Покоління, чиї шкільні роки припали на радянські часи, добре пам’ятають, якими тоді були стінні газети. Вони зазвичай мали ідеологічне спрямування і здебільшого висвітлювали внутрішні шкільні події. Діти писали твори на визначені теми, а власні думки намагалися тримати при собі.
Тепер шкільні газети змінилися не лише за змістом, а й за формою. Учні можуть писати про що бажають і по-своєму через друковане слово реагувати на ту чи іншу подію у школі, країні та світі. Щоб підтримувати і стимулювати починання юних авторів, Національна спілка журналістів та Національна академія педагогічних наук 1997 року започаткували конкурс шкільних медіа. Тоді у ньому взяли участь 50 шкільних газет Миколаєва.
Відтоді конкурс став найгучнішою подією шкільного друку в Україні і щорічно проводив у Миколаєві зліт юних медійників, на якому підбивали підсумки й нагороджували переможців.
Згодом конкурс шкільних медіа став міжнародним. Торік до нього приєдналися школярі Молдови, Польщі, Болгарії, Росії. Підбиття підсумків конкурсу традиційно проходило в Миколаєві. Однак у цьому році загальна ситуація, що склалася в країні, внесла корективи у захід. Організатори вирішили перенести до столиці підбиття підсумків конкурсу.
Урочиста церемонія нагородження переможців XVII Міжнародного конкурсу шкільних медіа відбулася у приміщенні Національної спілки журналістів України.
— Свобода слова — одна з головних цінностей, — зазначає Гліб Головченко, президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа, секретар Національної спілки журналістів України. — Останні місяці довели, що журналіст — це професія мужності й гідності. Нині як ніколи бачимо необхідність свободи слова, дотримання норм журналістської етики та захисту вільних мас-медіа. Тому дуже важливо відстоювати свободу слова починаючи зі шкільних парт. Адже підростаюче покоління українців має усвідомлювати, що засоби масової інформації повинні бути об’єктивними й неупередженими, стояти на захисті інтересів суспільства. Не можна називати журналістом того, хто нечесно подає інформацію, займається агітацією та пропагандою. Рівень сучасних шкільних медіа та їхній зміст дає надію на те, що в української журналістики є майбутнє.
Цього року в конкурсі взяло участь 3314 робіт, серед яких друковані та стінні газети, інтернет-видання, теле-, фото- та радіорепортажі юних учасників. Переможцями у двадцяти номінаціях стали 24 роботи з України та Польщі. У номінації «Найкраще шкільне медіа 2014 року» перемогу здобула газета «Кебета» Сумської обласної гімназії-інтернату для талановитих і творчих дітей міста Суми.
— Міжнародний конкурс шкільних медіа посів вагоме місце в розвитку юнацьких ЗМІ в Україні, — приєднується до привітань Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо України. — Мені особливо приємно спостерігати за кількістю та якістю телевізійних репортажів. Це свідчить, що вітчизняне телебачення й надалі розвиватиметься і ставатиме ще цікавішим для глядача.
Тисячі українських учнів щоразу подають заявки на участь у конкурсі. Багато з них стали членами редколегій власних видань і медіа-проектів. Творчі роботи ретельно зберігаються в архіві конкурсу, а їх за всі роки проведення зібралося понад 20 тисяч.
Серед робіт нинішнього конкурсу в різних номінаціях також було відзначено: «Краща шкільна газета» — видання «Цвіт нації» Бучацького колегіуму ім. Св. Йосафата, м. Бучач Тернопільської області; «Краще медіа міжнародного учасника» — газета «Dyzio Gimnazjalista», гімназія № 3 ім. Августина Блаженного, м. Раціборж, Польща; «Краща газета за змістом» — «Ерудит-times» гімназія «Ерудит», м. Київ та ін.
Одна з учасниць конкурсу шкільних медіа восьмикласниця столичної гімназії «Ерудит» Анастасія Стрілець почала писати у шкільну газету роздуми ще із п’ятого класу.
— Пишу про Україну, про події, які вона зараз переживає, і про те, яким має бути справжній українець, — розповідає дівчина. — Конкурс допомагає мені розвивати творчість і висловлювати власну думку. Поки що це хобі, але в майбутньому, можливо, стану журналістом.