Минув рік відтоді, як ЄС уперше за історію існування надав чинності директиві про тимчасовий захист для українців, які тікають від війни, що розв’язала росія. У Єврокомісії вважають, що запровадження цього механізму, який було введено за одностайної підтримки всіх країн-членів, стало одним з головних компонентів безпрецедентної об’єднаної відповіді ЄС та міжнародної спільноти на російську агресію.
4 березня 2022 року, за тиждень після початку широкомасштабного вторгнення російських загарбників в Україну, мільйонам українців, котрим було надано притулок у країнах ЄС, відкрився негайний доступ до європейського ринку праці, освіти, охорони здоров’я та проживання в Євросоюзі.
Це стало серйозним викликом для соціальних систем європейських країн. Проте вони гідно його витримали і готові й надалі надавати підтримку українським біженцям стільки, скільки вони цього потребуватимуть. Щоб фінансувати витрати на утримання та допомогу українцям, котрі знайшли прихисток в Європі, ЄС надав своїм країнам-членам 13,6 мільярда євро та перенаправив їм додаткові кошти в сумі понад мільярд євро. Про це під час брифінгу у Брюсселі журналістам заявила єврокомісар із внутрішньої політики Ілва Йоганссон.
Нині в ЄС проживають 4 мільйони українських громадян, яким було надано статус тимчасового захисту. Від початку повномасштабного російського вторгнення до ЄС загалом в’їхало 16 мільйонів українців. Згодом 11 мільйонів повернулися додому. 3 мільйони з тих, що залишилися, зареєструвалися й отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Мільйон українців продовжили шлях із ЄС до Канади, Великої Британії, США та інших країн. Наприкінці 2022 року більшість українців — 3,8 мільйона — знайшли притулок у Німеччині, Польщі, Чехії, Італії та Іспанії. Естонія, Польща та Чехія приймають найбільшу кількість біженців з України на душу населення.
Серед українських біженців 47% — жінки, 34% — діти, майже 69% дітей — віком до 13 років, а 0,5% були зареєстровані як неповнолітні без супроводу. За інформацією Ілви Йоганссон, на сьогодні в Євросоюзі проживає майже одна п’ята всіх дітей України.
Понад мільйон українців уже знайшли роботу в ЄС.
«На відміну від інших категорій біженців, доступ до ринку праці для українців безперешкодний», — наголосив віцепрезидент Єврокомісії Маргарітіс Шінас, який теж узяв участь у брифінгу. Він повідомив, що з 1,3 мільйона українських дітей до шкіл у країнах перебування було зараховано лише пів мільйона.
«Ми гадаємо, що решта навчається за українською програмою в режимі онлайн», — сказав Маргарітіс Шінас, проте зауважив, що в Єврокомісії поки що вивчають цю ситуацію, щоб надати їй точнішу оцінку.
Маргарітіс Шінас закликав українських дітей долучитися до навчального процесу у школах ЄС. На його думку, це сприятиме їхній інтеграції, крім цього, європейська освіта стане хорошою інвестицією в майбутнє повоєнної України, яка готується до вступу в ЄС. У Єврокомісії вважають, що українцям, які тікають від війни, не вистачає належної психологічної підтримки, і пообіцяли вжити додаткових заходів у цьому напрямі найближчими місяцями.
Механізм тимчасового захисту 2022-го запроваджували на рік, але його було продовжено до березня 2024 року. У Єврокомісії запевняють, що готові ще раз продовжити його чинність до 2025-го. За словами Маргарітіса Шінаса, після цього ЄС виробить скоординований підхід до поступової зміни статусу українських біженців до нових правових форм. Тим, хто висловить бажання повернутися додому в Україну, надаватимуть цільову підтримку.
«Реакція Євросоюзу на війну в Україні ще раз показує, що стає можливим, коли країни ЄС діють об’єднано», — сказав віцепрезидент ЄК. За його словами, директива про тимчасовий захист забезпечила українцям притулок та гарантувала основні права, а всі бюрократичні формальності було зведено до мінімуму, тому цей механізм має продовжувати діяти у всіх країнах-членах Євросоюзу.