У січні я отримала платіжку за опалення 2-кімнатної квартири від Київенерго майже на 2 тисячі гривень. Мої емоції не можна назвати здивуванням, бо вони були сильнішими. А відчуття — ніби у тебе на очах вивернули твій гаманець. І не зрозуміло, чому тебе як недоумкувату істоту так нахабно «розвели» на гроші? Цікаво було б подивитися на калькуляцію тих нарахувань, однак хто їх покаже?
Мої сусіди отримали квитанції на опалення своїх 3- і 4-кімнатних осель відповідно на 2400 і 3600 гривень. Одразу додам — у будинку встановлено лічильник тепла! Хто і з якого переляку знімав його показники і чому вийшли саме такі цифри, ви ж розумієте, з’ясовувати не мало сенсу. Можливо, на річну премію співробітникам і дивіденди власникам компанії додаткових грошей бракує. А може, просто вирішили перед розглядом питання про відставку уряду «зрубати» грошей, адже платіжки за січень прийшли десь 12 лютого. Тільки нас це не обходить, бо ми теж рахуємо власні кошти, і тих, хто нахабно, йдучи напролом, залазить у наші кишені, вважаємо звичайними крадіями. А ви думали — благодійниками?
Ну вихлюпнули ми із сусідами свої емоції на сходах, поміркували: як нам таки спіймати отих «знімальників» показників і самим зазирнути у лічильник. І розійшлися по квартирах. Але проблему ніхто не збирався залишати поза увагою. Щоправда, хтось побіг і про всяк випадок заплатив-таки за грабіжницьким тарифом. Я у квитанції намалювала собі реальнішу, на мою думку, цифру за спожите тепло і сплатила за послугу. А хтось вирішив почекати, яка сума вийде на кінець опалювального сезону.
Обуренню таки знайшли вихід. Я привернула увагу до проблеми у соцмережах. Розпочала переписку з Київенерго, вирішивши поцікавитися, чому в січні мені виставили ціну за спожите тепло по 33,85 гривні за квадратний метр житла, хоч навіть помешкання без лічильників розраховують по 16,14 гривні. Ось початок отриманої через два тижні відповіді: «Дякуємо, що звернулися до нашої компанії!» Перше речення не налаштовувало на конструктив, а у наступному мене запросили до центру обслуговування клієнтів «з усіма сплаченими квитанціями». Чергову порцію обурення я вихлюпнула у відповіді, щоправда, не сподіваючись на подальшу реакцію васалів відомого олігарха.
Сусіди написали кілька колективних листів з підписами мешканців двох будинків, приєднаних до нашого лічильника, до всеукраїнського «енерго» і столичного мера Кличка, в яких розписали ганебне «вимальовування» платежів за тепло в січні. До речі, обурювалися не тільки ми. На роботі теж усі були незадоволені цифрами за січень у квитанціях на тепло.
Ми стукали у різні двері, переконуючи, що вищі інстанції і місцеве самоврядування саме для того й існують, щоб захищати інтереси людей, а не самоусуватися і підспівувати монополістам. Цинічний обман, до якого вдалася компанія «Київенерго», у нашій ситуації був настільки очевидним, а прояв невдоволення людей — таким прогнозованим, що це підштовхнуло до певних висновків. Квитанції прийшли незадовго перед розглядом питання про відставку уряду (16 лютого), про що я вже згадувала, тож підбурювання людей напередодні теж було чисто маніпулятивним. А можливо, хтось хоче показово нам довести, що «з російським газом такого не було».
До чого це я? Ця історія свідчить, що концентрація в одних руках і монопольне надання послуг «загрожує» не тільки відвертим збагаченням монополіста, а й можливим його маніпулюванням представниками як влади, так і населенням на свою користь. Комунальні платежі стосуються кожного, але збіднілий люд став дуже вразливим щодо їхнього зростання, тож спричинити соціальний вибух, натиснувши на больову точку, дуже легко.
Сподіваюся, що в державі таки почнуться зміни на краще. Зрештою комунальні платежі не будуть фінансово обтяжливими для українців і не слугуватимуть засобом для маніпуляцій. Однак півжиття, прожитого у стані сподівань, не додає оптимізму… До речі, у квітні, випереджаючи квитанції на опалення за березень, надійшла чергова відповідь від Київенерго, що мені перерахували платежі за тепло. Подяки не буде! Через витрачені нерви.