Начальник головного
управління Держземагентства
у Рівненській області
Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт» внесено зміни до Земельного кодексу, законів України «Про землеустрій» та «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» та запроваджено сертифікацію інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів. Усі ці зміни набули чинності з 4 грудня 2012 року. А вже з 1 січня 2013-го набере чинності Закон «Про державний земельний кадастр» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Фахівці вже встигли назвати ці зміни революційними. Що ж принесе «земельна революція» пересічним користувачам та власникам земельних ділянок? Про це «УК» дізнавався в начальника головного управління Держземагентства у Рівненській області Світлани БОГАТИРЧУК-КРИВКО.
— Світлано Кирилівно, що насамперед мають на меті революційні зміни в законодавстві, що набрали чинності під завісу високосного року?
— За цей рік у сфері земельних відносин у законодавчому плані зроблено більше, ніж за кілька попередніх. А що стосується земельного кадастру — то більш ніж за останні два десятиліття. Насправді «революційні» зміни в законодавстві спрямовані на те, щоб, по-перше, спростити оформлення правовстановлюючих документів на землю для кожної конкретної людини; по-друге, знизити навантаження на бюджет; і, по-третє, чітко розмежувати повноваження виконавчої влади та місцевого самоврядування у непростих земельних питаннях та посилити відповідальність ліцензіатів за свою роботу.
До речі, чи не найбільше скаржаться громадяни на місцевих депутатів, які вчасно не приймають рішень, та ліцензіатів, які беруть із людей чималі гроші, а ось виконувати роботу не поспішають. Тепер, приміром, органи місцевого самоврядування, які на першому етапі дають людині дозвіл на виготовлення право?встановлюючих документів, зо?бов’язані зробити це за місяць. Тобто засідання сесій сільських чи селищних рад мають відбуватися не рідше, ніж раз на місяць, а досі часто траплялося відверте затягування із розглядом заяв громадян.
Ліцензіатам теж встановлено чіткі терміни виготовлення правовстановлюючих документів: не більш як 6 місяців (хоч досі процес затягувався на роки).
До того ж, тепер не людина погоджує документи у відповідних інстанціях, а найнятий нею виконавець, тобто ліцензіат. Та й самих погоджень стало значно менше: наприклад, зовсім не потрібна віза санстанції.
— Здається, із цією структурою виникали навіть курйози…
— Ще й які! Ось промовистий випадок: сільська школа вирішила виготовити правовстановлюючі документи на землю, на якій вона розташовується чи не півстоліття. Навпроти школи теж не менше часу — кладовище. Санстанція не дає погодження, бо школа має бути принаймні на 200 метрів далі від кладовища. То як нам тепер бути: школу перенести чи кладовище? Це той показовий випадок, де чиновниками потрібно просто брати на себе елементарну відповідальність, а вони з цим не поспішали.
Або інше. Як пояснити людині, котра десятиліттями господарювала на своїй землі й вирішила її узаконити, що на її городі можуть бути пам’ятки архітектури? Тож органи культурної спадщини мають їх там пошукати й надати свої висновки, за які та людина повинна заплатити їм гроші.
Тепер і ці погодження значно спрощено. До речі, меж об’єктів культурної спадщини досі, на жаль, не винесено в натурі, до того ж, не виготовлено правовстановлюючих документів на пам’ятки архітектури, хоча кошти з людей брали чималі.
— Ви кажете про скарги на ліцензіатів, а як щодо санкцій?
— Застосовували: аж до позбавлення ліцензій. Ось лише торік їх за нашим поданням позбулися шість землевпорядних організацій. І що? Ті самі люди тут-таки реєстрували нову фірму. Могли навіть не змінювати назви, а лише додати слово «плюс».
Тепер законодавець убезпечив нас від такого розвитку подій, адже встановлюється персональна відповідальність виконавців тих чи інших робіт через сертифікацію: сертифікати, які отримують інженери-землевпорядники та геодезисти, будуть іменними і безплатними.
Вартість землі зростає і в містах, і в селах. Фото з сайту clicr.ru
— А які безплатні послуги нині можуть отримати пересічні громадяни?
— Ми проводимо безплатну реєстрацію договорів оренди землі, тому орендарі сільгоспземель, зокрема фермери, активно використовують це право. Адже пригадуєте: чи не на кожному «круглому столі» вони говорили, що плата за реєстрацію договорів або пустить по світу їх самих, або зажене ці процеси в тінь. Уряд вчасно почув фермерів, а для нашої області це надзвичайно важливо. Адже фермерство — традиційна форма господарювання на землях історичної Волині, й нині маємо понад 600 фермерських господарств.
