НА КОНТРОЛІ «УК»
Рівненщина ставить на енергозбереження
Щороку перед початком опалювального сезону рівненській владі доводиться брати кредити на мільйонні суми. Не стане винятком і нинішня осінь: міський голова Володимир Хомко активно веде перемовини з кількома банками і вирішує, що ж віддати в заставу, аби отримати принаймні 20 млн грн. Саме стільки за його підрахунками (а Хомко досвідчений комунальник) знадобиться «живих» коштів після задекларованих урядом списань боргів попередніх періодів та відшкодування різниці між вартістю блакитного палива і тарифами на нього. Якщо цього не станеться, доведеться шукати суму в кілька разів більшу.
Не Швеція, але…
«Основна проблема у підготовці до опалювального сезону пов’язана з ціною газу: по-перше, йдеться про розрив між справжньою вартістю газу і тарифами на нього, хоча я цілком розумію соціальну складову проблеми; по-друге, про різницю в ціні на газ для споживачів, які користуються автономним та централізованим опаленням. От дивіться: той, хто обладнав квартиру автономною системою, сплачує по 80 коп. за кубометр газу, а теплопостачальне підприємство і, відповідно, споживач, який отримує тепло централізовано, — по 1 гривні 40 коп. Цю диспропорцію треба вирівнювати, причому невідкладно, щоб не було у нас в одному місті чи селищі «чорних» і «білих» споживачів. Та що там у місті — на одній сходовій клітці», — пояснив В. Хомко.
За його словами, необхідно змінити саму психологію споживання енергоносіїв. «Адже чомусь так виходить, що найконсервативніша ланка в будь-яких перетвореннях — наша психологія. Коли був у Швеції, пересвідчився, що енергозбереження в цій країні стало ледве не національною ідеєю. Мудрі шведи перетворили на різні види енергії вже все своє сміття і (вдумайтеся лише!) імпортують його. А зі звичайнісінької кулькової ручки, яка відпрацювала свій ресурс, виростають маргаритки — достатньо лише опустити таку ручку в землю. Адже завбачливі виробники заклали туди зернятко цієї гарної квітки — щоб уникнути «парникового ефекту» при утилізації», — розповідає міський голова.
І хоча до шведів рівняни дорівнятися ще не можуть, Рівне (де, до речі, минулий опалювальний сезон почався точнісінько, як на заході: вчасно, тихо і непомітно) впевнено тримає пальму першості в енергозбереженні навіть на теренах держави. А втім, судіть самі.
З 2003 року в Рівному з’явилася перша в Україні муніципальна енергосервісна компанія «Еско-Рівне» на виконання пілотного інноваційного проекту Програми розвитку ООН (ПРООН) та Глобального економічного фонду (ГЕФ). Сьогодні активи компанії становлять $1,5 млн, і вона успішно співпрацює з підприємствами комунального господарства не лише Рівного, а й усієї України. Вона надає широкий спектр послуг, спрямованих на впровадження енергозберігаючих технологій: від енергоаудиту до передачі надсучасного обладнання в оренду чи концесію.
Отож за останніх 8 років, завдяки ефективній співпраці з ПРООН, побудовано сучасну ТЕЦ, оснащену когенераційною установкою, що дозволило закрити 11 застарілих неефективних котелень; облаштовано новітнім обладнанням котельні центральної міської лікарні, обласного пологового будинку, гуманітарної гімназії. Тобто прикладом і локомотивом енергозбереження в Рівному є бюджетна сфера — а саме на цьому акцентував увагу Прем’єр-міністр Микола Азаров на засіданні Кабінету Міністрів 21 вересня. Ось що значить жити не одним днем і працювати на випередження: адже за 8 років влада в місті змінювалася. Незмінним залишалося бачення перспективи розвитку. Вже нинішнього літа до згаданого переліку додалася ще одна потужна когенераційна установка (яка одночасно виробляє і теплову, й електричну енергію) та у двох міських котельнях поруч із газовими з’явилися котли, що працюють на відходах деревини. Усе це, включно з облаштуванням відповідних складів на котельнях та під’їздів до них, — технічна допомога ГЕФ та ПРООН.
«Вартість проекту облаштування когенераційної установки — понад 10 млн грн, його окупність при ціні газу для промислових підприємств — 2 роки і 3 місяці, а при комбінованій ціні на газ (населення та промисловість) — 1,7 року. Річний економічний ефект від її роботи за умови стабільних цін на енергоносії становитиме приблизно 3 млн грн, а собівартість виробленої тут електроенергії варіюватиме від 27 до 38 коп. за кіловат-годину, — розставляє акценти міський голова Рівного Володимир Хомко. — Установка стартує з початком опалювального сезону. До слова, промислові споживачі нині платять щонайменше гривню за кіловат-годину. До того ж, спільне виробництво теплової та електричної енергії зменшить викиди шкідливих газів до 3,5 тонни на рік. І майже 40 тис. рівнян, які до початку опалювального сезону даремно крутять крани з червоною кнопкою, тепер матимуть у домівках гарячу воду цілорічно».
