У межах офіційного візиту в Україну Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди підписано Спільну декларацію щодо європейської перспективи України. Документ, скріплений підписами українського та литовського президентів, фіксує підтримку Литви європейської перспективи нашої держави.

Як інформує Офіс Президента, документ визначає, що, відповідно до статті 49 договору про Європейський Союз, Україна, як і будь-яка європейська держава, що поважає цінності, закріплені у статті 2 цього договору і зобов’язується їх дотримуватися, може подати заявку на членство в Євросоюзі в разі дотримання всіх умов і зобов’язань. У цьому Литовська Республіка підтримає Україну, коли наша держава вирішить подати таку заявку.

Двостороння співпраця

У присутності президентів підписано двосторонні документи. Зокрема протокол 13-го засідання Ради президентів України та Литовської Республіки, що відображає основні домовленості, досягнуті під час засідання. Протокол визначає практичні питання двосторонньої співпраці з міжнародної та регіональної політики й безпеки, взаємодію між Україною та Литвою в межах міжнародних та регіональних організацій. Наголошено на важливості продовження внеску Литви в реалізацію стратегічних цілей України щодо набуття членства в ЄС і НАТО. У документі підтверджено важливість подальшого посилення двосторонньої співпраці в галузях, що становлять взаємний інтерес, а саме: оборони і безпеки, енергетики, транспорту і логістики, освіті та науці, культурі й туризмі.

Підписано програму, спрямовану на забезпечення подальшого розвитку українсько-литовської культурної співпраці. Ідеться про такі галузі, як театральне, музичне, хореографічне, образотворче й аматорське мистецтво, кіно, літературу, креативні індустрії, бібліотечну і музейну справи, охорону й раціональне використання пам’яток та інших об’єктів культурно-історичної спадщини.

Підписано технічну угоду щодо внеску Міністерства енергетики та захисту довкілля України у діяльність Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки. Підписанням цього документа завершується процес приєднання української сторони до діяльності розташованого у Вільнюсі Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки, країни-учасниці якого, крім Литовської Республіки, Велика Британія, Грузія, Естонія, Італія, Латвія, Німеччина, Польща, США, Туреччина, Фінляндія, Франція.

Підписано спільну декларацію наміру про створення робочої групи з посиленої стратегічної співпраці в енергетиці; меморандум щодо співпраці у галузі розвитку пасажирських і вантажних залізничних перевезень та співпраці у розробленні цифрових процедур видачі дозволів на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів; меморандум про співпрацю у галузі переходу від інституційного догляду до сімейних форм виховання та надання соціальних послуг на рівні громад.

Цінна допомога

Президенти поспілкувалися із журналістами. «Литва знає і бачить, яких непростих зусиль ми докладаємо для настання миру на Донбасі й деокупації українського Криму. Ми відзначили сьогодні тривожні тенденції для безпекової ситуації на сході України, зростання провокацій та спроб зірвати перемир’я, відсутність прогресу і, на жаль, гальмування процесу реалізації мінських угод з боку Російської Федерації. Це доводить необхідність рішучішої реакції міжнародної спільноти на цю поведінку», — заявив Володимир Зеленський під час спільної з литовським колегою пресконференції.

Він подякував Литві за позицію посилення міжнародних санкцій проти Росії, які мають зберігатися до повного виконання мінських домовленостей та відновлення територіальної цілісності України.

Володимир Зеленський заявив, що незабаром має з’явитися розуміння часу зустрічі лідерів країн нормандського формату, тривають консультації на рівні політичних радників. Президент нагадав, що готовий окремо зустрічатися з лідерами нормандського формату й інших країн, які підтримують незалежність України, й максимально робити все, щоб війна на сході закінчилася, а Україна повернула собі території й людей.

Говорив Президент і про важливість «Кримської платформи».

«Кримська платформа потрібна, щоб допомогти Україні повернути окупований Росією Крим. Водночас навіть вирішивши питання Криму і відновивши справедливість, світ не може бути впевнений, що більше жодна країна у світі не постраждає від окупації. Тому ще одна важлива мета цієї платформи — пошук і розроблення різних механізмів, які у майбутньому дадуть змогу дієво та швидко протистояти будь-яким спробам окупації будь-яких територій на планеті», — цитує Укрінформ слова глави держави.

Володимир Зеленський подякував Литві за активну участь у «Кримській платформі» і протидію «Північному потоку-2»: «Україна цінує те, що Литва всіма можливими інструментами протидіє реалізації «Північного потоку-2», який є пасткою не тільки для України, а і для країн всієї Європи. Наразі ключове завдання — синхронізація енергосистем України з Європою в наступні три роки. Це своєрідне домашнє завдання для України та Литви. Створено робочу групу для стратегічної співпраці в енергетиці та енергетичній безпеці».

Україна і Литва домовилися відновлювати позитивну динаміку товарообігу.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»