Під час відкриття сесії ПАРЄ, яка проходить у Страсбурзі в гібридному форматі, було оскаржено права нової делегації Росії на істотних і процедурних підставах. З такою ініціативою виступили литовський депутат Емануеліс Зінгеріс та українська депутатка Євгенія Кравчук, які представляють фракцію Європейської народної партії.

Росія порушила статут РЄ і процедуру ПАРЄ

Згідно із процедурними правилами ПАРЄ, істотними підставами для оскарження вважається порушення статті 3 статуту Ради Європи. У ній ідеться, що кожна країна-член організації «неодмінно має визнавати принцип верховенства права» й гарантувати основні права людини всім особам, які перебувають під її юрисдикцією. На думку Емануеліса Зінгеріса, Росія не дотримується цих принципів, бо останні вибори до держдуми, які відбулися торік у вересні, «не були ні справедливими, ні вільними». Окрім того, «Росія не виконала певних резолюцій ПАРЄ» щодо окупації частини територій Грузії та України.

«У Росії було ліквідовано правозахисний центр «Меморіал», отруєно опозиціонера Навального, не виконують рішення Європейського суду з прав людини. Тож я оскаржую повноваження російської делегації на істотних підставах», — сказав Емануеліс Зінгеріс.

Євгенія Кравчук заявила, що асамблея не може ратифікувати повноваження Росії через порушення процедурних вимог до формування складу нової делегації. Це відбулося тому, що під час парламентських виборів у Росії «голосування за кандидатури депутатів відбувалося на території анексованого Криму. Венеційська комісія заявляла, що ці округи не можуть брати участі у виборах. Проведення виборів у Криму незаконне».

Обидві ініціативи підтримали майже 50 депутатів з понад п’яти країн. Згідно з правилами процедури ПАРЄ, цього достатньо, щоб права національної делегації було оскаржено. Тож питання було передано до моніторингового комітету ПАРЄ, який підготує доповідь і резолюцію з відповідними рекомендаціями щодо повноважень Росії: ратифікувати, не ратифікувати чи ратифікувати з обмеженнями. Документ розглядатимуть завтра вранці, доти депутати держдуми можуть брати участь у роботі сесії без будь-яких обмежень.

Санкційне протистояння

Відносини між Росією та ПАРЄ останніми роками далекі від безхмарних. Конфлікт бере початок у квітні 2014 року, коли через анексію Криму права російської делегації в асамблеї було істотно обмежено. Після цього санкції проти РФ в асамблеї кілька разів продовжували, бо Москва не виконала жодної резолюції ПАРЄ щодо Криму й Донбасу. На знак протесту російські депутати відмовилися брати участь у сесіях ПАРЄ.

Щоб повернути Росію, влітку 2019 року асамблея внесла зміни до своєї процедури, скасувавши можливість запровадження жорстких санкцій проти національних делегацій. Але навіть зміна процедури на догоду Москві не змінила принципової позиції представників багатьох країн у ПАРЄ щодо політики Росії. Торік на зимовій сесії повноваження делегації РФ знов оскаржили. Та моніторинговий комітет асамблеї рекомендував підтвердити повноваження в повному обсязі, мотивуючи це потребою продовжувати діалог з Росією.

Повернувшись до асамблеї, російська делегація по-своєму розуміла слово «діалог». Депутати держдуми зухвало виступали на дебатах із приводу питань, які стосувалися Росії, звинувачували асамблею в тому, що вона має нахабство повчати Москву і не хоче вести з неї розмову на рівних. Члени російської делегації абсолютно не соромилися заявляти, що незалежної України не існує, що «Крим наш», а на Донбасі триває «громадянський конфлікт». А за резолюції, в яких розкритиковано дії російської влади, депутати РФ демонстративно не голосували.

Делегація Росії одна з найбільших у ПАРЄ, до її складу входить 18 постійних членів. З 2019 року російські депутати принципово не долучаються до жодної політичної групи асамблеї та вважаються позафракційними. Нову російську делегацію в ПАРЄ було сформовано після парламентських виборів торік у вересні. Главою делегації переобрано віцеспікера держдуми Петра Толстого, відомого своїми українофобськими заявами. Залишились у її складі і старожили ПАРЄ одіозні Леонід Слуцький (ЛДПР) і Леонід Калашніков (КПРФ).

Проте загальний склад російської делегації змінився більш ніж наполовину. Серед новачків з’явився відомий російський пропагандист і україноненависник ведучий програми «60 хвилин», що виходить на телеканалі «Росія 1», Євген Попов, чоловік скандально відомої ведучої Ольги Скабеєвої. А також Марія Бутіна, яку 2017 року було заарештовано і засуджено у США за звинуваченнями у шпигунстві. Після депортації вона органічно влилася в політичне життя Росії, почала працювати на пропагандистському каналі і взяла участь у парламентських виборах до держдуми. До слова, і Попов, і Бутіна виграли вибори від пропутінської партії «Єдіная Росія».