ПЕРЕВІРКА
«Урядовий кур’єр» розкриває схеми обважування і обраховування покупців на базарах та в магазинах
Більшість представників сфери торгівлі обважування покупців не вважає чимось ганебним. Адже зарплата у них невелика, тож вони буквально «змушені» самостійно напрацьовувати такі собі «бонуси». Наскільки брешуть терези на базарах та чи можна довіряти фасованим продуктам у супермаркетах?
Своїх дурити не можна!
Щоразу, скуповуючись на базарі, починаю замислюватись: а яка справжня вага товару? Адже не секрет, що на більшості яток продавці вважають мало не своїм обов’язком обважити покупця. Цікаво, що крамарі, як і всі люди, періодично стають покупцями, проте вони намагаються скуповуватись у колег, а дурити своїх не можна! Про це негласне правило розповіла знайома продавщиця.
Нещодавно, пройшовши базарними рядами, запримітила цікаву тенденцію: більшість терезів розташовані в глибині ятки, передом до продавця і, відповідно, тильною частиною до покупця. Ще й на чималій відстані від останнього: зазвичай покупця і ваги розділяють кілька ящиків із товаром. Тож потрібно або скакати через ящики, або вірити на слово продавцеві. Більшість споживачів віддає перевагу останньому і платить за продукцію стільки, скільки той скаже. Особливо коли загальна вага покупки не дотягує до кілограма. Люди наївно вважають, що якщо й переплачують, то небагато. Та навіть із кожного покупця по кілька копійок — продавцеві невеличка «премія» в кінці кожного робочого дня.
— До нас неодноразово надходили скарги від споживачів щодо нечесності продавців, — каже голова спілки захисту прав споживачів Деснянського району м. Києва Сергій Шевчук. — Тож ми провели рейд на одному зі столичних базарів. Результат неприємно вразив: так, нас і обважують, і обдурюють. Під час рейду десятьом нашим активістам роздали по 30 грн на контрольну закупку товару. Активісти купували овочі та фрукти. Так ось, одного нашого покупця обважили на 200 грамів на кілограмі, другого — на 107 грамів. Третій купував персики, на яких його обрахували на 10 грн. Пояснили це тим, що, мовляв, переплутали ціну. І це на кілограмі! А уявіть, скільки за день продається цих та інших фруктів.
Коли ми все придбали і зважили, звернулись до адміністрації ринку і попросили книгу скарг та пропозицій, у якій зафіксували всі свої зауваження. Також викликали співробітників відділу по боротьбі з економічними злочинами. Адміністрація була не в захваті від такого розвитку подій, адже їй вказали на недоліки. У результаті представники керівництва базару в одного підприємця вилучили ваги, а в іншого працівники відділу по боротьбі з економічними злочинами — товар. Саме в нього не було жодного документа, який підтверджує якість та безпеку краму. На адміністрацію ринку чекає позачергова перевірка Держспоживінспекції. Тому, як кажуть, далі буде. Підприємець, який обдурив активіста, заплатить штраф. Щоправда, розмір його настільки невеликий, що йому вигідніше щодня дурити покупців і платити штрафи.
На цьому прилавку важко побачити самі ваги, не кажучи вже про цифри на них. Фото Володимира ЗАЇКИ
Ваги — спільники шахраїв
Цікаво, що кмітливі продавці навчились обважувати не лише на механічних, а й на електронних вагах. Яскравий приклад, який пригадає чи не кожна господиня: в магазині на ваги кладуть 300 грамів нарізаної ковбаси, а під неї — товстий шар паперу. Ось і маємо кілька додаткових грамів і кілька гривень у кишеню торговця. Найрозповсюдженіший вид шахрайства з електронними вагами — їх «перепрошивання». Тобто приходять умільці, розбирають терези і налаштовують їх так, що вони показуватимуть на кілька грамів більше. Ця методика користується популярністю у працівників невеличких базарів та магазинів.
Зверніть увагу: деякі продавці вмикають ваги лише після того, як покладуть на них товар. Роблять це тому, що у деяких терезів заздалегідь відрегульовані «на плюс» 50—100 грамів. Роздивитися це до їх увімкнення неможливо, а після того, як із них заберуть товар, індикатор знову погасне.
Щодо механічних ваг, то тут є свої секрети. Приміром, можна швидко кинути і зняти товар, тож покупець не встигне роздивитися цифри. А ще продавці часто відволікають увагу покупця у найвідповідальніший момент. Ну, а якщо останній розмовляє по мобільному телефону — такого взагалі гріх не обважити. Адже в дев’яти із десяти випадків це залишиться непоміченим. Трапляється й таке, що відкрито недокладають продукції. Якщо покупець помітить — продавець виправить ситуацію і може навіть перепросити. Не побачить — як кажуть, сам винен!
— Найчастіше, коли йдеться про механічні терези, продавці підпилюють гирі або ж закріплюють магніт біля основи чаші, — зазначає Сергій Шевчук. — Навіть якщо у споживача чи контролюючого органу виникнуть запитання щодо правильності ваги, то продавець тихенько зніме магніт, покладе його у кишеню. У цьому разі довести шахрайство просто неможливо. Також на основу, де закріплюється чаша, інколи кладуть копійки. І знову маємо кілька додаткових грамів.
Є своя специфіка роботи у продавців м’яса та риби. Стандартна схема обдурювання така: на терези кладуть більше продукції, ніж просить покупець, а потім швиденько, не знімаючи з чаші, відрізають більше, ніж потрібно, і віддають пакет. Роблять це, допоки стрілка на механічних вагах «скаче». Власне, продавці навчилися настільки швидко це робити, що ні механічні, ні електронні ваги не встигають «зорієнтуватись», як продукція опиняється вже в руках покупця.
Дешевшу рибу — до дорожчої
Купуючи продукти в супермаркетах, теж не можна бути на 100% упевненим у правдивості написів на пакуванні. Особливо якщо зважують та пакують продукти в цьому самому магазині. Тому взявши з полиці вже запакований товар, варто не полінуватись і переважити його на контрольних терезах. Якщо ж не вистачає часу на контрольне зважування, тоді краще купувати запаковану виробником продукцію. В цьому разі ймовірність обману все-таки нижча.
— Працюючи продавцем у супермаркеті й отримуючи мізерну зарплату, я змушена якось викручуватися, — ділиться секретами продавець одного із супермаркетів Донецька Наталія Мишкіна. — Найчастіше просто беру два ящики однакової риби: в одному більша і дорожча, в іншому менша і дешевша, і перебираю її. Дешевшу перекладаю до дорожчої. Так вдається трошки «заробити». Інколи додатково покупцеві докидаю лід. Особливо коли бачу, що людина трошки «під градусом» або кудись поспішає, тоді вона точно цього не помітить. Ну, і, звісно, потрібно вміти «правильно» рахувати. Наприклад, кілограм риби коштує 10 грн, я зважую 500 грамів і називаю вартість 7 грн. А якщо людина бере по 300 грамів риби різних видів, можу непогано заробити.