Про досягнення українських цілей у війні, розвиток Сил оборони і безпеки країни, роботу вітчизняного обороннопромислового комплексу, забезпечення економічного зростання та інтеграції України і світових ринків, реалізацію української формули миру, гарантії безпеки та захист життів наших людей ішлося минулої неділі на форумі «Україна. Рік 2024». У межах заходу відбулися зокрема панельні дискусії за участю представників влади та пресконференція Президента України.
Потрібенновий підхід
Україна створює такий майданчик, на якому президент росії володимир путін буде змушений визнати свій програш у цій війні та не зможе реалізувати жодних своїх планів. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в межах форуму «Україна. Рік 2024».
«Ми запропонуємо майданчик, на якому путін може погодитися з тим, що програв цю війну і що це була помилка. Для нього — маленька, але для нас це трагедія. І для всього демократичного світу це трагедія, безумовно. І тому має бути справедливість у цьому питанні», — зазначив глава держави.
Президент висловив переконання, що Україна не програє в цій війні, адже вже пройшла найважчий її період — на початку повномасштабного вторгнення росії два роки тому.
«Принаймні в нас немає цієї альтернативи — не перемогти. Немає можливості програти. Бо якщо Україна програє, ми не існуватимемо. Тому нам точно не підходить такий фінал боротьби за своє життя», — наголосив він.
Володимир Зеленський акцентував, що наслідок цієї війни залежить зокрема і від партнерів України.
«Якщо ми будемо сильні, зі зброєю, то не програємо цю війну. Ми переможемо. Тому що всі кроки путіна назад точно матимуть великий вплив на його суспільство. І він думатиме вже про внутрішню безпеку. путін сьогодні все говорить про плани 2030 року. Він бачить себе до 2030 року. А ми хотіли б з ним закінчити раніше», — пояснив Президент.
Оборонна політика Європейського Союзу має бути спрямована на адаптацію до нових викликів і сучасних безпекових загроз. Україна, яка прагне стати частиною ЄС, уже почала виробляти зброю. Коментуючи ситуацію з тим, що в Євросоюзі лише тепер почали звучати ініціативи щодо створення нової посади єврокомісара з питань оборони і є складнощі з наданням Україні обіцяних боєприпасів, глава держави зазначив, що бюрократія в певних інституціях у ЄС, як і в будьякому союзі чи альянсі, — складна річ. Але сьогодні є нові технології та підходи, і всім потрібно перезавантажуватися.
«Наприклад, про мільйон артилерійських снарядів для України дуже довго йдеться на різних майданчиках Європейського Союзу. Поки що ми не отримали цього мільйона. Приблизно 30% отримали, хоч на останній зустрічі пан Боррель мені сказав, що він зробить усе, щоб до кінця нинішнього року ця артилерійська зброя в нас була. Ми не лише чекаємо, а й самі виробляємо відповідну зброю. Недостатньо — ми розуміємо це. Але в нас є окремі контракти, ми розраховуємо на всі ці обсяги», — зазначив він.
Володимир Зеленський наголосив, що Україна хоче стати повноправним членом Євросоюзу.
«Для нас це історичний вибір. Геополітичний вибір. Це насамперед вибір нашого народу. І змінювати цей курс ніхто не зможе. росія це робила, але не змогла», — заявив Президент.
Володимир Зеленський переконаний, що завдання втрат російській армії на полі бою, політична ізоляція у світі, посилення санкційного тиску та запровадження конфіскації заморожених російських активів послабить владу володимира путіна всередині росії.
«Якщо всі заморожені активи, усі гроші передадуть просто, без жодних умов, Україні, думаю, що це дуже його послабить. Без крові, але це було б дуже влучно. Тоді він буде дзвонити всім, не тільки мені, і шукати, як закінчити цю війну», — резюмував Володимир Зеленський.
.jpg)
Ідеться й про європейську безпеку
Україна очікує на позитивні рішення щодо фінансової та військової підтримки від союзників для посилення на полі бою.
