На жаль, гасло «Споживач завжди правий» актуальне здебільшого за кордоном. У нас же взаємини «виробник послуг — споживач» вибудовуються найчастіше на користь першого. Другого ж безсоромно намагаються пошити в дурні. Відчула це нещодавно на «власній шкурі».
На дозвіллі люблю дивитися серіали. Раніше — по телевізору. Тож коли 7 років тому укладала угоду з надавачем послуг кабельного телебачення, обрала досить «пухкий» пакет телеканалів, вартість якого, до слова, постійно зростає.
А два роки тому придбала комп’ютер. Угоду про надання інтернет-послуг уклала з тією самою фірмою, адже мене переконали, що разом дешевше. І все б нічого, якістю послуг я була більш-менш задоволена.
Та приблизно з півроку тому товариш навчив мене скачувати фільми з Інтернету. Тепер кіно дивлюся тоді, коли мені зручно, до того ж без реклами. І якось так сталося, що дивитися телевізор я практично перестала, лише новини на вітчизняних телеканалах — годину-півтори на день. А отже, потреба в понад сотні телеканалів відпала.
Тоді й вирішила змінити свій телепакет з більшого на менший, адже навіщо платити за те, чого не споживаю? Завітавши на інтернет-сайт компанії та вивчивши їхні пропозиції, зупинилася на мінімальному пакеті «Україна» з 25 українських телеканалів.
І ось кілька тижнів тому зателефонувала на фірму і попросила про таку послугу. Дівчина-оператор відповіла, що до кінця дня я маю чекати на дзвінок від менеджера, який займається цими питаннями. Я чекала, але ніхто не зателефонував. Наступного дня повторила спробу. Цього разу хлопець-оператор сказав, що я неправильно зрозуміла, і на дзвінок від менеджера маю чекати протягом доби, а час іще не збіг. Тож до кінця цього дня зі мною обов’язково зв’яжуться.
Знову чекання — і знову нічого. Наступного ранку третя спроба. Дівчина-оператор довго вибачалася і сказала, що нині в компанії дуже багато замовлень на заміну телепакетів, адже на свята вони пропонують нові вигідні послуги. Тож мені доведеться почекати трохи довше. Аж тут вона запитала: чи знаю я, що ця послуга коштує 60 гривень? За що? Пояснення вразило: «У нас такі правила».
Звісно, я обурилася, та була вже й на це згодна, аби лише зробили по-моєму. А в компанії, вочевидь, сподівалися, що, зателефонувавши кілька разів та не отримавши результату, я врешті здамся і не наполягатиму на зміні більшого пакета на менший. Адже компанії це невигідно. Але як щодо прав споживача?
Ще доба чекання — марно. Учетверте набираю номер, який уже вивчила напам’ять. І знову вибачення та прохання зачекати. Але цього разу дівчина сказала, що пакет мені змінять безкоштовно — у винагороду за терпіння. А отже, маю ним запастися, ненадовго, ще трішки…
…Та коли минула ще доба, а дзвінка не було, терпець мені урвався. З черговим хлопцем-оператором наступного ранку я розмовляла вже на підвищених тонах. А він усе «співав» своєї: «Зачекайте, зачекайте, зачекайте…» «Оце вже ні! — гримнула я, — коли ви так чините зі мною, то я вирішила… розірвати угоду з вашою фірмою. І не одну, а обидві — і на послуги телебачення, і на Інтернет. Хоча б на це маю право?»
… І тут сталося справжнє передноворічне диво: менеджер, яка до цього була недосяжна, в ту саму хвилину взяла слухавку. Й солодким голосом стала мене умовляти цього не робити. Запитала, чого я хочу, і буквально за кілька хвилин повідомила, що пакет мені змінили, до того ж абсолютно безкоштовно. А також запитала, чим іще може мені допомогти.
То он воно що! Виявляється, сама на те не сподіваючись, я довідалася про чарівні слова. Варто лише сказати: «Я хочу розірвати з вами договір!», як усі питання вирішуються і мрії збуваються. Гірко лише від того, що розуміють наші надавачі послуг виключно погрози, а по-людському домовитися з ними неможливо...