У самодостатньої особистості багато іпостасей, та це не позбавляє її цілісності.
Тетяна Абрамова відбулася як бізнес-вумен, бо не зациклена на капіталізації своєї справи, розпочатої з нуля. У неї не було і немає спонсорів.
Бізнесові якості в луганчанки від батька, який наділив доньку далекоглядністю підприємця й амбітністю керівника. Від мами — емоційність. Тетяна вважає, що емоційній жінці легше в бізнесі. А ще їй притаманні фаховість і широта мислення. На думку друзів, успіху вона досягла здебільшого й завдяки вродженому оптимізму. Тетяна знаходить час і сили для подорожей, книжок і джазових концертів, а також для участі в міжнародному русі жінок-лідерів. Яскрава і динамічна пані — генеральний директор фірми «РІТО» (російською «Разработка и изготовление трикотажной одежды»).
Одягу від «РITO» притаманні комфортність і вивірена ефектність, що досягається складною структурою пряжі, конструктивними й комбінаторними новаціями щодо силуету. Тетяна Абрамова є неформальним обличчям бренда і втілює його філософію успіху. Але не за будь-яку ціну.
Нещодавно пані Тетяна зі своєю творчою групою повернулася з Парижа. Там вона впевнилася, що нову колекцію для Українського тижня моди підготовлено в дусі світових трендів.
.jpg)
— А який він, той тренд?
— Загальні тренди — це домінанта чорного кольору, вільний крій, вільний силует і поєднання різних фактур. У нашій колекції «Осінь — зима 2014–2015» чорний ми розбавимо кольорами, які тішать око. Європейську моду трансформуємо під нашу ментальність, фігури наших жінок. Українка — як італійка: емоційна, любить яскраве...
— Зважаючи на натовп у Парижі й Лондоні, що стає тьмянішим, там дедалі менше уваги звертають на мас-маркет. Отож треба поспішати, поки наш споживач орієнтований вражати одягом…
— Така загальна тенденція західних столиць. Вони стають більш тьмяними та спрощеними за силуетом. Але судячи з обсягів виставки в Парижі, тенденції до скорочення споживання одягу немає.
— Які якості притаманні дизайнерам, затребуваним «РITO»?
— Вони повинні бути добрими фахівцями, зі знанням технології, а не просто малювати картинки. Ми не робимо мистецтво для мистецтва. Крім двох колекцій для Тижнів моди в дусі світових трендів, ми робимо ще чотири капсульні, прийнятні для українки в широкому віковому цензі, від XS до XXL — як кажуть, в Україні все росте. У 2013-му «РІТО» доповнила виробництво лініями «Мама +» та «Доньки — матері».
— На подіумі, як засвідчують тижні моди, бажана скандальність колекції або дефіле. Чи готуєте ви провокатив?
— Я дивилася на подіум, де були ефектні плаття із сітки, але куди його вдягнути нашій клієнтці? Європейські масові бренди позбавлені екзальтованості. У нас заземленіший погляд на моду. Я за впровадження смаку «РІТО», хоч повільно, але впевнено, за чистоту стилю.
— Чи достатньо в нас комерційно спроможних споживачів, які б оцінили «чистоту стилю», а не яскравість укупі із сексуальністю?
— Я вважаю — достатньо. Про це свідчать наші два магазини в столиці. Зазначу, колекції практично ті самі, але клієнтура в них різниться. На Подолі ми затребувані в наших давніх і вимогливих клієнтів.
— У вас відбулися покази колекцій у Канаді, Франції… А коли там будуть бутики?
— Там ми просто достойно представляємо Україну і не прагнемо будувати бізнес. Як кажуть, де народився, там і згодився. Розпочнемо роботу за кордоном, коли тут будуть вичерпані резерви… Ми працюємо з канадською компанією за каталогом, з Росією на рівні баєрів. А повинні бути «номер один» тут: у Києві, в Дніпропетровську… Є пропозиції зі Львова, Донецька, Вільнюса. У нас невелике підприємство, але за нормальної економіки могло б спокійно розвиватися масштабніше. У нас вистачило мужності за 20 років не звернути, не покинути все і зайнятися тим, чим зручно, — ввозити одяг з-за кордону.
— Які у вас пропозиції до нового уряду щодо легкої промисловості?
— Хто її назвав легкою? Вона могла б витягнути країну. Польща починала розвиток промисловості з пріоритету саме легкої. Це сімейні, малі підприємства — вони вирішують безліч соціальних питань. Але в нас досі немає кредитування, сприятливого для вітчизняного виробника. Нині ще гостріше постала проблема нелегального імпорту. Як член Асоціації легкої промисловості я неодноразово чула, що нашу промисловість знищено за допомогою наших урядів, які нічого не робили для її підтримки.