«Я зустрічався із сенаторами, з обома партіями, і всі сигнали в різних форматах знають Президент Байден, влада та опозиція. Вони знають, що нам потрібне це рішення впродовж місяця», — наголосив на пресконференції Володимир Зеленський.
За його словами, здебільшого ці кошти залишаються на території США — у компаніях, що виготовляють зброю, яка потрібна Україні, зокрема системи ППО та ракети до них.К
Водночас, як акцентував Володимир Зеленський, Україна вже підписала двосторонні безпекові угоди з європейськими країнами, де вказано конкретні обсяги допомоги.
«З’явилася серйозна конкретика щодо грошей. Ми не просто так наполягали на цій конкретиці, бо бачимо виклики у США. Але розраховую на те, що США залишаться лідерами демократії у світі», — зазначив глава держави.К
Щодо далекобійної зброї, зокрема ATACMS 300, то, за словами Президента, в цьому питанні є позитивні очікування.КГлава держави зазначив, що бачить зміни у ставленні Європи до війни в Україні, особливо впродовж останніх кількох місяців.
«Гадаю, вони принаймні розуміють, наскільки це небезпечно для них. Що путін — не тільки наш ворог, а це ворог усієї Європи. Гадаю, вони зрозуміли, що путін продовжуватиме цю війну», — сказав Володимир Зеленський.
На його переконання, саме тому лідери європейських країн почали збільшувати виробництво боєприпасів, зокрема калібру 155 мм.
Глава держави зауважив, що суспільства європейських держав усе ще не готові воювати проти росії на полі бою. І щоб їм не довелося цього робити, Європейський Союз має посилювати Україну. Україна має зміцнювати свої позиції і на полі бою, і в дипломатичній площині, напрацьовуючи план закінчення війни, який відповідав би українським інтересам, наголосив Президент України.
Стійкістьта економічна спроможність
Про виклики, здобутки за два роки та плани на нинішній рік розповів Прем’єрміністр Денис Шмигаль під час панельної дискусії «Стійкість та економічна спроможність: фундамент для перемоги» в межах форуму «Україна. Рік 2024».
Перший виклик, який назвав Прем’єрміністр, — оборона та обороноздатність. Він наголосив, що Україна радикально трансформує обороннопромисловий комплекс, виробничі потужності якого зросли втричі, а виробництво дронів — у 100 разів.
«Друге — це економіка та фінансова стійкість. Утримали економіку. У 2023 році почалося економічне відновлення. ВВП зріс більш ніж на 5%. За 2022й та 2023 роки ми домовилися та залучили 74 мільярди доларів зовнішнього фінансування», — зазначив Денис Шмигаль і додав, що урядові програми стимулювання економіки дали потужний ефект.
Третій виклик, з яким зіткнулася держава, — виконання соціальних програм і допомога людям. Як зауважив Прем’єр, за ці два роки український уряд жодного разу не затримував ні пенсії, ні інші соціальні допомоги й виплати. Понад те, заплановано вже третю індексацію пенсій, збільшуються зарплати вчителям та субсидії.
Четвертим викликом став російський енергетичний тероризм.
«Минула зима була особливо важкою, але світло перемогло темряву. Ремонти в режимі 24/7. Три рівні захисту енергооб’єктів. Результат сьогодні: Україна й українці зі світлом і теплом», — наголосив глава уряду.
П’ятим викликом Денис Шмигаль назвав російську блокаду українських морських портів. У відповідь на це Україна збільшила перевалювання через дунайські порти вшестеро, розгорнула спільно з європейськими партнерами «шляхи солідарності», відкрила новий морський коридор, і завдяки цьому вийшла на обсяги експорту, порівнянні з довоєнним рівнем.К
Шостий виклик — масштабні руйнування та відбудова зруйнованого. За словами Прем’єрміністра, вже відновлено 23 тисячі багатоповерхівок та приватних будинків, майже 900 Кмедичних і понад 600 освітніх закладів, 9200 об’єктів критичної інфраструктури.
«Сьомим викликом було питання продовольчої безпеки. Ми провели дві посівні кампанії і дві кампанії збирання врожаю воєнного часу. У 2022 році зібрали 72 мільйони тонн, у 2023му — 79 мільйонів тонн зернових. Забезпечуємо продовольством і себе, й інші країни», — підкреслив очільник уряду.
