У Брюсселі відбулося засідання Європейської ради на рівні міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Одним із головних питань порядку денного стала безпекова ситуація в Україні та агресія РФ. Саме тому до участі в зустрічі було запрошено держсекретаря США Ентоні Блінкена, який долучився до дискусії онлайн.

Застережні заходи, а не евакуація

Після завершення зустрічі до журналістів на пресконференцію вийшов верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він був на вигляд стомленим, вступне слово читав з паперів, а на запитання журналістів відповідав дуже стисло. Можливо, тому, що пресу цікавили запитання, на які західні політики й чиновники намагаються не давати прямих відповідей. Зокрема, чи пояснив Ентоні Блінкен європейським колегам, чому Державний департамент США вжив таких надзвичайних застережних заходів, як евакуація дипломатів та їхніх родин з посольства в Києві.

Спочатку Жозеп Боррель зазначив, що в застережні заходи входить широкий спектр понять. «Ви ж замикаєте двері за собою, коли йдете з дому? І я не вважаю, що застережні заходи у цій ситуації не потрібні», — сказав Жозеп Боррель. Проте він наголосив, що Ентоні Блінкен пояснив: заходи, які оголосив Держдеп США, — не евакуація. «Це просто можливість для людей, які не обіймають важливих посад у посольстві, вільно залишити країну, якщо вони захочуть», — пояснив він журналістам.

Головний європейський дипломат повідомив, що на засіданні Європейської ради міністри «ділилися інформацією» і дійшли висновку, «що підстав для того, щоб вживати такі застережні заходи і відкликати співробітників з місця їхньої роботи в Україні, немає».

Санкції будуть у потрібний момент

Жорсткі санкції проти Росії мають стати головним інструментом впливу на Кремль, якщо він почне відкриту воєнну інтервенцію в Україну. На цьому на всіх міжнародних майданчиках наголошують західні політики. У Євросоюзі саме верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки залишається тією людиною, котра пропонує Європейській раді, які саме санкції й проти кого запроваджувати.

Проте, як заявив Жозеп Боррель, питання санкцій на засіданні міністри не обговорювали й не узгоджували. Напередодні засідання один із високопоставлених чиновників Єврокомісії, який опікується питаннями зовнішньої політики, під час неформального спілкування з журналістами повідомив, що в ЄС обговорюють різні можливі антиросійські санкції, економічні й персональні.

«Щоб запровадити деякі з них, достатньо кількох днів, деякі стають чинними з моменту оголошення, а для інших потрібно кілька тижнів», — сказав чиновник. Він пояснив, що специфіка запровадження санкцій полягає в тому, що інформацію про їхню підготовку та особливості не розголошують до останньої миті.

ЄС не хоче лякати Кремль жорсткими санкціями ще й тому, щоб не припиняти з Москвою хоч якусь подобу діалогу. І на пресконференції Жозеп Боррель зазначив, що ЄС докладе всіх зусиль для дипломатії й діалогу з Росією, щоб домогтися деескалації. Але якщо цей шлях не вдасться, то на міжнародному рівні готують «швидку, об’єднану та скоординовану» відповідь проти агресії Росії. Дипломат зауважив, що не хотів би розкривати деталі можливих санкційних обмежень і що «частиною стримування стане нерозголошення інформації. Але не турбуйтеся. Заходів буде вжито та імплементовано у належний момент, коли він настане».

Росії не дозволять ділити світ на сфери впливу

За підсумками засідання Європейської ради на рівні глав МЗС було ухвалено заяву із засудженням агресивних дії Росії проти України. Документ містить заклик до російської влади негайно деескалувати ситуацію на кордоні та взяти конструктивну участь у діалозі.

«Поняттю сфер впливу немає місця у ХХІ столітті. Будь-який виклик європейському безпековому порядку впливає на безпеку ЄС і безпеку його держав-членів», — ідеться в заяві.

У Європейській раді ще раз застерегли Москву, що «будь-яка подальша воєнна агресія Росії проти України матиме масштабні наслідки та високу ціну». «У це входитиме широкий набір секторальних та індивідуальних обмежувальних заходів, які буде ухвалено в координації з партнерами, — уточнили міністри й додали: — ЄС пришвидшив підготовчу роботу в цьому напрямі».

Глави МЗС країн ЄС звернулися й до України, нагадавши їй про важливість реформ — одного із засобів посилення стійкості до зовнішніх і внутрішніх загроз. У ЄС підтвердили готовність підтримувати можливості України протистояти кібератакам, гібридним загрозам і дезінформації.