Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється.
— Ми готові впровадити у столиці чимало вже готових розробок, зокрема з енергозбереження, — запевняє директор з питань інтелектуальної власності наукового парку «Київська політехніка» Ярослав Кологривов. — При цьому в міста не просимо жодної копійки. Потрібна лише згода задіяти певні підприємства. Світ уже знає нас як розробників. П’ять наших проектів у галузі кібербезпеки використовують різні структури не лише в Україні, а й за кордоном. До речі, у нас в університеті, зокрема на фізико-технічному факультеті, найпотужніша наукова школа з кібербезпеки. Наші білі хакери — молоді науковці кількох кафедр — входять у топ-5 найкращих команд світу. З огляду на ситуацію на сході країни ми працюємо й над проектам, які цікаві нашим військовим. Наприклад, створили мобільну систему з очищення води, яка дає змогу бійцеві за півгодини отримати 15 літрів ідеально чистої води навіть із болота.
Додамо, що в дуже стислі терміни тут сконструювали безпілотний літальний апарат і створили виробничу базу для його виготовлення. Новинкою зацікавилися виробничники, які готові виготовляти до ста літаків на місяць. Використовувати їх можна не лише в армії, а й у в сільському господарстві, для охорони лісів. Саме це зацікавило індійських промисловців, які запросили розробників презентувати там своє дітище.
Науковий парк на становлення і розвиток не витратив жодної бюджетної копійки. Зате приніс величезну користь державі, інституту і тим, хто в ньому працює. Всі розробки фінансує замовник, зокрема й заробітну плату виконавцям робіт. І не лише відомим вченим.
Величезний обсяг завдань тут виконують студенти та аспіранти. До співпраці їх залучають через школу стартапів. Так називають освітню і організаційну форму, яка дає змогу навіть не з ідеї, а просто з бажання згуртувати навколо проекту тих, кому цікаво над ним працювати. Авторитет її настільки високий, що партнери виділяють стартовий капітал. Торік, приміром, на фіналі конкурсу інноваційних проектів венчурні фонди вклали майже 23 мільйони гривень у стартапи. Впевнені, що вони дадуть прибуток.
Столиця, якщо відкриє двері підприємств, які нині стоять, для впровадження проектів наукового парку (за її вибором), отримає імпортозамінну продукцію, нові робочі місця, податки. В цьому її інтерес. Він має поєднатися з інтересом творців інноваційної продукції. Лише за такої умови дасть віддачу.
ДОВІДКА «УК»
Науковий парк «Київська політехніка» створено 2007 року на базі КПІ для комерціалізації результатів наукових досліджень на вітчизняному та закордонному ринках. Працює на основі поєднання інтересів партнерів за допомогою інтеграції освіти, науки та бізнесу. Нині об’єднує понад 60 високотехнологічних компаній зі США, Європи, Азії, Австралії і, звісно, України.
Науковий парк уже вивів на зовнішні та внутрішні ринки понад 150 високотехнологічних продуктів і технологій з високим соціальним та економічним ефектом. Участь у роботі парку беруть і викладачі, і студенти.