18 травня стане знаковим днем для кримських татар. 70-та річниця депортації представників їхнього народу з Криму матиме і масштабний поминальний характер, і може бути спотворена кровопролиттям з огляду на російську анексію. Докладніше про всі виклики розповів у стінах Українського кризового медіа-центру один із лідерів кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Цього дня можливі кілька сценаріїв розвитку подій як з кримськотатарського, так і з російського боку. На трибуні представники окупаційної влади зачитуватимуть промову президента Росії Володимира Путіна про те, як він опікується кримськими татарами. У цьому разі в бік посадовців можуть полетіти, до прикладу, яйця. Це й стане сигналом для дій силових структур. А в ході демонстрації за участю 30—40 тисяч корінних жителів Криму майорітимуть як національні кримськотатарські, так і українські прапори. На цей подразник можуть відреагувати провокатори, а потім і силовики.
За будь-якого розвитку подій Мустафа Джемілєв прогнозує ексцеси. «Ситуація загострюється ще й тому, що представники кримськотатарської діаспори із США, Румунії та інших європейських країн не матимуть змоги потрапити на територію півострова — із Кримом авіасполучення заморожене».
«Російським дисидентам заборонено в’їзд до Криму», — сказав Мустафа Джемілєв, згадавши про інцидент 3 травня, коли йому озвучили п’ятирічну заборону на перетин кримського кордону. Того дня чимало кримських татар змушені були прорвати кордон охоронців, перейшовши на «нейтральну зону». Простояли всі на місці понад 5 годин. У той час у 8 пунктах Криму перекривалися дороги. Тож місцева влада розцінила вчинок як «масові безлади» та незаконний перетин кордону.
Загалом жителям півострова останніми днями було несолодко. За даними Мустафи Джемілєва, до співвітчизників, які вийшли його зустріти, почергово «ходили в гості» прокурори, представники ФСБ і силових структур. Усі 800 автівок уже «на гачку», а бізнесменів, які не приймають громадянства РФ, ставлять перед вибором: або залишитися без джерел для існування, або активно співпрацювати-дружити з владою РФ. До жителів Судака, Сімферополя, Старого Криму, Феодосії «каральні органи» навідувалися й інформували про міру покарання згідно із законами РФ — найлегший ступінь полягає у сплаті 10 тисяч російських рублів, а один з найтяжчих — статті Кримінального кодексу.
Додала оливи у вогонь і так званий прокурор Криму Наталя Поклонська заявою, мовляв, якщо подібне триватиме на всій території Росії, а відтак і в Криму, діяльність Меджлісу заборонять. Тобто йдеться про закриття 230 відділень Меджлісу на півострові. «Ми робитимемо все можливе, щоб акції протесту кримських татар мали ненасильницький, виключно демократичний характер, — сказав Мустафа Джемілєв. — Якщо ж проти нашого населення застосовуватимуть грубу силу, то відповідь на неї не беруся спрогнозувати. Навряд чи Меджліс зможе вплинути на ситуацію».
«Можливі й репресії. Кримські татари — головний осередок спротиву окупаційному режиму. Закони РФ ще за часів радянської влади стосувалися моїх співвітчизників. Їхній результат — арешти, табори. Мабуть, ми повертаємося у радянський період», — засмутився Мустафа Джемілєв.
Нині у Криму корінним жителям непереливки. Хто не визнає окупацію, постійно стикаються із вербуванням. До прикладу, всіх викладачів кримськотатарських шкіл змушують стати громадянами Росії, інакше втратять роботу. А хто виїхав на материкову частину України, якщо й знаходять роботу, не мають житла.
До слова, уряд України глибоко обурений діями окупаційної адміністрації, яка брутально перешкоджає в’їзду до Криму лідерові кримськотатарського народу. Так, департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ оприлюднив відповідну заяву.
«Російська сторона вкотре розтоптала основні принципи міжнародного права і виразно засвідчила світові, що ховається під її цинічним «занепокоєнням» реалізацією права народів на самовизначення. Особливо огидно це напередодні 70-х роковин трагедії кримських татар — депортації цього народу, яка супроводжувалася загибеллю десятків тисяч людей.
Такі дії проти багаторічного в’язня радянських таборів, одного з чільних засновників руху за права людини в СРСР уряд вважає за відродження сталінських репресивних практик і відтворення сталінської політики пригнічення народів і національної дискримінації», — йдеться в документі.