Країни ЄС домовилися про восьмий пакет санкцій проти росії, який минулого тижня анонсувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У нього входять встановлення граничних цін на сиру російську нафту, яку транспортують морем, нові обмеження на експорт товарів подвійного призначення і запровадження правового критерію, що допоможе запобігти обхід західних санкцій.

Восьмий санкційний пакет буде спрямовано проти російської сталеливарної промисловості, він позбавить кремлівську армію ключових технологій. Пакет передбачає додаткові обмежувальні заходи проти осіб, які допомагають російському президентові путіну чинити агресію проти України і забороняє громадянам ЄС входити до складу правління російських державних підприємств.

Угорщина заблокувала санкції проти росатому

У неофіційних розмовах  європейські дипломати визнають, що початкові санкційні пропозиції були амбітнішими. Проте через категоричну позицію окремих країн ці пункти з восьмого пакета було вилучено. Зокрема, за наполяганням Бельгії з-під санкцій було виведено імпорт російських діамантів. А Угорщина знову виступила проти персональних санкцій щодо патріарха кирила. За словами угорського міністра закордонних справ Петра Сіярто, Будапешту вдалося вилучити із санкційного переліку російську атомну енергетику. Угорський дипломат радісно уточнив, що так нові санкції не стосуватимуться будівництва двох нових блоків АЕС «Пакш». Розбудовуватиме єдину угорську АЕС російська державна корпорація «росатом», яка отримала від угорського уряду дозвіл терміном на 10 років вести будівництво 5-го і 6-го енергоблоків. АЕС «Пакш» було збудовано у 1980-х роках за радянськими технологіями, на ній виробляють понад 40% енергії Угорщини.

Нинішній пакет передбачає правову основу для встановлення ліміту цін на нафту, який раніше погодили країни G7. Але остаточного рішення про фактичну ціну або ціновий діапазон майбутнього обмеження ще не оприлюднено. Проте Мальта, Греція та Кіпр, чиї танкерні флоти транспортують більшість російської нафти, висловлювали стурбованість впливом обмеження ціни на нафту на діяльність їхніх флотів. Як кажуть інформовані джерела, це призвело до деяких поступок цим країнам. 

Окремі країни зловживають правом вето

Річ у тім, що рішення в галузі зовнішньої політики та безпеки в Євросоюзі ухвалюють за принципом консенсусу. Нерідко через це процес ухвалення затягується тоді, коли ситуація потребує швидких дій. А саме рішення  виявляється менш жорстким через компроміси, необхідні для того, щоб воно влаштовувало всі держави. Так сталося в червні під час обговорення шостого пакета санкцій проти росії, на ухвалення якого ЄС знадобилося шість тижнів через категоричну відмову Угорщини підтримати ембарго на російську нафту.

Протягом останніх місяців у ЄС активно просувають ідею реформи процесу ухвалення зовнішньополітичних рішень.  Серед прихильників цієї реформи головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.

«Мірою того, як активізуємо розширення ЄС, маємо докласти зусиль для реформування процесу ухвалення рішень. Це означає скорочення чинності правила одноголосності в зовнішній політиці, щоб рішення приймати кваліфікованою більшістю голосів», — написав у червні у блозі Жозеп Боррель. На його думку, країни, які накладають вето, не мають стимулу досягати здорового компромісу, вони наполягали на своїх позиціях, змушуючи інших змінювати свої.

«І що успішнішою виявляється ця тактика аутсайдерів, то поширенішою стає ця динаміка. Тому тепер право вето застосовують частіше, ніж у минулому», — переконаний головний європейський дипломат.

Такої самої думки дотримується федеральний канцлер Олаф Шольц. У серпні під час виступу в Карловому університеті у Празі Шольц заявив, що ЄС має поступово скасувати право вето і перейти до системи ухвалення рішень простою більшістю голосів. На його думку, «ризик того, що окремий член ЄС скористається правом вето і завадить усім іншим рухатися вперед, збільшуватиметься з кожним новим членом блоку».

Замінити принцип голосування просто, але…

Поширення принципу голосування кваліфікованою більшістю на зовнішню політику могло б підвищити швидкість та ефективність ухвалення рішень в ЄС, зазначають європейські експерти.  Вони вважають, що цей принцип варто поширити на окремі галузі зовнішньої політики, наприклад, захист прав людини, ухвалення санкцій, розгортання цивільних місій.

За наявності політичної волі урядів країн-членів ЄС реформувати механізм ухвалення рішень доволі просто. Оскільки, згідно з Лісабонським договором, голосування кваліфікованою більшістю може поширюватися на певні галузі зовнішньої політики ЄС. Проте для цього Європейська рада, тобто глави держав і урядів країн ЄС, має одностайно підтримати відхід від принципу консенсусу. Як сказав Жозеп Боррель, щоб «скасувати принцип одностайності, потрібна одностайність». Тобто, з юридичної точки зору, перейти до голосування кваліфікованою більшістю легше, ніж зробити це на практиці.

Наприкінці вересня міністри закордонних справ ЄС обговорювали у Брюсселі можливість позбавити країни-члени права вето, проте  наблизитися до спільного рішення із цього питання їм так і не вдалося, оскільки багато столиць виступають проти цієї ідеї.

Реформування процесу ухвалення рішень у зовнішній політиці лідери ЄС продовжать обговорювати під час неформальної зустрічі Європейської ради, яка відкривається сьогодні у Празі. Проте аналітики вважають, що до кінця року вдасться досягти мінімального прогресу в цьому питанні.