Ми вийшли на Майдан, щоб жити вільно і працювати легко. Вся економіка підлягає реформуванню, потрібні преференції легпрому. Треба полегшити процедуру ввезення сировини, зняти ПДВ на ввезення унікального устаткування. Ліквідувати на всіх рівнях корупцію. Знизити податок на зарплатню. Створити атмосферу порядності в суспільстві, що полегшить ведення бізнесу. Нині в Україні пробуджено колосальний потенціал: люди, ресурси… Слава Україні.
— Чому б вам не лобіювати галузь у парламенті? У вас яскравий суспільний темперамент, харизма лідера…
— Політика — брудна справа… Я знаю людей з політики, вони нещирі, з подвійним обличчям. Не можу так. Я на своєму місці, бо сама живу справою. Успіх бренду — це успіх команди, яку я зібрала. У нас немає плинності кадрів. Загалом у мережі «РITO» працюють 80 фахівців, зокрема й такі рідкісні, як дисонатор.
— Яка цінова політика бренда?
— Ми працюємо в сегменті «середній плюс». Ціни в нас дещо вищі, ніж у турецького і китайського краму, і нижчі за італійські, з пряжі якої робимо свої вироби. Є й люксові речі з відповідною ціною, але 80% моделей тиражуються в ціновому діапазоні 360–1500 гривень. Наявність постійних клієнтів, а їх понад шість тисяч, дає змогу двічі на рік робити розпродаж зі знижкою 50%. Те, що наша марка затребувана й за межами України, — це прогнозоване і сприятливе співвідношення ціни та якості.
— Ваші клієнти чекають не тільки нових колекцій, а й зборів вашого жіночого клубу.
— Останній жіночий клуб ми провели в Дніпропетровську. В мене найяскравіше враження від неперевершеного українського тріо басів, який організував Тарас Штонда в театрі опери і балету. Вони вперше співали в магазині, де відбуваються засідання клубу. Зазначу, що «РITO» — не тільки трикотажний одяг, це бренд з атмосферою, з філософією. Ми запрошуємо в клуб не просто відому людину, а самодостатню, ерудовану, якій є чим поділитися зі світом. Члени клубу — люди, які й самі чогось досягли і можуть бути в центрі уваги.
— У чому генеральний директор фірми знаходить розрядку і набирається сили?
— Як пояснили фахівці, я народилася в день із завищеною енергетикою — восьмого серпня, тому в мене великий енергетичний потенціал, увечері така сама енергетика, як і зранку. Я люблю книжки, джаз, подорожі. Найбільш вражаюче відчуття природи отримала в тайзі Красноярського краю, на озері Тіберкуль. Ми жили в екопоселенні, що було надзвичайно цікаво. Велике враження залишилося від подорожі Чорноморським узбережжям, де спали в наметах біля самої води. Мені до вподоби дикий туризм, але вимоглива до оточення — повинна бути комфортна компанія, легка на підйом, схожого зі мною емоційного складу. Мені щастить на таких людей. Серед них голландці, канадійці… І вони зміцнюють бажання йти вперед, створюють внутрішню наповненість оптимізмом.
— Як вплинула ваша участь у подіях на Майдані на особисте життя?
— Для мене ці політичні події і є особистим життям. Скажу відверто, протилежне ставлення до подій на Майдані розлучило мене з чоловіком. Він не поділяв моєї ідеології й емоційного ставлення до того, що недавно відбулося в Києві.
— Ви берете участь у Міжнародному жіночому русі…
— За ініціативи американської програми у нас бувають збори жінок — лідерів середнього бізнесу. Як представник з України я неодноразово була серед делегатів, зокрема у Варшаві. Пам’ятаю цікаву й змістовну зустріч із неймовірно розумною і мудрою жінкою — юристом Іолантою Квасневською. В Україні відчуваю себе провідником між топ-жінками світу і жінками — лідерами своєї справи.
— Хто для вас є супержінкою, як кажуть, іконою?
— У мене немає жінок-ікон. Багато читаю про таких особистостей. Прикладами є Аліса Фрейндліх, Гілларі Клінтон, Опра Вінфрі. Та мені важливо самій бути різнобічною особистістю.
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Тетяна АБРАМОВА. Народилася в Луганську. Закінчила Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Планування промислових підприємств». У 1992 році створила «РІТО». «Людина року 2000» в номінації «Лідери середнього і малого бізнесу». Нагороджена Грамотою Кабінету Міністрів. За рейтингом Інтернет-порталу «Діло.ua» у 2013 році увійшла до «100 найуспішніших бізнес-леді України».