Потреба в екстреній допомозі у населення є суспільно важливою. За даними опитувань, зокрема проведених аналітиками Урядового контактного центру, майже кожен другий опитаний повідомляв, що хоча б один раз на рік викликав екстрену медичну допомогу. Однією з найважливіших складових ефективності її роботи є час прибуття бригади екстреної медичної допомоги. Гострою також залишається проблема відмови у виїзді машин екстреної допомоги через технічні причини.
Водночас, як зауважують фахівці центрів екстреної медичної допомоги, більшість проблем, із якими звертаються до «швидкої», не є екстреними й не вимагають допомоги служби медичного порятунку. Важливо навчити людей не панікувати та правильно визначати, якої допомоги вони потребують.
Кабінет Міністрів України постановою від 21.08.2019 р. № 764 вніс зміни до постанови від 21 листопада 2012 р. «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги». Зокрема, документом встановлено, що з 1 січня 2025 р. для роботи в бригадах екстреної (швидкої) медичної допомоги фахівці, які займають посади фельдшерів з медицини невідкладних станів і медичних сестер станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, повинні мати професійну кваліфікацію «парамедик», а водії для роботи у складі бригади парамедиків повинні мати професійну кваліфікацію «екстрений медичний технік».
За своїм складом бригади поділяються на лікарські, фельдшерські та бригади парамедиків. До складу бригади парамедиків входять один парамедик та екстрений медичний технік.
У Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що це початок нової системи розвитку професійних компетенцій працівників екстреної медицини.
Як повідомили «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), протягом 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано понад 1000 звернень з питань екстреної медичної допомоги.
Зверталися заявники переважно з Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Львівської областей та м. Києва. У зверненнях громадяни нарікали на відмову у виїзді та затримку прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги за викликами хворих, неналежне надання медичної допомоги. Також вони висловлювали невдоволення станом матеріально-технічного забезпечення окремих підрозділів швидкої допомоги та відмовами працівників швидкої допомоги у перевезенні хворих для госпіталізації до закладів охорони здоров’я.
Так, на урядову «гарячу лінію» зателефонувала пенсіонерка з м. Києва та повідомила, що 4 листопада 2019 р., починаючи з 14:00 викликала на адресу свого проживання машину швидкої медичної допомоги, проте у виїзді їй відмовили. Заявниця пожалілася, що нещодавно була прооперована, у неї стався сильний крововилив, вона страждає від нестерпних болів. Жінка просила посприяти у виїзді додому швидкої медичної допомоги.
У Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації повідомили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119 звернення з приводу загострення хронічних захворювань, підвищення артеріального тиску тощо належать до категорії неекстрених звернень і обслуговуються переважно відповідними закладами охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України. Працівник оперативно-диспетчерського відділу має право в таких випадках відмовити в прийомі виклику та рекомендувати абоненту самостійно звернутися у відповідні лікувально-профілактичні заклади.
Проте, при повторному зверненні заявниці за цими ж даними з приводу високого тиску, на її адресу була направлена найближча бригада ЕМД, яка звільнилася після виконання попереднього екстреного виклику. Згідно з медичною документацією, заповненою під час виконання виклику, стан хворої не ніс прямої та невідворотної загрози життю.
Заявниці порекомендували в подальшому, при ситуаціях, коли немає безпосередньої загрози життю, в першу чергу звертатися до свого сімейного лікаря, з яким укладено угоду, оскільки він добре знає стан здоров’я свого пацієнта.
Під час зворотного зв’язку з фахівцем урядової «гарячої лінії» заявниця повідомила, що після звернення на лінію, близько 17:45 прибула карета швидкої медичної допомоги, працівники якої оглянули її та надали необхідну допомогу.
Заявниця з м. Маріуполь Донецької області поскаржилася на затримку прибуття бригади швидкої медичної допомоги. 5 листопада 2019 року о 13:47 вона викликала за номером 103 швидку допомогу у зв'язку з температурою тіла 39,8 градусів, сухим кашлем, ознобом, головокружінням, нудотою. Станом на 14:40 бригада не прибула. Тому жінка просила посприяти у прискоренні приїзду бригади швидкої медичної допомоги.
