Очікуване підписання Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом накладає зобов’язання на уряд з адаптації економіки та внутрішньої політики держави для безболісного входження в зону вільної торгівлі. Таку позицію висловив віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко в інтерв’ю одному з провідних українських телеканалів.
«Адаптація митних зборів під час вступу до зони вільної торгівлі займе від року до трьох. Приблизно протягом двох років триватиме робота із зміни технічних регламентів. Через три роки Україна буде готова з регламентами та митними зборами до повноцінної зони вільної торгівлі», — уточнив урядовець.
Водночас відкриття європейського ринку для України передбачає певні вимоги до якості продукції. «Якщо говорити коротко, ми, з одного боку, отримуємо великий ринок, з іншого — ця угода накладає певні зобов’язання, щоб продукція відповідала ринку», — пояснив віце-прем’єр.
Вступаючи до СОТ, Україна вже отримала подібний досвід адаптації економіки та ставок митних зборів. «Основні проблеми і складнощі, які були під час вступу до Світової організації торгівлі, й той шлях, який ми пройшли в організації, — схожий досвід лібералізації економіки Україна вже має, — зазначив Юрій Бойко. — Ми впевнені, що з відповідною підготовкою переживемо цей процес без будь-яких катаклізмів, тим більше, що в угоді є певний адаптаційний період. Тобто ми не відразу відкриваємо ринок».
При цьому Україна має намір розвивати відносини з Росією і після очікуваного в листопаді підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. «Процитую одного з керівників російського уряду: «В листопаді життя не закінчиться». Нам доведеться вибудовувати відносини, враховуючи реалії, які виникнуть після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Росія для нас ринок товарний, а ми для неї — ринок послуг, передусім фінансових: в Україні працює дуже багато російських банків. Ми пов’язані, і жодним чином не стоїть питання, щоб ми згорнули ці зв’язки, у всякому разі, з нашої ініціативи», — сказав він.
Уряд планомірно працює над врегулюванням питань із партнерами з Митного Союзу. Зокрема, 15 жовтня відбудеться засідання українсько-російського міжурядового комітету з економічних питань, на якому буде розглянуто секторальну співпрацю. «Сподіваюся, ми вийдемо на підписання конкретних угод, це буде приклад секторальної співпраці», — окреслив завдання Юрій Бойко. І висловив переконання, що розвиток відносин із Росією піде на користь українській економіці.
«У європейських колег немає жодних підстав сумніватися в тому, що Україна послідовна в прагненні підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію. З іншого боку, секторальна співпраця, яку ми ведемо з Російською Федерацією, дуже важлива. Це робочі місця, податки і робота підприємств. Тому тут також будемо послідовними», — зазначив Юрій Бойко.
Як приклад перспективних напрямів секторальної співпраці з Росією віце-прем’єр-міністр назвав авіакосмічну галузь: «Програма щодо спільного розвитку літака Ан-124 — це не тільки розвиток літака, а й цілий комплекс галузей, які за ним йдуть. Є програма «Дніпро», спільна з російськими колегами. Сутність її дуже проста: ми беремо в роботу ракету, яка перебуває в Росії, а вироблена в Україні. Вона виводить на орбіту супутник, що належить Російській Федерації. Це вигідно всім». І таких випадків, повідомляє прес-служба віце-прем’єра, можна навести чимало.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»