Останнім, восьмим викликом, за словами Прем’єрміністра, стало прискорення вступу в ЄС. Попри війну Україна отримала п’ять так званих безвізів з Європою, статус державикандидата у члени ЄС, виконала всі рекомендації та запроваджує масштабні європейські реформи. Як результат, Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ України до Євросоюзу.К
Говорячи про цілі на майбутнє, Прем’єрміністр передовсім зазначив, що найперша мета держави — виробляти якомога більше зброї самим. Друга — забезпечити Україну фінансовими ресурсами. Третя — конфіскація російських активів.К
«Цього року планмінімум — перейти до використання доходів від цих заморожених активів», — зазначив Денис Шмигаль.
Четверта мета, за словами очільника уряду, — економічне відновлення. На допомогу бізнесу цього року закладено 45 мільярдів гривень. П’ята мета — логістика.К
«Розгортаємо потужності наших портів. Відкриваємо нові пункти пропуску. Продовжимо будувати прагматичне партнерство з нашими сусідами. Модернізуємо залізницю, зокрема через будівництво євроколії», — сказав Прем’єрміністр.
Шосте завдання, як зауважив глава уряду, — продовжити відновлення. А сьоме ключове завдання на цей рік — євроінтеграція.
«Зараз у нас вікно можливостей, і ми його використаємо. Починаємо переговори з ЄС про наш вступ. Формуємо переговорну команду. ЄС як мета і ЄС як шлях однаково важливі. Це робить нашу країну сильнішою. Це відкриває доступ до європейських ринків та ресурсів», — підсумував Прем’єрміністр.
Власний сценарій
На першому інавгураційному Саміті миру на рівні лідерів держав буде дано старт роботі над спеціальним документом — планом досягнення справедливого миру в Україні на основі пунктів формули миру. Цей документ можна передати представникові росії на другому Саміті миру, якщо він буде готовий його прийняти та закінчити війну. На цьому наголосив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, беручи участь у панельній дискусії на форумі «Україна. Рік 2024».
Україна мала запропонувати світові свій мирний план, щоб не розглядати мирні ініціативи інших країн з неприйнятними для нашої країни умовами.
«Це абсолютно наше право, тому що війна відбувається саме в Україні. Тому план, за яким весь світ бачитиме перспективу побудови нової архітектури, мав з’явитися саме в Україні», — зазначив він.
Також формула миру — це можливість України брати участь у гарантуванні глобальної безпеки у різних галузях: продовольчій, екологічній, ядерній тощо.
Тому, наголосив Андрій Єрмак, десять пунктів формули миру не випадкові, а базуються на нормах міжнародного права та принципах Статуту ООН, і кожен із цих пунктів так чи інакше відображає вже проголосовані резолюції Генасамблеї ООН.
«Тому сперечатися з цим планом дуже важко, адже це означитиме, що хтось сперечається з основами міжнародного права», — додав він.
На його переконання, єдина країна, яка не погоджується з формулою миру, — росія, тому що вона країнаагресор, яка розпочала війну проти України.
Як розповів Андрій Єрмак, у межах роботи щодо реалізації формули миру вже відбулося десять зустрічей на рівні послів і дипломатичних представників держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні, й чотири зустрічі на рівні радників з питань національної безпеки і політичних радників лідерів кран світу: в Копенгагені, Джидді, на Мальті та в Давосі. В останній такійК зустрічі взяли участь представники 81 країни та міжнародної організації.
«Кожна така зустріч розкривала для країн зміст формули миру. І підсумком стало створення робочих груп за кожним з пунктів, до яких долучилися представники країн», — повідомив керівник Офісу Президента.
За його словами, ці робочі групи працюють над тим, щоб кожен пункт формули миру перетворився на конкретні спільні напрацювання на базі української формули миру, а інавгураційний Саміт миру відбудеться найближчим часом у Швейцарії. Запрошення на нього планують понад 160 країн.
Джерело: Офіс Президента
Департамент комунікацій Секретаріату КМУ