"Тут кристали нагадують камінні квіти"

Наталія ЗІНЧЕНКО
28 сiчня 2012

МАНДРІВКА 

Печери Тернопільщини  належать до пам’яток світового значення

Наталія ЗІНЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Добра порада всім, хто ще не визначився, куди нині поїхати у відпустку: вирушайте на Тернопільщину. Тут можна і взимку спуститися в печери, бо там у будь-яку пору року температура однакова, а довжина дня не має значення. Журналісти, яких у таку подорож запросило управління з питань туризму Тернопільської облдержадміністрації, в цьому пересвідчилися.

Печери Тернопілля ще потребують дослідження. Скажімо, якщо про Кришталеву, напевне, знають чи не всі українці, то такі дива природи, як Вертеба та Млинки, бачили переважно історики та спелеологи.

  Гіпсова печера Вертеба розташована в Борщівському районі неподалік від села Більче-Золоте. Це пам’ятка не лише державного, а й світового значення, — розповів директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький. — Адже саме тут і досі знаходять артефакти, яким понад 5000 років і які належать до доби неоліту, в тому числі і Трипільської культури. Понад 300 цілих посудин та 35 тисяч глиняних і керамічних фрагментів. А ще виліплені людські фігурки, знаряддя праці та вироби з кісток і каменю. Вертебу відкрили в 1708 році. Згодом вхід засипали і знову відкопали тільки у 1820-му. Нині в печері діє єдиний у Європі підземний музей Трипільської культури. На жаль, більшість знахідок нині зберігаються в музеях Кракова. Саме туди вивезли давню кераміку і камінного ідола за часів, коли ця територія належала Польщі. Комісія з повернення культурних цінностей в Україну намагалася отримати назад ці дивовижні знахідки, але поки що марно (польська сторона мотивує це тим, що експонати не вивозили з України, а вивезли їх саме з Польщі).

Відвідайте печеру, не пошкодуєте. Фото alatyr.org.ua

Найвідомішою є печера Кришталева, що в селі Кривче цього ж  району. Її довжина 23 км. Це, напевне, найцивілізованіша й найкомфортніша  печера. Постійна температура близько 10,2 градуса, є електричне освітлення. А ще тут досить чисто. Не потрібно остерігатися того, аби не торкнутися стін та не забруднитися кіптявою від смолоскипів і вогнищ, як це було у Вертебі. Щоправда, тут слід бути уважним, аби не набити гулі на лобі. Адже досить просторі її ходи раптово звужуються і стають занизькими. А Кришталевою печера стала через те, що стеля і стіни при освітленні спалахують і переливаються, ніби кришталь. Сюди часто приводять на екскурсію дітей. Вони ніби потрапляють у казку, із захопленням роздивляючись нерукотворні фігурки, які створила сама природа, — голову буйвола, ящірку, слона, орла та дивовижні візерунки, виплетені кристалами, що нагадують камінні квіти.

А ось у печеру Млинки, яка розташована неподалік села Залісся (колишній хутір Млинки), потрібно вирушати з доброю спортивною підготовкою. Адже тут, щоб пройти деякі маршрути, потрібно вміти підтягнутися на руках або  протискатись між брилами униз головою. Потрібне й спеціальне спорядження — захисні костюми і ліхтарики, які закріплюються на голові на кшталт шахтарських, бо руки під час такого спуску мають бути вільними.

— Сюди приходять уже тоді, коли побувають хоча б у двох-трьох печерах, — розповідає спелеолог Володимир Снігур. — Адже найважливіше під землею — це побороти страх. Тому не можна починати спуск під землю одразу з Млинків. Це небезпечно.

Її пройти можна тільки з інструктором. Тут кілька маршрутів, у тому числі й для початківців. Є й крутіші, та найвищої складності  — для екстремалів.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua