ЦІННІ ПАПЕРИ
Тимчасова заборона випуску облігацій місцевих позик обмежить українські міста в реалізації проектів з оновлення міської інфраструктури
За даними рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг", цього року на ринок муніципальних запозичень планували вийти 14 українських міст та Автономна Республіка Крим . Але згідно із сайтом Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), в січні - лютому жодного випуску облігацій місцевих позик не зареєстровано. "Свіжішої" інформації в ДКЦПФР "Урядовому кур'єру" не змогли надати.
Цього року Мінфін відмовив кільком містам, зокрема Черкасам, Запоріжжю, Сімферополю у випуску облігацій, посилаючись на Меморандум про економічну та фінансову політику (далі -Меморандум) між урядом України та Міжнародним Валютним Фондом (МВФ). Згідно з документом, прийнято рішення про скорочення показників дефіциту сектору загальнодержавного управління в 2010 р. до 5,5% ВВП.
"Одним з заходів на підтримку виконання Меморандуму є збалансованість місцевих бюджетів у 2010 р., тобто рівномірне співвідношення між видатковою і доходною частиною місцевих бюджетів. Вони на відповідний бюджетний період мають бути виконані без дефіциту, і будь-які зміни в частині здійснення запозичень призведуть до порушень вимог Меморандуму з боку України", - повідомляє прес-служба Мінфіну. Для дотримання граничного розміру дефіциту сектору загальнодержавного управління, запозичення можуть здійснюватися для рефінансування існуючого боргу. Між тим, 11 серпня цього року уряд схвалив залучення міськрадами приймаючих Євро-2012 міст - Києва, Львова, Донецька і Харкова позик, щоб фінансувати проведення чемпіонату. Залучені таким чином фінансові кошти мають бути направлені на оновлення міських парків автобусів та тролейбусів (такі залучення Мінфін не перевіряє).
Минулого року українські міста на облігаційному ринку були пасивними. Обсяг випуску облігацій місцевих позик становить 370 млн грн (на суму 300 млн грн ставка купона 20% випустила цінних паперів Львівська міська рада, на 60 млн грн і 25% -Донецька міська рада, 10 млн грн і 18% - Луцька міська рада). Висока вартість позикових ресурсів (до 25% річних) не дала змоги більшості органів місцевого самоврядування скористатися позиковими ресурсами для наповнення бюджету розвитку.
"Внутрішній ринок облігацій був у стані стагнації через брак ліквідності банківської системи (українські банки є головними гравцями на цьому ринку). Їх випуск здійснювався лише кількома містами, тоді як покупцем паперів у кожному випадку виступав один банк, тому такі розміщення є швидше технічними", - вважає аналітик інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал" Анастасія Головач.
"З огляду на слабку динаміку наповнення бюджетів розвитку (у 2009 р. сукупні надходження від операцій з капіталом до місцевих бюджетів знизилися вдвічі порівняно з 2008 р.), переважна більшість територіальних громад не в змозі тільки за рахунок своїх ресурсів реалізовувати важливі для життєзабезпечення міста проекти - ремонт доріг, дахів, заміну зношених водопровідних мереж, тепломереж, реконструкцію водоочисних споруд, оновлення рухомого складу комунального транспорту тощо. В умовах нестачі фінансових ресурсів місцеві влади змушені будуть заморозити реалізацію проектів і відкласти погашення накопиченої раніше кредиторської заборгованості на більш віддалений термін", -констатує начальник відділу муніципальних рейтингів агентства "Кредит-Рейтинг" Олена Самойлова.
Аналітики вважають, що заборона на залучення позикових ресурсів обмежить фінансові можливості українських міст і призведе до накопичення проблем у житлово-комунальній, транспортній сферах та підвищення в них тарифів як на місцевому, так і на державному рівнях.
"Оскільки Програма співпраці з МВФ передбачає встановлення граничного розміру дефіциту бюджету, що включає і дефіцит місцевих органів самоврядування, тому їхні запозичення найімовірніше будуть обмежені і в наступному році, оскільки міста змушені будуть приймати бездефіцитні бюджети", - прогнозує А. Головач.
Але потреба в коштах на модернізацію комунальної інфраструктури муніципалітетів зростає, тому можна очікувати, що муніципальні запозичення залишаться важливим джерелом наповнення бюджетів розвитку і надалі. Залучення позикових коштів муніципалітетів стане можливим при проведенні відповідної державної політики, спрямованої на створення сприятливого нормативно-правового середовища для виходу органів місцевого самоврядування на цей ринок. Відповідно до Бюджетного кодексу України, який набирає чинності з 1 січня 2011 р., місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст із кількістю населення понад 500 тис. за офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення цього рішення. Тобто законодавчі обмеження пом'якшені (раніше зовнішні запозичення могли здійснювати лише міста з населенням понад 800 тис.).
"Як правило, інтерес для іноземного інвестора мають емісії цінних паперів обсягом не нижче $50 млн. На сьогодні навіть не всі обласні центри мають достатню бюджетну забезпеченість для обслуговування та погашення такої позики, що разом із валютними ризиками істотно підвищує ризик невиконання зобов'язань", - зауважує О. Самойлова.
Передумовами для збільшення кількості міст, які віддадуть перевагу зовнішньому ринку запозичень, є насамперед їхня фінансова стабільність та удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин.
ДОВІДКА "УК"
До революції 1917 р. Київ мав привабну практику муніципальних позичок, конкуруючи в цьому із Санкт-Петербургом та Москвою. За період 1889-1913 рр. Київська міська управа випустила 22 облігаційні займи загальною сумою понад 16,5 млн царських рублів. Залучені кошти були спрямовані на відкриття Політехнічного інституту, прокладення міської каналізації, створення міського ломбарду.
Історія проведення запозичень місцевими радами в Україні бере початок з середини 90-х років, коли міста, обмежені в ресурсах після відходу від цільового розподілу коштів і окрилені перспективою жити на західний кшалт у борг, почали активно виходити на фінансові ринки. Пік активності припав на 1995-97 рр.., але пішов на спад після низки резонансних заяв про дефолт, коли місцеві органи самоврядування змушені були повідомляти про неможливість виконання своїх зобов'язань (зокрема, дефолт з облігаціями Одеської міськради в 1997 р.).
Недовіра інвесторів до українських муніципальних цінних паперів негативно позначилася на іміджі держави, тому в 1999 р. центральні органи влади видали низку документів, які зробили практично неможливим вихід на фінансові ринки муніципальних утворень. З прийняттям у 2001 р. Бюджетного кодексу та пакета інших документів, що регламентують питання щодо запозичень органами місцевого самоврядування, у муніципальних утворень з'явилася можливість робити довготривалі вкладення в міську економіку за рахунок залучення коштів на фінансових ринках.