ВІД СЛІВ ДО СПРАВ
План організації виконання президентського указу передбачає конкретні дії у боротьбі із задавненим суспільним злом
Незабаром будь-який громадянин зможе скористатися власним мобільником, щоби задзвонити на телефон довіри й повідомити про факти корупційних правопорушень. Принаймні запровадити таку новацію Генеральній прокуратурі разом зі Службою безпеки запропонував Президент України в нещодавно оприлюдненому Указі «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Нагадаємо: законодавець поклав на главу країни ще і обов’язок затвердити порядок організації проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на обіймання посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Так-от, уряд має до 15 листопада підготувати проект відповідного указу щодо цього і забезпечити підготовку центральних та місцевих органів виконавчої влади до запровадження цієї перевірки вже з 1 січня 2012 року.
Суб’єктів відповідальності за корупційні порушення (частина друга ст. 12 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції») з початку наступного року чекає ще одна важлива новація: декларувати треба буде не лише майно, доходи і зобов’язання фінансового характеру, а й витрати за минулий рік, і робити це не тишком-нишком, а відкрито. Відповідальними за її виконання згідно з урядовим планом виконання згаданого вище Указу Президента визначені Національне агентство державної служби, Державна податкова служба, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Незабаром країна знатиме прізвища всіх посадових осіб, які вчинили корупційні правопорушення: єдиний реєстр таких антигероїв нашого часу вестимуть у Мін’юсті, на який, до речі, глава держави тимчасово, до 1 грудня цього року, поклав функції спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики. Після цієї дати відомство має розробити проект закону про такий орган, який, відповідно до українського закону та європейської практики, має бути незалежним і відокремленим від системи виконавчої влади. На жаль, перша вітчизняна практика запровадження посади Уповноваженого з питань антикорупційної політики при Кабміні виявилася недовговічною.
Проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції слід доопрацювати вже до кінця жовтня. І він не повинен нагадувати декларацію про добрі наміри: у президентському указі чітко вказано, що така стратегія має грунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, які сприяють цьому, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії такому соціальному злу. До речі, чимало слушних пропозицій до наповнення реальним змістом засад згаданої концепції подали члени Національного антикорупційного комітету, і їх варто взяти до уваги.
Вочевидь, боротися в нашій країні з багатоголовою корупційною гідрою — справа складна і подекуди небезпечна. З огляду на це глава держави доручив Службі безпеки та Міністерству внутрішніх справ за участю Генеральної прокуратури до 1 листопада 2011 року розробити та запровадити організаційно-правові механізми захисту від незаконного втручання, впливу на працівників правоохоронних органів, що розслідують справи про факти хабарництва та інших негідних проявів серед посадових осіб високого рівня.
Вітчизняна судова система, як свідчить практика, також ще не готова адекватно реагувати на виклики часу. Навчити її ефективно застосовувати чинне антикорупційне законодавство покликана Вища кваліфікаційна комісія суддів.