У Департаменті охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації надали таку відповідь. За інформацією Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, у ході проведеного службового розслідування встановлено, що фельдшер з прийому викликів розцінив виклик як неекстрений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 року № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події». А саме: до категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі. Відповідно до законодавства виклик було передано до Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Маріуполь. Медичну допомогу та призначення заявниця отримала від сімейного лікаря.
Мати онкохворого сина (1984 р. народження), що проживає в Роздільнянському районі Одеської області, 15 жовтня 2019 року зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та попросила допомогти вжити заходів для якнайшвидшої госпіталізації сина до Одеської обласної лікарні. Вона розповіла, що близько 17:00 зверталася за номером 103 для виклику швидкої допомоги, у зв'язку з погіршенням самопочуття сина. Працівники швидкої допомоги зробили знеболювальну ін'єкцію, яка не дала ефекту, оскільки болі не припинилися. Надія була на госпіталізацію.
Департамент охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації за результатами розгляду звернення повідомив, що за інформацією адміністрації КНП СВТҐРР «Роздільнянська центральна районна лікарня» син заявниці самостійно обстежувався в лікувально-профілактичних закладах м. Одеси. З 16 жовтня після звернення до онколога Роздільнянської центральної районної лікарні син з допомогою сеансу телемедицини був проконсультований лікарями Одеської обласної клінічної лікарні. 21 жовтня сину була надана машина швидкої допомоги для госпіталізації до Одеської обласної клінічної лікарні з метою верифікації діагнозу та для вирішення питання про лікування.
Під час зворотного зв’язку заявниця підтвердила, що сина було госпіталізовано до Одеської обласної клінічної лікарні.
Жителька смт. Бородянка Київської області звернулася на урядову «гарячу лінію» для вирішення такого питання. 28 жовтня 2019 року приблизно о 23:30 вона викликала швидку допомогу за номером 103 з приводу підвищення тиску до 180х110. По телефону їй повідомили, «швидка» не виїде на виклик, оскільки відсутній автомобіль, а лікарі «пішки не підуть». Заявниця самостійно зробила ін'єкцію магнезії, проте після цього її стан погіршився. На момент реєстрації звернення на урядовій «гарячій лінії», заявниця скаржилася на оніміння губ, сильний головний біль. Жінка просила посприяти у невідкладному наданні медичної допомоги, а також забезпеченні станції достатньою кількістю автомобілів.
Ця ситуація мала щасливий кінець. Фахівець урядової «гарячої лінії» зателефонував заявниці для з’ясування, як вирішилася проблема. Жінка повідомила, що після звернення на урядову «гарячу лінію» на виклик прибула карета швидкої медичної допомоги та їй було надано невідкладну допомогу.
Ще один приклад ситуації з викликом швидкої допомоги, який підтверджує істину: прості речі рятують життя. Співробітниця Центру зранку, збираючись на роботу, відчула симптоми нудоти, запаморочення. Кров’яний тиск виявився набагато вищим у порівнянні із звичайним: 170х80. Під час виклику швидкої допомоги їй порадили прийняти препарат Каптопрес. Таких пігулок дома не знайшлося, а тиск продовжував підвищуватися. Коли він був вже 190/90, жінка знов зателефонувала до швидкої допомоги, де пообіцяли приїхати. Тим часом, переборовши паніку, шукала відповідні ліки у домашній аптечці. На щастя, знайшла щось схоже на Каптопрес. Коли через 40 хвилин приїхала швидка, тиск знизився і був вже не загрозливим для життя: 144х80. Не знадобилася навіть ін’єкція лікаря. Висновок такий – наше здоров’я у наших руках.
ДОВІДКОВО:
За період з 9 по 15 січня 2020 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 32 798 звернень, з них телефоном – 28 634, через інтернет – 4 164.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.
Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.
Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».