"Ударимо по бездоріжжю"

Наталія БІЛОВИЦЬКА
30 червня 2016

Краще відремонтувати менше вулиць, але за них не буде соромно, вважають відповідальні за дороги обласні чиновники Дніпропетровщини. Тут роблять ставку не на обсяги фінансування, а на їх ефективне використання, повністю змінивши ставлення до наболілого дорожнього питання. Дороги комунальної власності в межах населених пунктів (цими шляхами опікується облдержадміністрація та місцеві органи влади) цього року підлягатимуть здебільшого капітальному, а не ямковому ремонту. Ганебну ямкову традицію в регіоні вирішили поламати і ретельно контролювати якість дорожніх робіт.

«Роги й копита» відпали самі

«Ми кардинально змінили пропорції ремонтів доріг. Цього року в нас 90% — капремонт і мінімум 4—5 років гарантії. Також зробили більш жорсткими умови договорів. Після цього у нас відпало майже 80% фірм-підрядників. Це були посередники, які купували на заводах асфальт, а потім самі його притоптували. Такі собі контори «роги й копита». Ми змусили підрядників узгоджувати з нами субпідрядні види робіт. Адже якщо підприємство вже виграло торги, то воно його і виконує, а не знаходить незрозуміло де і кого, хто задешево зробить те, що якісним не назвеш», — розповів «УК» директор департаменту ЖКГ та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації Андрій Коломоєць.

Якщо раніше дорожники надавали малі строки гарантій і за неякісну роботу не було передбачено жодних штрафних санкцій, то тепер жорсткіші умови договорів диктують конкретні терміни виконання дорожніх робіт, належні строки гарантій тощо. Серед іншого автодорожникам заборонили працювати в погану погоду, бо це суперечить технологіям.

Важливий аспект: істотно збільшено кількість організацій, які виконують технічний нагляд. Тепер це робить не один, а три перевіряльники. Контроль за підрядником ретельний. Перевіряють навіть, коли приїжджає машина з асфальтом, його температуру (якщо він охолов, уже не пролежить скільки треба). Щоб було дотримано технології ремонту, іноді використовують платну лабораторію державного інституту Дніпродіпродор. Там можуть розщепити асфальт за складовими і сказати, чи правильний рецепт для покриття використовували, чи щось вкрали.

Отже, контроль за якістю дорожнього «одягу» істотно посилено. І там, де асфальт на дорогах навесні зійшов із снігом, дорожники переробили його за власний рахунок.

«Такого не було ніколи — щоб підрядник за свої гроші переробляв. Ми поставили умову: або переробляють і далі не повторюють, або не працюють у цій галузі, — продовжує Андрій Коломоєць. — Претензій щодо неякісних ділянок доріг було небагато — 0,5% обсягу виконаного. Але все одно ми поставили строки, підрядні організації після переробки надали нам акти, підписані органом місцевого самоврядування і технагляду, що все здійснено відповідно».

Чи виробляють у нас якісне дорожнє покриття за міжнародними стандартами, яке витримує гарантійний термін експлуатації дороги? Відповідь Служби автомобільних доріг Дніпропетровщини здивувала. Виявляється, в Україні матеріал для покриття доріг виробляють як відходи виробництва у вигляді бітуму на одному з НПЗ (чому тільки на одному — окрема тема для дослідження). Якість цього початкового матеріалу не відповідає належним нормам. Тому щоб довести його до необхідної якісної кондиції, в асфальто-бетонну суміш після відповідних лабораторних проб дорожники додають всілякі активні домішки.

«Лабораторія надає висновок про введення домішок для покращення в’яжучих матеріалів для приготування асфальто-бетонної суміші», — пояснює заступник начальника Служби автодоріг у Дніпропетровській області Іван Лебединський.

Такий підхід не використовують у міжнародній практиці. Наприклад у європейських країнах дають дорожникам уже готовий якісний продукт, який не потребує доробки.

«Цього року ми заклали в рецепт асфальту те, що дасть йому змогу пролежати мінімум п’ять років. Принципово не робитимемо щороку одну й ту саму дорогу. Змусили підрядника застосовувати модифіковані домішки, які роблять бітум якіснішим», — каже Андрій Коломоєць.

За його словами, державний профільний проектний інститут, який залучила ОДА, розробляє єдиний підхід до дорожнього ремонту: якою має бути дорога, яким має бути асфальт, скільки він коштуватиме. Уніфікована проектна документація важлива, адже різні організації закладали в кошториси різні розцінки. У когось тонна асфальту коштувала 1500 гривень, а в когось — 2000. І не в усіх проектах закладали якісний рецепт асфальту. Хтось залишився прихильником совдепівської формули — такий асфальт тримається рік-два, а потім тріскається і сходить.

Від села до села

У Дніпропетровській ОДА розробили перспективний план ремонту доріг на три роки, який уже реалізують. За цей час планують виконати основні обсяги робіт, починаючи з найнеобхідніших і найінтенсивніших шляхів, якими їздить громадський транспорт і які ведуть до шкіл, дитсадочків, лікарень тощо.

«Наступного року поступово дійдемо до дворових проїздів і решти. На місцях мають розуміти, що грошей на все одразу не вистачить. Спершу — центральні вулиці. І так за три роки вирівняємо ситуацію на дорогах», — сподівається Андрій Коломоєць.

Тільки на 2016 рік Дніпропетровщина передбачила на дороги комунальної власності (тобто в межах населених пунктів) 1,5 мільярда гривень із різних бюджетів. З них 400 мільйонів підуть з обласної скарбниці, решта — з місцевих. Цьогорічне нововведення — дороги ремонтуватимуть на засадах співфінансування. Великі міста, наприклад Кривий Ріг, докладають 50% коштів, міста з населенням в понад 300 тисяч — 30%, решта населених пунктів — 10—20%. Села від співфінансування звільнено, бо сільські бюджети цього не потягнуть.

Та це не означає, що за три роки регіон позбудеться застарілих дорожніх мозолів, і всі дороги стануть, як у Європі. Потрібна й державна підтримка. Обласний центр цього року надає на дороги 700 мільйонів гривень і не потребує державної підтримки. Та хоч би скільки Дніпро лаштувало дороги, якщо ними через місто їдуть 40-тонні фури, жоден проспект такого навантаження не витримає. Дніпропетровщина підготувала пропозиції уряду щодо фінансування найболючіших дорожніх питань на 600—700 мільйонів гривень.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua