Протягом останніх 20 років у наших громадян суди, прокуратура й міліція асоціювалися не з справедливістю, а з вимаганням хабарів і встановленням бюрократичних перепон. Згідно із соціологічними опитуваннями, понад 80% українців не довіряють вітчизняним судам і «старим» правоохоронним органам. Тому реформа судової системи нагальна. Днями парламент ухвалив зміни до Конституції в частині судочинства та зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Як зміниться вітчизняна судова система і чи зможе вона очиститися від нечесних представників Феміди, з’ясовував «Урядовий кур’єр».
Невикористані можливості
Насправді судова система мала кілька можливостей для самоочищення. Першу було надано їй одразу після Революції гідності. Ухваливши Закон «Про відновлення довіри до судової системи», представникам Феміди надали можливість обрати через публічну та прозору процедуру нових голів судів.
«Тоді розрахунок робили на те, що через таємне голосування судді оберуть нових голів судів, які почнуть очищення всередині системи. На жаль, цього не сталося. Майже 80% старих голів судів судді переобрали шляхом таємного голосування, — зазначає міністр юстиції Павло Петренко. — Це продемонструвало, що судова система фактично прогнила».
Другий такий шанс судова система отримала після ухвалення Закону «Про очищення влади», в якому передбачено механізми звільнення і притягнення до відповідальності тих представників Феміди, які брали участь у переслідуваннях учасників Революції гідності.
На жаль, судова система почала опиратися цьому закону. В результаті жодного суддю не люстровано згідно з вимогами закону. Виносили рішення про блокування процесу очищення і люстрації як щодо суддів, так і щодо співробітників прокуратури.
Нещодавно ухвалені зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів» та зміни до Основного Закону в частині судочинства — чи не останній шанс для проведення судової реформи.
«Зміни до Конституції в частині судочинства передбачають три ключові рішення. По-перше, максимальна деполітизація та незалежність судової влади, — наголошує заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов. — Парламент, Президент, уряд мають бути максимально віддалені від будь-яких питань суддівської кар’єри. Саме це запропоновано у змінах до Конституції. Пропонують, щоб цими питаннями опікувався незалежний і неполітизований орган — Вища рада правосуддя, де забезпечуватиметься збалансоване представництво різних суб’єктів і груп із правничого середовища. Зокрема суддів, адвокатів, науковців, народних депутатів та інших. Але це представництво має бути збалансованим. Головне, що всі члени Вищої ради правосуддя мають відповідати критерію політичної нейтральності».
Новими законодавчими актами передбачено чимало новацій. Передовсім судову систему потрібно спростити. Адже в Україні одна з найскладніших структур судів у Європі: чотири ланки, багато спеціалізацій тощо. Коли звичайна людина потрапляє в цю систему, вона губиться серед технічних і процесуальних питань, не розуміючи, де може отримати справедливе рішення.
Згідно з ухваленими змінами, Україна повертається до трирівневої системи судів: перша — місцеві, друга — апеляційні, третя — касаційні у Верховному суді. Так скасовують вищі спеціалізовані суди: Вищий господарський, Вищий адміністративний, Вищий кримінальний. Їх ліквідують протягом 6 місяців із дня набрання чинності закону.
«За Верховним судом залишиться функція дотримання єдності судової практики, що є ключовою позицією судової реформи, — роз’яснює народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець. — У нас корупція в системі судочинства грунтується на тому, що кожна зацікавлена сторона може отримати необхідне їй рішення. Навіть якщо це дві сторони одного процесу. Часто буває, що до Верховного суду доходить справа, в якій навіть в одній палаті приймають два протилежних рішення. Потім це все йде по новому колу, і з цього мають зиск судді, прокурори, адвокати. Завдяки новій процедурі, коли Верховний суд узагальнюватиме судову практику, кількість судових спорів зменшиться, бо вони стануть непотрібними».
Передбачено створення нових спецсудів — Суду з питань інтелектуальної власності й Антикорупційного суду.
«Антикорупційний суд займатиметься розслідуванням питань, підслідних НАБУ. Чому це окремий суд? Тому що до нього має бути надвисокий рівень кваліфікаційних вимог, — переконує Леонід Ємець. — Туди повинні прийти працювати такі люди, щоб у корупціонерів і громадян України була чітка впевненість, що в цьому суді буде винесено рішення на підставі закону. Зловити злочинця — це початок роботи, а посадити корупціонера, який своїми грошима може відкупитись, — інша частина. Судова реформа має дати українцям чесного і справедливого суддю. Це і є ключовий момент реформи».
Публічний конкурс
Зміни передбачають створення місцевих окружних судів замість районних. Водночас створюються місцеві господарські та місцеві адмінсуди. Місцеві суди — суди першої інстанції. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні, адміністративні справи та справи про адміністративні порушення, місцеві господарські суди — справи у сфері господарських правовідносин, місцеві адміністративні суди — справи адміністративної юрисдикції.
«Хочу одразу розвіяти кілька міфів. Цей пакет законів розробляли представники експертної спільноти, науковці, представники уряду та Президента, міжнародної спільноти протягом двох років. Він дає змогу очистити судовий корпус. Ми отримаємо новий Верховний суд, куди набиратимуть людей через публічний конкурс, у якому, крім суддів, зможуть брати участь юристи, науковці в галузі права. Фактично даємо можливість обійняти посади тим, хто раніше не працював у судовій системі, — переконує Павло Петренко. — Це буде публічний конкурс, який відбуватиметься на базі Вищої кваліфкомісії, контролюватиме його Громадська рада доброчесності. Кандидати на посади суддів муситимуть пройти відповідний кваліфікаційний іспит, їхній стиль життя детально перевірять на елементи антикорупції. Тож майбутні судді повинні будуть подати три декларації: доброчинності, про майновий стан судді та всіх родичів, а це не лише членів сім’ї.
Також отримаємо перезавантаження районних судів, і судді, яких призначав Янукович, а їх 1800, автоматично не увійдуть у нову систему. На ці посади буде оголошено конкурси. Кандидати на посади суддів, які підуть на конкурси, також подаватимуть три декларації про свій майновий стан. Люди, які прийдуть на ці посади, відчуватимуть величезну відповідальність перед суспільством, що дає їм високий кредит довіри».
Відповідно до закону, суддя не може бути членом політичних партій, профспілок, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, але зможе займатися науковою чи творчою діяльністю. На посаду судді призначатимуть громадянина України, не молодшого 30 і не старшого 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у галузі права щонайменше 5 років, компетентний, доброчесний та володіє державною мовою.
Змінами також передбачено, що без згоди Вищої ради правосуддя суддю не можна затримати або утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду. Проте передбачено деякі винятки: йдеться про затримання суддів під час або одразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Зміни до Конституції й відповідного імплементаційного закону набувають чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім деяких положень.