До того ж, 10 жовтня набрала чинності урядова постанова №808, якою визначено, що деякі адміністративні послуги громадянам територіальні органи Держземагентства надають безплатно. Зокрема безкоштовні сьогодні: видача витягу з поземельної книги, державна реєстрація земельної ділянки, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, інші довідки, тобто в середньому кожна людина заощадить 650 гривень.
Але частина послуг залишилася платними. Зокрема робота ліцензованих підприємств із виготовлення землевпорядної документації. Хоч плату вже визначено в розумних межах.
До речі, із набранням чинності цієї урядової постанови кількість охочих отримати послуги зросла принаймні удвічі: якщо раніше ми надавали 800 послуг щодня, то тепер — 1300.
— І скільки вдасться заощадити конкретній людині?
— За реєстрацію документів на одну земельну ділянку без обмежень і обтяжень — 209 гривень, якщо таких ділянок у людини три — відповідно 627. А виготовлення проекту землеустрою у ліцензіатів за договірними цінами коштує від 1,5 до 3 тисяч гривень.
— Що порадите тим, хто нині орендує землю: орендувати чи викуповувати її?
— Є два види оренди сільськогосподарських земель, які викупити просто не можна до набрання чинності Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», але не раніше, ніж 1 січня 2016 року — саме до цієї дати продовжено мораторій на продаж цих земель.
Щодо оренди, то постановою Кабміну визначено нормативну грошову оцінку, яка в нашій області становить приблизно 21 тисячу гривень за гектар ріллі. Саме від цієї оцінки орендарі сплачують власникам ділянок орендну плату в розмірі від 3 до 12 відсотків.
До речі, відповідно до законодавчих змін, землями сільгосппризначення державної власності з 1 січня 2013 року управлятимуть не органи виконавчої влади на місцях, а територіальні органи Держземагентства, – тобто наші районні структури.
А ось нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення поновлюється кожних 5-6 років. Комісії місцевих рад встановлюють її розмір залежно від інвестиційної привабливості тієї чи іншої ділянки. Ось, приміром, місто Рівне наступного року змінюватиме нормативну грошову оцінку землі, і я прогнозую попередню хвилю викупів землі під нерухомістю.
Звісно, якщо суб’єкти господарювання прийшли не на один день, треба викуповувати землю, адже нормативна грошова оцінка лише зростатиме.
— Ринку землі в області ще не сформовано, а кадастр уже маємо?
— Ми завершуємо цю роботу і до кінця року впораємося із завданнями, які ставлять Президент та уряд щодо формування кадастру. Вся система ДЗК працює у дві зміни, щоб максимально використати кошти, які виділив на формування кадастру Держбюджет. До речі, лише за цей рік ми надали понад 200 тисяч адмінпослуг, які стосувалися саме кадастру земель.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
До речі. Землевпорядники Рівненщини завершили первинну нормативну грошову оцінку земель (НГОЗ) усіх 1027 населених пунктів області. На часі — проведення оцінки, що потребує оновлення: органи земельних ресурсів уже уклали договори і здійснили повторну НГОЗ у 724 населених пунктах, на що витратили майже 3 мільйони гривень. Це кошти місцевих бюджетів.
Наступного року оновлюватимуть НГОЗ ще у 125 населених пунктах. Найбільше таких у Сарненському, Дубенському та Березнівському районах. Експерти зауважують, що після проведення повторної грошової оцінки базова вартість земель у містах у середньому зросла майже вдвічі, в селищах — у 2,7 раза, у селах — вдесятеро. Це означає, що дохідна частина бюджетів місцевих рад, на території яких оновили нормативну оцінку земель, збільшилася у 1,5—2 рази.
ДОСЬЄ «УК»
Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО. Народилася 28 жовтня 1959 р. у Рівному. Освіта вища педагогічна (у 1986 р. закінчила Рівненський державний педагогічний інститут) та технічна (у 2009 р. — Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю «Землевпорядкування і кадастр»). Заслужений працівник освіти, депутат Рівненської ради кількох скликань, член делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. Працювала вчителем, начальником управління освіти Рівненського міськвиконкому, заступником міського голови Рівного. З 2010 р. — начальник головного управління Держкомзему, а нині — Держземагентства у Рівненській області.