Віднедавна в одному із сумських супермаркетів уподобав хліб з кукурудзяного борошна. Спершу вагався, бо вдома звикли до пшеничного чи житнього. Та й часові відголоски далеких 1960-х, які залишаються в пам’яті представників старшого покоління, роблять своє: тодішня тотальна «кукурудзизація» радянського генсека Микити Хрущова обернулася здебільшого карикатурами і дружніми шаржами. Однак як свідчить практика, цариця полів поступово займає належне їй місце не тільки на Сумщині, а й загалом в аграрній Україні. 

«Урожай» починається ...

Серед фермерських господарств Сумщини «Урожай» Роменського району займає осібне місце. І не тільки тому, що його очолює один з найдосвідченіших аграріїв краю Михайло Шевченко, а й через особливу зернову статистику.

Нині тут використовують майже 9 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, з яких дві третини відведено під кукурудзу.

До того ж за останні кілька років площу розширили вдвічі. Сміливо? Ризиковано? На ці запитання Михайло Іванович відповідає так: по-господарськи. Адже вирощуючи, тут ретельно дотримуються агротехнічних стандартів, завдяки чому мають  неабиякий фінансовий зиск.

Чи не найголовніше — жорстке дотримання сівозмін: справжній хлібороб працює не день до вечора, а дивиться на багато років уперед. Тож в «Урожаї» взяли за правило: що беруть від землі, те їй і повертають. Тому постійно зростає віддача кожної одиниці площі — торік перевершили стоцентнерний рубіж і вважають, що й це не межа. Адже в арсеналі — набір різних агротехнічних важелів — сучасні сорти, гібриди, система удобрення тощо. Господарство — одне з небагатьох, де займаються тваринництвом, і кукурудза тут стає особливо у пригоді під час формування кормової бази. Мають елеватор потужністю 63 тисячі тонн, якого цілком вистачає для надійного і якісного зберігання збіжжя.

Торік тваринники виробили 6100 тонн молока і 280 — м’яса, а на фермах 1943 голови великої рогатої худоби, 171 — свиней та 10 коней. Навіть і гадки не мають позбуватися їх, бо знають: органічні добрива особливо потрібні кукурудзяним полям.

Тактика, яка стає стратегією

Як зазначає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, можна наводити десятки прикладів, як кукурудза не тільки успішно приміряла корону, а й править економікою. Адже впродовж останніх місяців ціни на її зерно неухильно зростають і становлять майже 4700—4800 гривень за тонну. Тож аграрії використовують такі сприятливі можливості.

Торік на Сумщині зібрали всього понад 4,4 мільйона тонн зернових та зернобобових культур, що повністю забезпечило потребу в зерні й дало змогу сформувати обсяги для експорту. За урожайністю — 65,2 ц/га — регіон посів 4-те місце в Україні, а за валовим виробництвом зерна — 5-те. Прикметно, що торік на Сумщині кожен третій гектар був під кукурудзою, це один з найвищих показників в Україні. Утім, географічно вже встиг сформуватися своєрідний кукурудзяний трикутник: у сусідніх Полтавській та Чернігівській областях питома частка качанистої навіть трохи вища за сумську, хоч загалом у країні становить близько 18%.  

Цікава статистика. Порівняно з 2010 роком на Сумщині площі під цією культурою розширилися втричі, а валове виробництво зросло всемеро і торік становило понад 3,2 мільйона тонн. Тобто валове нарощування відбувається головно завдяки підвищенню врожайності, яка торік сягнула 80 центнерів з гектара, або в 2,5 раза більше від показника десятирічної давності й на 9,6 центнера перевищує результат в Україні. В основі — вміла робота із сортами, гібридами, застосування сучасних агроприйомів, що забезпечує належні результати. 

Для якісного зберігання вирощеного потрібні насамперед добротні місткості. В області успішно справляються з цим питанням: 38 елеваторів на 2,56 мільйона тонн надають широкий комплекс послуг із приймання, зберігання та сушіння зерна. Крім того, складські приміщення всіх сільськогосподарських підприємств уміщують понад мільйон тонн збіжжя. За маркетинговий рік в області можуть зберігати більш ніж 3 мільйони тонн зерна.

А тим часом в області не збираються зупинятися на досягнутому і вже на нинішній рік прогнозують розширення кукурудзяних масивів ще на 5 тисяч гектарів. Загалом буде понад 412 тисяч.

Ситуація на зерновому ринку переконує: ця культура б’є рекорди і, схоже, тенденція триватиме. Наприкінці лютого Китай закупив в України ще мільйон тонн зерна, яке, між іншим, у морських портах подорожчало на один-два долари за тонну. 

Смачно, корисно, безпечно, вигідно

Так характеризують аграрії зерно качанистої, наголошуючи, що сфера його застосування надзвичайно розмаїта і рік у рік розширюється. Разом з універсальними властивостями варто виокремити високий вміст вуглеводів у зерні, за яким кукурудзяна крупа перевершує інші — пшоняну, ячмінну, гречану. А якщо додати важливі мінерали — фосфор та кальцій, то й поготів. Без неї не обійтися в харчовій, кондитерській промисловості — бісквіти, печиво, запіканки, пластівці, мамалига, попкорн — усе це потребує кукурудзяного зерна. А ще кукурудза — це крохмаль, клейковина, харчові олії, сироп, цукор і навіть мед. 

Підраховано: з її зерна виготовляють понад 300 різних виробів, вона також слугує для виготовлення іншої продукції, зокрема так потрібних біологічних пакетів, а також гофрованого картону, паперу, мийних засобів, фарб і… підгузків. Одне слово, свого остаточного слова ця культура ще не сказала.