Так, сміття можна використовувати з великою користю. Правда, поки що не все. Про це більше знає активістка екологічного руху черкащанка Лідія Криштоп. Ще навчаючись в університеті, студентка замислювалася над проблемою перероблення сміття. Закінчивши навчання, разом з іншими молодими активістами почала втілювати свої наміри в конкретні проекти. У Черкасах, де вона живе, проблема відходів останніми роками особливо загострилася: термін експлуатації сміттєвого полігона завершується, надають великі бюджетні кошти на побудову нового. Тим часом, наголошує Лідія, у багатьох країнах їх будувати й використовувати вже заборонено. Отож потрібно якось переборювати традиційну байдужість городян до сортування побутових відходів, їхньої утилізації.
.jpg)
Її проект «Використовуй — сортуй — утилізуй» якраз і спрямовано на те, аби навчити людей ставитися до відходів серйозно. Почала з того, що відвідувала школи, де розповідала про свою ідею. Потім домовилася про вивезення пластикових пляшок із кількома невеликими підприємствами, з тренажерними залами, де такої тари збирається чимало. Ініціативу підтримали. Багато черкащан тепер, перш ніж викинути сміття в контейнер, ретельно сортують його, відділяючи, приміром, пластикову тару чи інші непотрібні вироби від харчових та інших відходів.
Про пластик, зауважує Лідія, розмова особлива. Такі відходи, якими нині перенасичені не тільки міста, а й сільська місцевість, ліси, береги річок, розкладаються в природі близько 180—200 років. Тим часом цю сировину можна і потрібно використовувати з користю. Ще один проект, з яким екологічні активісти вийшли на люди, називається Precious Plastic («Дорогоцінний пластик»). Чому б самим не переробляти нетоксичний пластик на потрібні речі і навіть прикраси? Чи багато для цього треба?
Як виявилося, зовсім ні. Трохи кмітливості й усього п’ять тисяч гривень. Саме стільки власних коштів уклали активісти, щоб, використовуючи креслення данського дизайнера Дейва Хакенса, який зметикував, як це робити в домашніх умовах, виготовити подрібнювальну машину. Данець не патентував проект, бо зацікавлений у поліпшенні екологічної ситуації в інших країнах. Ось його розробки й лягли в основу механізму для подрібнення пластику. Після подрібнення матеріал піддають термічній обробці і заливають у форми. У такий спосіб виробляють іграшки й декоративні прикраси. Активісти вже розпочали приймати сировину на переробляння. Нині механізм працює з повним навантаженням.
Дівчата демонструють вироби, які вдається виготовляти з відходів. Наголошуємо: нетоксичних! Це і сережки, й кулони, і дитячі іграшки. Проте, каже Лідія, це тільки початок. Щоб досягти серйозного результату, потрібна ціла майстерня, де б переробляли такі відходи. Саме тому активісти думають над тим, як запустити повний переробно-виробничий цикл, а для цього необхідні ще три шредери й інше устаткування. Адже проект передбачає виготовлення пластикової нитки, з якої вже й робитимуть усілякі вироби, приміром, чашки чи блюдця. Та для цього потрібно щонайменше 30 тисяч гривень. Поки що такої суми не назбирали, хоч і розпочали акцію. Сподіваються, що й спонсори відгукнуться.
Ще одне важливе запитання: як же відрізнити нетоксичний пластик від шкідливого? Як пояснюють активісти, це нескладно. Приміром, на кришечках із пластикових пляшок є цифра 2 і код HDPE. Це означає, що пластик не такий токсичний, як ПЕТ-пляшки. А ще якось пустили на шредер розібраний на частини принтер. Там теж нетоксичний пластик. Його подрібнили приблизно за годину і виготовили чудові речі.
Як поділилася планами активістка Анастасія Картка, виготовляти збираються навіть вуличні меблі. А сережки та кольє — на будь-який смак!
З огляду на актуальність проблеми активісти готові поділитися своїм унікальним приладом з усіма охочими.