Слова величезної подяки за підтримку й порятунок насамперед пролунали з вуст українського режисера Олега Сенцова та громадського активіста Олександра Кольченка під час їхньої першої після звільнення в межах обміну з РФ пресконференції в Києві, що зібрала безпрецедентну кількість представників ЗМІ. Завдяки цьому довгоочікуваному обміну додому повернулися 35 українців — 24 військовополонених моряки й 11 політв’язнів.

Зокрема Олега Сенцова й Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за надуманими звинуваченнями в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму, Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва своєї провини не визнали.

«Наступні слова про людей, які залишилися там, про наших полонених, полонених на Донбасі, яких, дуже сподіваюся, теж зможуть витягнути. Зі свого боку зроблю все, що мені до снаги. Крім наших полонених, в Росії є росіяни, які борються за себе, за свою вільну державу, за нашу Україну, — це теж наші справжні брати. Ви й самі знаєте, що там відбувається, зокрема останні арешти й швидкі суди...Я б хотів, щоб ми не поділяли, це теж в’язні Кремля», — наголосив Олег Сенцов.

Країна рухається в правильному напрямку

Відповідаючи на запитання про те, чи повідомляли йому в російській колонії про прохання українських ЗМІ зв’язатися з ним, Олег Сенцов заявив, що тюремна адміністрація максимально його від усього ізолювала. «Я нічого не знав. Мене максимально закатали в інформаційну капсулу. Такий був їм наказ», — зауважив колишній в’язень Кремля.

Режисер розповів, що з незаконного ув’язнення привіз 22 кілограми листів, книжок і зошитів зі своїми роботами: «У в’язниці листи — це дуже важливо, це найважливіше. Ти можеш не поїсти день, тобі можуть не передавати передачі, з тобою можуть щось робити. Але всі чекають листів, тому пишіть, пишіть про що завгодно — це дуже підтримує. Мені писали багато людей, намагався всім відповідати. Доходили не всі листи і не всі листи вдалося відіслати — деякі вилучали співробітники колонії, деякі губилися на пошті. Я жодного листа не викинув, усе привіз. Не буду їх перечитувати, просто мені вони дорогі».

Олег Сенцов вважає, що на звільнення полонених вплинули два чинники: рішення Росії залишитися в Раді Європи і зміна влади в Україні. «Роботу з організації обміну полоненими між Україною і РФ вели всі роки, але діалог між країнами зайшов у глухий кут. З приходом нової влади в Україні Росія побачила можливість перезавантажити відносини. Наш Президент теж робить крок назустріч, і бачу, що він щиро хоче цей конфлікт врегулювати на благо країни, без втрат її інтересів. І це правильно, адже 100 років переговорів — краще, ніж один день війни. Але це не означає, що Росія готова відпустити Україну, віддати Крим, Донбас. Цього не буде, не чекайте: зуби в них, як і раніше, на місці», — підкреслив режисер.

Олег Сенцов також заявив, що якщо в межах обміну утримуваними особами між Україною і РФ Володимир Зеленський ухвалив рішення про видачу фігуранта справи МН17 Володимира Цемаха, отже, в цьому була необхідність. «Є Президент, людина, яку Україна наділила повноваженнями, є довіра до нього громадян. У Володимира Зеленського більше інформації, ніж у нас із вами. Рідко можна стовідсотково все врахувати, аби рішення були ідеальними. Вони іноді бувають важкими, але потрібними для подальшої роботи», — констатував колишній в’язень Кремля.

Олег Сенцов розповів, чому вважав, що й росіяни зможуть змінити владу в Росії: «Після революції в Україні я бачив, як навіть залізобетонну владу можна скинути. Думав, що росіяни захочуть краще жити. Тепер переконаний: там болото. Більшості байдуже, що відбувається. Але є й інші, хоч таких мало. Не знаю, чи змінюють щось протести, які там відбуваються. Але сподіваюся, що щось відбудеться і країна стане цивілізованішою. А Путіна хотів би бачити не на пенсії, а в Гаазі».

На прохання прокоментувати поточну політичну ситуацію в Україні він сказав: «Мені зараз важко щось коментувати, потрібно вникнути, що і як. Але навіть не зі своїх спостережень, а з листів людей, яким довіряю, бачу, що труднощі є, не все добре, багато чого не здійснено або зроблено погано, але загалом країна рухається в правильному напрямку».

Відповідальний перед народом

Олег Сенцов окремо подякував усім ЗМІ, й не лише українським, за інформаційну боротьбу з імперією, заснованою на брехні. Адже єдиний спосіб боротьби з брехнею — говорити правду. Він не збирається масово брати участь у шоу, інтерв’ю чи інших програмах у ЗМІ. «Я не дуже люблю подібні заходи, тусовки, бомонди — все для мене чуже. Пробачте ті, кому відмовлятиму, а таких буде більшість. Але не хочу, щоб ми розсварилися. Можливо, братиму участь у якихось інтерв’ю, в передачах, але вирішуватиму це в приватному порядку. Не збираюся ховатися, закриватися. Вестиму сторінку у facebook і так доноситиму свої дії», — зазначив він.

Про свої плани Олег Сенцов розказав так: «Займатимуся двома найкращими речами — зніматиму кіно й житиму. Житиму в столиці. Моя дочка вже переїхала сюди. Мама з моїм сином зараз приїхали нас провідати. Мама поки що залишиться. Син з колишньою дружиною їдуть у Крим. Спілкуємося, вирішуємо сімейні справи. Я людина не публічна. Але життя склалося так, що відчуваю відповідальність перед народом і країною, тому робитиму все що в моїх силах задля моєї держави. Я не люблю ділитися планами. Кажу про те, що точно буде. Скоро сценарій піде в роботу. Презентація книжки з розповідями відбудеться 22 вересня у Львові. Другою книжкою буде роман».

А в планах Олександра Кольченка — продовжити навчання на географічному факультеті Таврійського національного університету, де встиг закінчити лише два курси заочно. «Хочу відпочити й адаптуватися. У Крим не збираюся, доки Путін при владі», — категорично відрізав він.