконаний Павло Петренко.

Вища рада правосуддя (ВРП) — колегіальний незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, що діятиме на постійній основі. Це юридична особа, видатки на утримання якої прописують у держбюджеті.

Щодо повноважень. Цей орган має право вносити подання про призначення суддів на посаду, ухвалювати рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, забезпечувати відповідність діяльності суддів вимогам закону, в тому числі через процедури дисциплінарної відповідальності, утворювати органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Також ВРП розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, ухвалює рішення про звільнення судді з посади, надає згоду на затримання представника Феміди або утримання його під вартою чи арештом, ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та припинення його відставки, погоджує кількість суддів у суді, вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів, ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого та про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.

Раніше затримати чи обрати запобіжний захід для служителя Феміди можна було лише після схвалення парламенту. «Одна з великих переваг Вищої ради правосуддя — оперативне прийняття кадрових рішень щодо суддів. Тепер, щоб затримати суддю, Національному антикорупційному бюро не доведеться чекати, коли депутати вийдуть з канікул і проголосують, як це було з суддею Чаусом, а він за цей час просто втік. Тепер усі ці питання вирішуватиме ВРП», — каже експерт проекту «Фільтруй суд» громадської ініціативи «Чесно» Галина Чижик.

Вища рада правосуддя бере участь у визначенні видатків держбюджету на утримання судів, органів та установ системи правосуддя, затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів, погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду.

Голову Державної судової адміністрації України та його заступників призначає і звільняє з посади теж цей орган. Так само як і визначає за поданням голови Державної судової адміністрації України граничну чисельність працівників цієї адміністрації, зокрема її територіальних управлінь тощо.

Представництво гарантоване

Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з числа працюючих чи суддів у відставці. По два представники обирають парламент, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, ще двох призначає Президент.

Членів Вищої ради правосуддя обирають строком на чотири роки. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два строки поспіль.

На думку експертів, дуже важливо те, що в цьому законі прописана політична незалежність членів Вищої ради правосуддя. Зокрема, цю посаду не може обіймати людина, яка на день обрання або протягом трьох років входила чи працювала в політичній партії. Також ця посада не світить тим, хто був кандидатом чи обраним на виборну посаду в органі державної влади (крім судової) місцевого самоврядування або мав представницький мандат. Або брав участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.

Член ВРП не має права суміщати посаду з будь-якою роботою в органі державної влади або місцевого самоврядування, органі професійного самоврядування. Не дозволено суміщати цю роботу з роботою народного депутата, депутата Верховної Ради АР Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради. Також не можна суміщати посаду з підприємницькою діяльністю, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду (крім посади голови Верховного Суду), виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або отримувати винагороду, крім винагороди члена Вищої ради правосуддя. Єдине передбачене сумісництво — викладацька, наукова чи творча діяльність та отримання винагороди за неї.

Член ВРП, який є суддею, не може здійснювати правосуддя (крім голови Верховного Суду). А член ВРП, який є адвокатом, повинен на час здійснення повноважень припинити адвокатську діяльність та участь в органах адвокатського самоврядування.

ВРП повноважна за умови обрання на посаду щонайменше 15 членів, серед яких більшість становлять судді, і складення ними присяги.

«Щодо ключових моментів цього закону — те, що судді, які приймали рішення щодо майданівців, нарешті понесуть відповідальність і їх звільнять, — розповів «Урядовому кур’єру» народний депутат Леонід Ємець. — Передовсім судова реформа рухається. Адже Вища рада правосуддя — необхідна складова цього процесу. Матимемо надзвичайний контроль суспільства над процедурами обрання суддів, дисциплінарної відповідальності. Маю на увазі громадську раду доброчесності, яка в цьому законі набула вагомих важелів контролю за процесом. І ще хочу наголосити, що конкурси для охочих стати суддею — це не конкурси на державну службу. Там 400 запитань, тут 1200, там 2 етапи, тут 6. Там немає громадської ради доброчесності, тут є. Не забувайте про 4 декларації, які здаватиме претендент на посаду судді. Як бачимо, добір дуже серйозний, тому впевнений, що набрати чесних суддів нам вдасться».

Насамкінець варто сказати, що це вже не перша спроба очистити судову владу. Що?правда, цього разу сито добору значно серйозніше, ніж раніше. Тож сподіватимемось, що Україна таки отримає чесні суди, а громадяни зможуть обстоювати свої права і отримувати справедливі рішення. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua