"У Брюсселі визначено амбітні плани на наступний рік"

Юрій МЕДУНИЦЯ
18 грудня 2015

Робочий візит до Бельгії Президента Петра Порошенка небезпідставно називали міні-самітом Україна — ЄС. Адже в доволі стислий період часу глава нашої держави провів зустрічі з вищим керівництвом Євросоюзу — Президентом Європейської ради Дональдом Туском і Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. 

Усе залежить від нашої рішучості

У центрі уваги було обговорення додаткових кроків з реалізації та вдосконалення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка набуде чинності з 1 січня наступного року. «Зона вільної торгівлі не може бути відкладена. Це точно», — однозначно наголосив Петро Порошенко у спільній з керівництвом ЄС заяві.

Далі відтерміновувати немає куди. Торік це вже зробили з огляду на врегулювання російського занепокоєння. Але цілий рік тристоронніх переговорів довів, що Росія не прагне компромісних рішень. Її мета — просто накласти вето на ЗВТ, щоб зупинити процес поступової економічної інтеграції України в ЄС.

Говорячи про останні рішення керівництва РФ щодо українського імпорту, Президент зазначив: «Україна усвідомлює ці обмеження. Вони очікували, що завдадуть шкоди українській економіці, але ми готові заплатити таку ціну за нашу свободу і наш європейський вибір». А Жан-Клод Юнкер вважає, що зона вільної торгівлі відкриває перед Україною нові великі можливості, яких вона досі була позбавлена. 

Ще одним пріоритетом порядку денного став розгляд лібералізації візового режиму. Петро Порошенко сподівається, що держави-члени ЄС і Європарламент ухвалять позитивне рішення про безвізовий режим для України: «У нас є амбітна програма, і я радий повідомити, що ми реалізували всі пункти, про які домовлялися. Ми в Україні з нетерпінням чекаємо «зеленого світла» від Європейської комісії з питань правової формалізації запровадження безвізового режиму для українських громадян у 2016 році».

На жаль, висновки Єврокомісії, раніше заплановані для оголошення всередині грудня, відтерміновано до кінця року. І візит Петра Порошенка до Брюсселя має істотно прискорити цей процес. Ще одним аргументом на нашу користь є те, що саме українці найбільше заслуговують на такі преференції, адже потом і кров’ю вистраждали це право. Та й досі захищають європейські цінності на своїх східних рубежах. 

Президент ЄК назвав значним прогрес у реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму. Втім, подальші кроки Єврокомісії залежатимуть від успішності кроків України.

Жан-Клод Юнкер і Дональд Туск вірять у реальність змін в Україні. Фото Миколи ЛAЗAРЕНКA

Зворотного шляху не буде

Тому наш Президент наголосив і на особливій важливості єдності ЄС під час російської агресії проти України: «Вважаю, що ми повинні дотримуватися розуміння того, що тривалість обмежувальних заходів щодо Росії прямо пов’язана з повною реалізацією мінських домовленостей». Бо саме санкції є чи не єдиним інструментом мотивування країни-агресора до виконання підписаних нею у столиці Білорусі зобов’язань.

Для врегулювання складної дискусії Петро Порошенко привіз із собою чимало додаткових доказів безперервного недотримання Росією мінських угод, які вкотре вказують на порушення територіальної цілісності, залучення військ, безперервного постачання зброї тощо. Крім цього, має Президент і певні ідеї про шляхи підвищення участі ЄС у мирному врегулюванні на сході України.

Дональд Туск переконував, що політика Європейського Союзу щодо невизнання нелегальної анексії Криму і Севастополя важлива, і економічні санкції проти Росії безпосередньо пов’язані з виконанням нею мінських домовленостей: «Європа тримає свій курс. Україна повинна тримати курс реформ. І Росія повинна змінити свій курс».

Щодо курсу на реальні перетворення в країні, то це вимога не лише сьогодення, а й наших європейських партнерів, які не задовольняються самими лише деклараціями. І Петрові Порошенку довелося вкотре переконувати інституції ЄС у рішучості до реалізації реформ. Зокрема у сферах боротьби з корупцією, правосуддя і внутрішніх справ. Бо саме так можна реально наблизитися до української мрії — стати в майбутньому членом Євросоюзу. 

«Україна перебуває на порозі стратегічно важливих політичних рішень у контексті конституційних поправок, а також подальших соціальних та економічних політичних кроків. Нам потрібні внутрішня єдність, міжнародна солідарність і підтримка, — заявив Президент. — Ми знаємо, що потрібно робити далі, і ми робитимемо це в тісному співробітництві з Європейською комісією».

Жан-Клод Юнкер запевнив, що Єврокомісія й надалі підтримуватиме Україну на шляху реформ, особливо її антикорупційну складову. 

НАТО не полишає в біді

У Бельгії Петро Порошенко відвідав і штаб Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та штаб Сил спеціальних операцій НАТО. Це перший в історії візит Президента України до цих структур Північноатлантичного альянсу.

Глава нашої держави зустрівся з командувачем Збройних сил США в Європі, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Філіпом Брідлавом. Укотре йшлося про виключно важливе значення співпраці зі США та НАТО для посилення оборонної міці України, необхідної для ефективної протидії російській агресії та гібридним викликам.

«Для України співпраця з НАТО — це одне з першочергових питань для зміцнення оборони країни», — цитує слова Петра Порошенка прес-служба Президента.

Глава Української держави висловив вдячність за послідовну політичну підтримку й практичну допомогу, яку надають Україні американська сторона та інші держави — члени Альянсу, зокрема за спільні навчання у Яворові та спеціальні операції у Хмельницькому.

Філіпа Брідлава докладно поінформовано про безпекову ситуацію на Донбасі, військові загрози Росії та провокаційні дії контрольованих нею бойовиків.

Обговорено й питання розвитку співпраці з НАТО в оборонній сфері. Зокрема залучення практичної допомоги Альянсу до реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО, продовження програм спільних навчань, підсилення оборонного потенціалу наших Збройних сил та підвищення рівня підготовки наших військовослужбовців.

Генерал Брідлав високо оцінив рівень взаємодії з Україною та підтвердив готовність НАТО надавати посилену допомогу з метою протистояння сучасним безпековим викликам, які постали перед Українською державою. Насамкінець він наголосив на необхідності повного виконання Росією підписаних у Мінську домовленостей.

У Брюсселі підписано й Дорожню карту з оборонно-технічного співробітництва України й НАТО. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua