На засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад обговорили важливі питання внутрішньої і зовнішньої політики. Президент України Володимир Зеленський наголосив: важливо, що країна гідно пройшла цю важку зиму. За словами глави держави, це потребувало великих зусиль усіх українців, насамперед наших воїнів. 

«Хочу, щоб ми їм подякували, керівництву, цивільним. І, безумовно, бізнесу, представникам різних підприємств, які працювали, захищали бізнес, захищали нашу державу, наповнюючи бюджет», — сказав Володимир Зеленський.

Окремо Президент відзначив те, що Верховна Рада ухвалила рішення, необхідні для забезпечення макрофінансової стабільності, просування євроінтеграції та виконання зобов’язань України перед партнерами. Триває підготовка важливих міжнародних зустрічей найближчим часом, що мають посилити оборонну та фінансову підтримку нашої країни.

За словами глави держави, один з основних пріоритетів — підготовка до наступної зими та реалізація планів стійкості, які накреслили всі українські регіони. Володимир Зеленський закликав усі громади приділяти особливу увагу захисту людей і критичної інфраструктури.

«Знаємо, що планує ворог, але ми йдемо своїм шляхом, посилюємо себе. А паралельно є і дипломатичний трек. До зими треба готуватися в будь­якому разі і відновлювати нашу енергетичну спроможність, хоч би коли закінчилася ця війна. Будемо робити все, щоб вона закінчилася справедливим миром якомога раніше», — наголосив Президент.

Глава держави зазначив, що зараз команда України доопрацьовує гарантії безпеки, зокрема щодо фінансування української армії після закінчення війни та отримання необхідних систем ППО.«І також найскладніше питання — це реакція США на повторну агресію з боку росії, якщо така агресія буде відбуватися. Яка конкретно буде реакція США або США і європейських колег — над цими питаннями ми ще працюємо», — акцентував Володимир Зеленський.

Президент також розповів про домовленості із країнами Близького Сходу та регіону Затоки. Україна готова ділитися досвідом у захисті від повітряних загроз та атак на об’єкти критичної інфраструктури, активно співпрацювати в оборонній галузі й водночас розраховує на допомогу в посиленні своєї енергетичної безпеки.

Державні нагороди і почесні відзнаки

На засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад Володимир Зеленський вручив державні нагороди представникам органів місцевого самоврядування і військових адміністрацій та почесні відзнаки «Місто­герой України».

Орденом «За заслуги» І ступеня глава держави нагородив Миргородського міського голову (Полтавщина) Сергія Соломаху.

Ордени «За заслуги» ІІІ ступеня Президент вручив Ясінянському селищному голові (Закарпаття) Андрієві Делятинчуку, Магдалинівському селищному голові (Дніпропетровщина) Володимирові Дробітьку, Великолучківському сільському голові (Закарпаття) Василеві Коштурі, Драбівському селищному голові (Черкащина) Світлані Орел, начальниці Борозенської сільської військової адміністрації (Херсонщина) Альоні Охрімовській, депутатові Хустської районної ради (Закарпаття) Назарієві Павлію, Городоцькому сільському голові (Рівненщина) Сергієві Поліщуку, голові Миколаївської обласної ради Антонові Табунщику та Великокучурівському сільському голові (Чернівецька область) Василеві Тодеренчуку.

Орден «За мужність» ІІ ступеня отримав Харківський міський голова Ігор Терехов, орден Княгині Ольги ІІ ступеня — Біленьківський сільський голова (Запоріжжя) Світлана Зачепила та орден Княгині Ольги ІІІ ступеня — голова Запорізької обласної ради Олена Жук.

Також Президент вручив почесні відзнаки «Місто­герой України». Серед відзначених — міста Донеччини Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Покровськ і Слов’янськ, що тривалий час були прифронтовими форпостами і тилом для українських захисників, а нині зазнають дедалі сильніших ворожих атак і руйнувань. На Запоріжжі це Гуляйполе, довкола якого тривають важкі бої, та Оріхів, що перебуває під постійними російськими ударами ще з перших днів повномасштабного російського вторгнення. На Харківщині — Куп’янськ, що залишається в зоні активних бойових дій і перебуває під постійними російськими обстрілами. Марганець, Нікополь і Павлоград на Дніпропетровщині, які постійно обстрілює ворог, але завдяки організованості й стійкості жителів ці міста продовжують жити. Старокостянтинів на Хмельниччині, що має стратегічне значення для обороноздатності країни. Із самого початку повномасштабного вторгнення росія завдає по ньому постійних ударів.

Суми, які на початку повномасштабної російської агресії були в оточенні, але українці змусили окупантів відступити. Тростянець на Сумщині, що був окупований в перший день повномасштабного російського вторгнення. Окупація тривала 31 день. Але саме там було зупинено наступ окупантів на Охтирку, Лебедин та Суми. Загалом уже 26 українських міст мають відзнаку «Місто­герой України».

Як виконують плани стійкості

Під час робочої поїздки до Ужгорода Прем’єр­міністр Юлія Свириденко взяла участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, де разом із представниками громад обговорили стан виконання планів стійкості регіонів. Очільниця уряду наголосила, що Україна продовжує підготовку до наступного опалювального сезону в умовах постійних атак та нових загроз. За її словами, пріоритети підготовки незмінні: захист критичної інфраструктури; розвиток розподіленої генерації; забезпечення резервного теплопостачання; стабільне водопостачання і водовідведення.

«Усі регіони — в зоні ризику безвідносно до відстані від лінії бойового зіткнення. Тому темп підготовки має бути однаковим у всій країні — пришвидшеним», — наголосила Юлія Свириденко.

Окрему увагу під час обговорення зосередили на системах водопостачання та водовідведення, які лишаються потенційними цілями атак. У планах стійкості передбачено реалізацію 26 проєктів у 10 громадах. Зокрема йдеться про кільцювання мереж, резервування критичних вузлів, встановлення та підключення резервного обладнання та інші технічні рішення для забезпечення безперебійного водопостачання. Загальна вартість цих заходів становить 12,7 млрд грн.

Уряд уже забезпечив фінансування перших робіт планів стійкості — загалом 22,1 млрд грн спрямовано на захист 576 першочергових критичних об’єктів.

Прем’єр­міністр наголосила, що наступний етап — втілення проєктів на місцях. Області мають надати чіткі плани співфінансування робіт з місцевих бюджетів: який ресурс дає область, який — громади і де можна вже укладати контракти та починати роботи.

«Усе, що можна зробити зараз, — робимо зараз. Наступну зиму люди мають бути зі світлом, теплом і водою навіть у найскладніших умовах», — наголосила Юлія Свириденко.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час тематичної сесії «Діалог громад з урядом» зокрема зазначив: «Мінекономіки відповідає за стимулювання розвитку розподіленої генерації та підвищення енергонезалежності, зокрема регіонів та місцевого бізнесу. Для цього зменшуємо регуляції, щоб швидше втілювати необхідні ініціативи. Це спрощене підключення до мереж, оптимізація дозволів і прискорений розгляд проєктів на платформі «Пульс». Паралельно впроваджуємо стимули: кредити 0% на генераційні установки, програма компенсації воєнних ризиків, доступні енергокредити «5—7—9», — зазначив Олексій Соболев.

Міністр Олексій Соболев та його заступник Тарас Висоцький поспілкувалися із представниками громад та відповіли на їхні запитання. Серед головних тем — реалізація інвестиційних проєктів на місцях, компенсації через будівництво фортифікацій, вдосконалення процедури ОВД та виплата компенсації на гектар оброблюваних угідь для аграріїв із прифронтових регіонів.

Нове виробництво — добра ознака

На Закарпатті компанія Biopharma планує у вересні запустити першу чергу одного з найбільших у Європі заводів з виробництва фармацевтичних продуктів та імунобіологічних препаратів. Про це повідомила Юлія Свириденко, оглянувши нові виробничі потужності з інвестором Костянтином Єфименком у межах робочої поїздки в Ужгород. Вона нагадала, що півтора року тому під час її перебування на Закарпатті на цьому місці були лише фундамент і бетонні опори. 

На підприємстві створять 150 робочих місць і забезпечать повний цикл переробки плазми крові в Україні. Уже зведено корпус та склад сировини, змонтовано обладнання. Компанія інвестувала 67 млн євро; повна вартість першої черги — 75 млн євро.

Biopharma експортує продукцію в десятки країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці й далі збільшує спроможності. Крім виробництва, компанія системно підтримує талановитих дітей та інвестує в біологічну освіту. Вона організувала два біологічні класи в Києві, дві біошколи в Києві й Білій Церкві. Навчання математики, хімії, біології становить там по десять годин на тиждень, воно безкоштовне. Заплановано збудувати ще 25—30 біошкіл, насамперед — в Ужгороді, Львові та Дніпрі.

«Це приклад відповідального українського інвестора, який продовжує вкладати в країну навіть під час війни та створює виробництво з високою доданою вартістю. Дякую за цю важливу роботу», — наголосила Юлія Свириденко.