Гетьманський Глухів на Сумщині звик до заходів різного масштабу, які регулярно відбуваються на його історичній землі. Однак всеукраїнський пленер майстрів художньої обробки дерева, що вже втретє зібрав різьбярів з різних куточків України, традиційно викликав особливий інтерес і навіть захоплення місцевих жителів.
Справді, чи часто випадає нагода на власні очі побачити, як працюють різьбярі? А саме: поспостерігати за появою зі звичайної деревини чарівної жар-птиці чи бравого козака, розкішного тареля або купальської русалки, загадкової рибини, якогось казкового персонажа, що мов живі з’являються з-під різця майстра. Тож простір для польоту уяви необмежений, і диктують його різьбярі, які у звичайному дереві бачать те, що не підвладне пересічним людським очам.
Саме таку можливість надає глухівський пленер, що традиційно проходить на території пам’ятки «Садибний будинок Кочубеїв». Партнером мистецького заходу став Національний заповідник «Глухів». Він створив для гостей усі умови для продуктивної натхненної праці, яка увінчалася високохудожніми роботами. Останні, до речі, назавжди залишаються в місті, якому учасники пленеру традиційно дарують витвори своїх рук.
Як розповідає ідейний натхненник і організатор пленеру заслужений майстер народної творчості Ігор Білевич, цьогорічний захід довелося проводити у трохи звуженому форматі з карантинних причин. Однак до Глухова приїхало чимало майстрів, серед яких киянин Дмитро Пазенко, із Сум Віталій Шум, Андрій Каменецький із Чернігова, Дмитро Голик та Сергій Шкура з Ромен та Кролевця на Сумщині. До них долучилися господарі Ігор Білевич та Євген Кулик, інші учасники, більшість яких добре відомі у мистецькому світі, входять до складу Національної спілки майстрів народного мистецтва, а окремі удостоєні почесного звання заслуженого майстра народної творчості.
Цього разу пленер вирішили провести під знаком Київської Русі, аби подумки повернутися до історичних джерел України, вшанувати князів-державотворців, — одне слово, ще раз озирнутися і проаналізувати минуле, де закладався фундамент нинішньої України.
За словами голови Сумської обласної організації Національної спілки майстрів народного мистецтва заслуженого майстра народної творчості Віталія Шума, кожен такий пленер — ще й незабутня зустріч колег-побратимів, можливість поспілкуватися, обмінятися досвідом. Віталій родом із села Некрасове Глухівського району, свого часу закінчив один із глухівських технікумів, тому приїзд до рідного міста для нього завжди приємний і світлий.
Як колишня гетьманська столиця Глухів відкрив перед різьбярами широкі обрії для втілення їхніх творчих планів і фантазій. Заглиблюючись в історичні часи, митці зверталися до тієї чи тієї теми, використовуючи різноманітні технічні й духовні та художні засоби. Цікаво було бачити сам процес відокремлення зайвого деревного матеріалу: за допомогою спершу бензопили, сокири, згодом стамески, долота, молотка, різця. Щогодини вироби набували дедалі чіткіших і конкретніших обрисів, стаючи мистецьким витвором.
Коли роботу завершили, шанувальники мистецтва не приховували захоплення, порівнюючи спершу безформні дерев’яні колоди з готовими мистецькими виробами.
Фінальний акорд пленеру виявився урочистим і піднесеним. Секретар Глухівської міської ради Юрій Бурлака подякував митцям за участь у пленері, вручив їм Почесні грамоти «за творчу майстерність, особистий внесок у популяризацію історії міста Глухова давньоруської доби».
Різьбярі передали в дарунок місту всі вироби, створені власноруч упродовж десяти днів, — різні за формою, художнім втіленням і виконанням. Проте кожен з них неодмінно стане окрасою музейних експозицій заповідника, парків, скверів, вулиць районного центру.
Наприклад, Віталій Шум подарував дерев’яну скульптуру з узагальненою назвою «Київська Русь». У ній переплелися різні мотиви та орнаменти, що символізують давню епоху: на передньому плані образ князя як символ державної мудрості, розуму, далекоглядності. А Дмитро Пазенко побачив Київську Русь в образі чарівної жар-птиці зі щитом — символу щастя на майбутні часи. За його словами, саме під крилами цієї птиці рідна земля неодмінно розквітатиме на радість усім землякам.
Трохи по-іншому прочитав минувшину Ігор Білевич — його робота «Лави варягів» символізує мужнє і сміливе начало, необхідне для захисту рідної землі. Таке трактування особливо актуальне.
Інші різьбярі виготовили традиційний посуд: тарілки, жбани, ложки, сільнички, коряки. Кожен виріб має власну історичну й дерев’яну енергетику, по-своєму індивідуальний та ексклюзивний.
Як справедливо наголосив завідувач наукового відділу національного заповідника «Глухів» Юрій Коваленко, третій пленер «Глухів-2020» уже став історією, яка неодмінно залишиться в літописі не лише колишньої гетьманської столиці, а й усієї України.