Звільнення підприємств літакобудівної галузі від сплати мита й ПДВ, розвиток програм профілактики серцево-судинних захворювань і поточні проблеми в освітній сфері — цим темам урядовці приділили найбільше уваги. Постанова «Про затвердження порядку та обсягів ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування зі звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість» передбачає зменшення фінансового навантаження на підприємства галузі і надає її розвитку додаткових стимулів. Рішення обумовлене нормами Закону «Про розвиток літакобудівної промисловості». Воно діятиме до 1 січня 2025 року і напряму стосуватиметься підприємств, які опікуються розробленням, виробництвом, ремонтом, переобладнанням чи модифікацією технічного обслуговування авіаційної техніки й авіаційних двигунів.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає дію таких норм ідеальним сценарієм для розвитку вітчизняного літакобудування.
Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів більше говорив про приналежність України до країн, які мають повний цикл створення авіаційної техніки: «Ми знаємо, що на наші літаки є попит. Наприклад, за підрахунками експертів галузі, потреба світового ринку в літаках Ан становить близько 1000 одиниць до 2035 року. Тому ми пропонуємо звільнити кошти літакобудівних підприємств для реінвестування в дослідно-конструкторські роботи і модернізацію технологій». Водночас підприємства літакобудування мають дотримуватися вимог щодо обсягів ввезення та їхнього цільового використання. Це може бути як перепродаж, так і безоплатна передача комплектуючих.
Щоправда, галузь постійно стикається з дефіцитом обігових коштів. У цьому розрізі Степан Кубів заявив: «Світова практика свідчить, що близько 15% обсягу коштів, отриманих від реалізованої авіаційної техніки, реінвестують на розвиток авіаційного виробництва і створення нових зразків техніки. В Україні цей показник за останні десять років був меншим за 3%».
Кардіоцентри з’являться наприкінці року
Керівництво Міністерства охорони здоров'я, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства внутрішніх справ отримало від Прем’єра доручення проаналізувати дані щодо закупівель медичних препаратів закладами охорони здоров’я у країні за завищеними цінами. Згідно з інформацією Мінекономрозвитку, різні медичні установи купують деякі препарати за ціною, яка подеколи навіть на 90% перевищує середньозважений тариф у країні. Серед них і парацетамол, і омнопон, і аспірин, й адреналін. Саме тому аналіз закупівель медпрепаратів триватиме, а персоніфікаційні дані порушників оприлюднюватимуть. «Це щоб пацієнти телефонували і казали крадієві «хороші слова», — наголосив Володимир Гройсман.
Він нагадав, що протягом року уряд закупив понад 10 тисяч стентів для проведення серцево-судинних процедур на 50% дешевше, ніж це було раніше. А окремо доручив повністю запустити роботу 13 кардіологічних центрів в 11 областях. Усі вони мають запрацювати до кінця 2017 року.
Взагалі Міністерство охорони здоров’я планувало закупити в цьому році через міжнародні організації коштом держбюджету щонайменше 10,4 тисячі стентів для лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом. Переважно в компаній Boston Scientific (США) і Balton (Франція, Польща) вартістю від 80 до 150 доларів за одиницю.
Станом на 19 липня відомству вдалося придбати 20 тисяч таких стентів. Докладніше щодо цього питання висловлювався заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський. Він нагадав, що в Україні щороку трапляється близько 40 тисяч інфарктів. У 20 тисячах випадків потрібна й ангіографія, і стентування.
«Наша кінцева мета — Україна охоплена мережею закладів, де здійснюють ангіографію та стентування, де за короткий час можуть відновити прохідність серцевої судини та зберегти діяльність серцевого м’яза. Ми створюємо мережу закладів, закуповуємо стенти й витратні матеріали. Усіх їх розподілять таким чином, що пацієнтам з інфарктом невідкладну медичну допомогу буде надано безоплатно», — сказав посадовець.
За наступним прем’єрським дорученням віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко разом із керівництвом Мінфіну, МОН, МОЗ має визначити, які гірські та високогірні райони потребують підтримки держави, коли йдеться про освіту й охорону здоров’я.
«Я наголошував неодноразово, що в гірській і високогірній місцевості ми маємо зовсім інакше, міцніше підтримувати інфраструктуру. Тобто доступ до якісної освіти і охорони здоров’я — питання номер один. Але ми розуміємо, що до високогірних районів зовсім інший доступ, там інакша інфраструктура. Нам потрібно інвестувати туди більше грошей», — зауважив Володимир Гройсман. Передовсім слід визначити, які гірські і високогірні територіальні громади мають проблеми, дати інформацію міністерствам, узагальнити і винести на засідання уряду, щоб здійснити такий перерозподіл.
Уряд не підтримує непрозорі дії
Наприкінці заходу Володимир Гройсман повідомив присутнім дві новини. По-перше, Національний банк і Міністерство фінансів не змогли узгодити проведення репрофайлінгу облігацій внутрішньої державної позики для надання 15 мільярдів гривень на будівництво доріг. Це 50% запланованого на цей рік фінансування обсягом 30 мільярдів гривень.
По-друге, уряд не підтримує запропонований Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг (НКРЕКП), варіант упровадження тарифоутворення для обленерго (RAB-тарифи), яке стимулює інвестиції і скорочує втрати в електромережах. У КМУ вважають його непрозорим і таким, що може призвести до необ∂рунтованих витрат населення на електроенергію.
Того дня урядовці схвалили чимало постанов. Вони затвердили фінансовий план Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» на 2017 рік з показником чистого прибутку на рівні 240 мільйонів гривень, припинили дію угоди між урядами України і Росії про порядок взаємодії під час здійснення експорту товарів (продукції) військового призначення до третіх країн; затвердили угоди між урядом України та Організацією НАТО з підтримки та постачання про партнерство з підтримки спільного управління предметами постачання.
Також КМУ прийняв заяву про відставку керівника Укрзалізниці Войцеха Бальчуна. Тимчасово виконувачем обов’язків керівника держкомпанії стане перший заступник міністра інфраструктури і голова наглядової ради Укрзалізниці Євген Кравцов.