Хлопець привіз цю нагороду з Астани (Казахстан). Тим, що отримав не «золото», Михайло не переймається — адже попереду ще є рік, можна додати в результаті.
Головну відмінність Міжнародної олімпіади від українських, у котрих перемагав неодноразово, Михайло вбачає в тому, що завдання, запропоновані тут, були багаторівневими, виконувалися за розписаними по пунктах планами. А втім, хлопець впевнений, що йому це лише полегшувало завдання — сама умова містила певну підказку до розв’язання.
Михайло каже, що особливих відмінностей між українськими юними фізиками та їхніми колегами з інших країв не помітив. А може, просто бракувало часу: «Не можу сказати, що ми багато спілкувалися — були надто стомленими після турів». Так, під час змагань учасники виконували завдання двох турів — теоретичного та експериментального, кожен з яких тривав 5 годин.
Усі 5 представників української команди вибороли «срібло» — це доволі непоганий результат. Традиційно найкраще виступила команда Китаю, всі члени якої вибороли золоті нагороди. Високих результатів досягли команди Тайваню, Кореї, Казахстану та Росії.
Старт олімпіади збігся із днем народження Михайла, тож здобуте ним «срібло» можна до певної міри вважати подарунком, який хлопець зробив собі і всім, хто за нього вболівав.
Для Ришельєвського ліцею, де навчається Михайло, такі перемоги не є унікальними. Цей заклад був заснований при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова для навчання обдарованих учнів з природничо-математичним нахилом. За 25-річну його історію вихованці привезли в Україну чотирнадцять нагород різного ∂атунку з міжнародних учнівських олімпіад. За кожною з них, впевнений директор ліцею Валерій Колебошин, колосальна праця й самих учнів, і їхніх наставників.
Михайло Рашковецький із вдячністю згадує Вадима Манакіна, старшого викладача фізфаку університету, котрий займався його підготовкою безпосередньо до олімпіади. Дякує також своїм викладачам Анастасії Маслечко і Тетяні Бритавській, які навчали його від 7 класу.
Директор каже, що останнім часом ліцей має помітні успіхи саме на олімпіадах з фізики. Втім, пояснити цю обставину можна лише збігом обставин — усі дисципліни тут викладають на належному високому рівні. Скажімо, колись більше нагород приносила біологія.
Свою прихильність до фізики Михайло Рашковецький пояснив тим, що його передусім цікавить «більш фундаментальний опис довколишнього світу за допомогою строгих математичних моделей». При цьому інтереси хлопця не однобічні. Він брав участь в екологічних експедиціях, організованих ліцеєм. Там теж було місце для затятого фізика — «я займався речами, що стосуються фізичного напряму — астрономією, метеорологією, гідрологією».
Хлопець грає на гітарі, захоплюється рок-музикою — «подобається і сам стиль, і переважно гострі, злободенні тексти».
Директор ліцею Валерій Колебошин особливо зауважує громадську активність хлопця, його схильність до командної роботи: «Торік він був капітаном команди на Всеукраїнському турнірі юних фізиків. Тоді наша команда здобула диплом ІІ ступеня. І нині Михайло підганяє мене, аби я якнайшвидше дав список завдань для наступного турніру — бо цього разу метою є тільки цілковита перемога».
«З тих наукових змагань, які в нас є, саме турнір юних фізиків найбільш наближений до реальної наукової роботи, — пояснює Михайло, — командний елемент відповідає реаліям сучасної фізичної науки». Хлопець підкреслює, що й усі останні Нобелевські премії в галузі фізики отримували саме колективи науковців.
Михайло ще не зробив свій вибір щодо вишу та спеціалізації, якою займатиметься після закінчення ліцею. Є рік для роздумів і останніх шкільних перемог — командних та особистих. А вони, безумовно, мають стати практично стовідсотковою запорукою подальшого наукового успіху одесита Михайла Рашковецького.