Рівненський оператор Сергій Остапчук вже апробував новий котел, що працює на відходах деревини. Фото автора
Кожен із котлів, що працюють на відходах деревини (а цього добра в місті — хоч греблю гати) коштує по 2 млн грн. На рік вони зекономлять 650 тисяч кубометрів газу: адже цілком можуть підтримувати відповідну температуру в помешканнях, коли за вікном — до -30 С. За прохолоднішої зими їх замінять газові, які з котелень не забирали. До речі, нові енергоощадні котли виготовлені в Житомирі: тобто під?тримку в такий спосіб отримав і вітчизняний товаровиробник.
Тож можемо впевнено сказати: пілотний проект ПРООН та ГЕФ, який завершується наприкінці року, дав змогу вирішити у Рівному екологічні, технічні, економічні та соціальні проблеми, пов’язані з централізованим теплопостачанням. Та з таким ефектом, на який, схоже, й не розраховували: коли один плюс один, образно кажучи, дорівнює три.
«А у нас — автономія !»
Саме так тепер кажуть мешканці будинку по вулиці Степана Бандери, 60-а, які утворили об’єднання співвласників «Дружба» і прийняли рішення встановити в кожній квартирі автономне газове опалення. «І ми без жодних проблем дозволи їм це зробити, — коментує Володимир Хомко. — Ми й надалі будемо підтримувати активні громади, які не просто хочуть змін на краще, а роблять для цього конкретні кроки. Адже автономне опалення лише в окремих квартирах створює неабиякі проблеми сусідам. А тут усе логічно. Знову ж таки, як у Прем’єр-міністра, який так окреслив кінцеву мету енергозбереження: «Ми маємо допомогти людям менше витрачати на оплату за тепло, газ та інші комунальні послуги».
Як це зробити в кожному конкретному випадку, справді найкраще знає місцева влада, яка до людей найближча. Приміром, цього року в Рівному з різних джерел фінансування (ПРООН, місцевий бюджет, приватні інвестори) вдалося спрямувати на модернізацію тепломереж понад 20 млн грн — майже стільки ж, як у попередніх 5! А це вкладення, які повертаються сторицею: не лише комфортом і завжди гарною «погодою» в кожному домі, а й енергетичною незалежністю самого міста.
Щодо 80-квартирного і далеко не нового будинку на Степана Бандери, то тут, каже голова ОСББ Іван Фатич, особливих проблем у прийнятті колегіального рішення не було: люди просто дозріли до того, що автономна модель теплопостачання їм до снаги.
Подібних «острівців» нестандартного й ефективного вирішення проблеми теплопостачання у краї чимало. От, скажімо, під самісінькою Рівненською АЕС у теплицях вирощують 40 сортів унікальних гербер. А обігрівають їх водою, що використовується для охолодження реакторів. Нею ж гріються й жителі сусіднього з атомною села Заболоття. Райцентри Гоща та Млинів уже кілька років тому перейшли на автономне опалення. А низка сільських шкіл мають котли, що працюють на соломі і навіть… теплові насоси.
КОМЕНТАР
Василь БЕРТАШ,
голова облдержадміністрації:
— Усі новозбудовані об’єкти в краї мають ефективне альтернативне опалення з використанням насамперед місцевої сировини. От у південному Млинівському районі шкільні котли працюють на соломі, якої там вистачає, в Рівному трест зеленого господарства вже активно акумулює щепу, у такий спосіб ще й роблячи привабливішим місто, а на рівненському Поліссі, де значні поклади торфу, школи опалюватимуть торфопілетами. Лише цього року ми здаємо п’ять нових шкіл, а вже наступного зведемо 10, бо поставили завдання вивести дітей з аварійних шкіл. І всі вони працюватимуть на альтернативному паливі. От вам і розвиток внутрішнього ринку, і робочі місця для наших людей, і економія коштів та енергоносіїв, і збереження довкілля. Адже проблема енергозбереження настільки глобальна, що є водночас і економічною, й екологічною, і соціальною. Єдине, чого не хотілося б, — щоб її ще й політизували, як це часто буває в Україні.
Одразу після засідання уряду ми провели колегію облдержадміністрації з підготовки до зими. І поставили питання так: теплопостачальні організації невідкладно мають розрахуватися з боргами за газ, аби на початок опалювального сезону отримати ліміти на нього. Водночас ми звертаємося до уряду з проханням якнайшвидше вирішити задекларовану проблему реструктуризації боргів та відшкодування різниці в тарифах на газ. Адже технічно наші котельні до роботи взимку готові.
ТІЛЬКИ В «УК»
Наступний матеріал, про підготовку Криму до зими, читайте в четвер, 6 жовтня.