АКТУАЛЬНО
Теорію та практику податкових реформ розглянули на українсько-російському симпозіумі в Тернополі
Кілька днів у Тернополі тривав українсько-російський симпозіум з реформування податкових систем. Це вже третій такий форум. Два попередні відбувалися в Харкові та Єкатеринбурзі. Цього року його приймали у стінах Тернопільського національного економічного університету. До міста над Серетом з'їхалися науковці та практики не лише з України та Росії, а й із Польщі, Німеччини, Білорусі, Азербайджану. Багато з них виступили і на пленарному засіданні, і під час засідань "круглого столу", у діловій грі та у вільних дискусіях.
Світло й тінь
Як образно зазначив ректор ТНЕУ професор Сергій Юрій, фінансова думка не має національного мундира, адже процеси відтворення, виробництва є загальнолюдськими, а тому надбання, яке мають інші держави, слід "приймати і у нас, щоб налагодити економічний потенціал". Тож, власне, консолідація зусиль науковців і практиків, обговорення проблем реформування податкових систем, аналіз закордонного досвіду, проведення спільних теоретико-методологічних досліджень і стали головними чинниками в роботі міжнародного симпозіуму.
Безперечно, гостротою, проблемністю відзначалися дискусії навколо прийняття Податкового кодексу України, набрання чинності Закону України "Про єдиний соціальний внесок" та теоретичних аспектів справляння податків. За словами начальника відділу моніторингу податкових і митних реформ Департаменту податкової та митної політики Мінфіну країни Михайла Полякова, Податковий кодекс передовсім спрямований на стимулювання ділової активності підприємництва, забезпечення сталого зростання економіки. Зусилля зокрема зосереджують на впровадженні нових прозорих схем ведення бізнесу, які повинні базуватися на інвестиційно-інноваційній основі. Задля цього у кодексі передбачено зменшення податкового навантаження, йдеться й про п'ятирічні податкові канікули щодо сплати податку на прибуток підприємств, інше. Водночас старший викладач Тернопільського національного економічного університету Володимир Валігура погоджується, що зниження податкових ставок - передумова до розширення бази оподаткування за рахунок декларування тієї частини, яка до цього часу перебувала в "тіні". Проте такі дії не завжди відбуваються й залежать від фіскальних традицій, звичаїв і податкової культури платників податків. На жаль, наша держава не може похвалитися високим рівнем таких явищ. Науковець доходить висновку, що нововведення, які стосуються справляння основних фіскально значущих податків, можуть створювати фінансові ризики невиконання держбюджету, а механізмів покриття прогнозованих втрат, по суті, немає. Тим часом професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Скрипник бачить вирішення питання детінізації фонду оплати праці у такий спосіб: якщо вважати за цільову функцію для підприємця прибуток після оподаткування, то можна запропонувати збільшення деяких податкових ставок і зменшення інших. Певна річ, податковий тиск на бізнесмена щодо прибутку до оподаткування при цьому має зменшитися.
Голова ДПА в Тернопільській області Михайло Кацан вважає, що складовою частиною податкової реформи в Україні є реформування та модернізація державної податкової служби України. Головні завдання цього він вбачає у забезпеченні умов добровільного виконання податкоплатниками вимог податкового законодавства, повного та своєчасного надходження податків до бюджетів усіх рівнів, прозорості діяльності податківців і створення нової інформаційної інфраструктури державної податкової служби.
Доконче потрібний фах
Цікаво, що серед багатьох важливих розмаїтих тем, які обговорювали на симпозіумі, йшлося й про сутність, місію та завдання податкового консультування - новий вид на ринку послуг. В Європі, як стверджує доцент Національного університету державної податкової служби України Олександра Смірнова, податкові консультанти вже давно стали невід'ємною частиною системи правосуддя у сфері податкового права. Попит на послуги таких незалежних фахівців, які здатні авторитетно надавати професійні поради, особливо щодо спірних і двозначних трактувань тієї чи іншої норми податкового законодавства, з'являється і в Україні.
Олександра Миколаївна називає професію податкового консультанта найбільш перспективною серед інших фінансових спеціальностей. Цей фахівець повинен комплексно володіти теорією та практикою оподаткування й бухгалтерського обліку, досконало знати чинне законодавство, а також судову практику. Щоправда, нині бракує законодавчого регулювання ринку податкового консультування, ще чітко не визначено місця та ролі податкових консультантів у стосунках між платниками податків і податковими органами. І це не єдина перепона, що заважає "адекватному та належному" розвиткові податкового консультування в нашій країні. Олександра Смірнова таких проблем налічує цілий десяток. Їх так чи інакше потрібно розв'язувати, бо цього вимагає саме життя.