ПРОБЛЕМА
Дотації розбрату: чому один киває на іншого?
У цю середу спливає рівно два тижні відтоді, як Прем`єр-міністр Микола Азаров доручив Мінфіну і Мінагропроду прискорити надання виробникам держдотацій на молоко, м’ясо і зерно. Саме такий термін дав очільник уряду на «розбори польотів»: «чому цьогоріч виділено майже вдвічі більше грошей на підтримку села, а на шляху до виробника знову стоїть неповоротка чиновницька рать». А також на «розблокування надходження усіх державних доплат у господарства».
Як повідомила прес-служба Мінагропроду на запит «УК», станом на 4 серпня за основними програмами підтримки розвитку агропідприємств в регіони спрямовано 1,632 млрд грн. Щоправда, моніторинг виплат дотацій та інших форм держпідтримки у регіонах засвідчив незадовільне їх використання в окремих головних управліннях агропромислового розвитку облдержадміністрацій. Це стосується Київщини, Чернігівщини, Чернівеччини, Хмельниччини тощо, які за тими чи іншими програмами отримали кошти, але досі не використали їх за призначенням.
Відтак міністерство зобов’язало керівників зазначених головних управлінь розглянути змогу використання коштів у регіоні або ж надати пропозиції з їх відкликання для подальшого спрямування в регіони, які їх потребують.
Як повідомила прес-служба Мінагропроду на запит «УК», з 21 програми держпідтримки агропідприємств, передбачених загальним і спеціальним фондами держбюджету-2011, станом на 4 серпня діє 18 програм. Щодо фінансування, то з 12,9 млрд грн поки що Держказначейством виділено 4,9 млрд грн. Зокрема, на формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом, а також закупівлю матеріально-технічних ресурсів для потреб аграріїв — 3,5 млрд грн, підтримку розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства — 416,1 млн грн, часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів — 233,2 млн грн, здешевлення кредитів — 234 млн грн тощо.
За оперативними даними з регіонів, станом на 1 серпня 1852 сільгосппідприємства залучили понад 8 млрд грн кредитів, що в 2,4 раза більше, ніж на відповідну дату 2010-го. З них на пільгових умовах — майже 1,5 млрд грн. При цьому на компенсацію пішло 167,2 млн бюджетних гривень, що задовольнило потребу позичальників за січень-травень. Що ж до пільгових кредитів, залучених у минулі роки, то цьогоріч за ними аграрії отримали понад 3,3 млрд грн компенсації. Відзначили у Мінагропроді й деяке падіння кредитних ставок порівняно з минулим роком — з 24-28 до 18-20%.
Щодо інших трьох програм підтримки, то, за інформацією прес-служби Мінагропроду, помісячним планом асигнувань видатки на них передбачені лише у вересні-грудні поточного року. Зокрема, йдеться про «Бюджетну тваринницьку дотацію та державну підтримку виробництва продукції рослинництва», «Селекцію в рослинництві», «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» (із загальним обсягом асигнувань 180 млн гривень).
На запитання «чи будуть аграрії профінансовані у повному обсязі до кінця року?» УК отримав наступну відповідь: «Державна казначейська служба України за сім місяців 2011 року відкрила Мінагропроду асигнування у повному обсязі, згідно з помісячним планом асигнувань з урахуванням їх наближення з вересня-грудня на попередні місяці. Отже, є підстави розраховувати на фінансування в повному обсязі». Що ж до того, скільком аграріям пощастить отримати держпідтримку, то в міністерстві кажуть, що це залежатиме від того, скільки сільгосппідприємств подадуть заявок і чи підтвердять їх відповідні комісії міністерства. На сьогодні ж держпрограмою здешевлення кредитів уже скористалось 378 сільгосппідприємств, підтримки розвитку садівництва і виноградарства — 231, розвитку хмелярства — 36, часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів — 12.
Про те, чому все ж таки дотації не доходять до сільгоспвиробників, регіональні власкори «УК» намагалися розібратись на місцях.
Не хмелем єдиним живуть поліщуки. Фото з сайту bitburger.de
Програми є, а коштів – немає
Віктор ШПАК,
«Урядовий кур’єр»
Житомирщина. Станом на 1 серпня у області профінансовано лише три держпрограми з підтримки агросектору. Зокрема, 179,8 тис. грн надійшло на літнє оздоровлення дітей працівників АПК, 35 тис. грн – на виставкову діяльність і 4,6 млн грн – на підтримку хмелярства. Звичайно, останнє радує, бо Житомирщину заслужено називають «хмелярським Донбасом». Та, водночас не хмелем єдиним живуть поліщуки. Наочне підтвердження цього – вже традиційні 1 млн тонн зернових, які щорічно намолочують на ланах, та численне стадо ВРХ, за поголів’ям якого область на одному з чільних місць в Україні.
Залишається втішатися хіба тим, що в першому півріччі минулого року на фінансування аграрних програм надійшло ще менше коштів – 0,5 млн грн. Проте в цілому за рік аграрії Житомирщини отримали з держбюджету 47,2 млн грн, левова частка яких (19,7 млн грн) припала на … хмелярську галузь. Звісно, ніхто не проти її підтримки, однак фахівці вже стомились повторювати, що навіть за помірної держпідтримки Полісся здатне бути не лише житницею (як відомо, жито на півдні не родить), а й м’ясо-молочним Клондайком України.
Однак на ділі навіть дотації за вже вирощену худобу і здане молоко залишаються лише обіцянками, якими ні корів не нагодуєш, ні поля не обробиш. Аналогічна ситуація із заявками на виділення дотацій обсягом 2,6 млн грн за збільшення поголів’я м’ясної худоби. Якщо кошти надійдуть наприкінці року, це стане слабкою втіхою для аграріїв, які звикли керува тись давньою селянською мудрістю: «Весняний день рік годує» та «Дорога ложка до обіду».
То, можливо, село виручають пільгові кредити? На сьогодні аграріями Житомирщини вже залучено 82,5 млн грн кредитних коштів, що на 38,5 млн грн більше, ніж за весь минулий рік. В області проведено шість засідань конкурсних комісій з визначення підприємств, що мають право на отримання держпідтримки через механізм здешевлення кредитів. Їх надано 19 суб’єктам господарювання в обсязі 14,1 млн грн, а сума бюджетного відшкодування по них становить 1,2 млн грн. От лише чи радіти цьому – ще велике питання. Адже оформлені торік 36,4 млн грн пільгових кредитів такими насправді не стали. Оскільки 3,4 млн грн, що призначались для часткового відшкодування процентних ставок, в області очікують… донині.
За словами керівника одного із «ощасливлених» такою «підтримкою» сільгосппідприємств, тепер немає змоги ні вчасно розраховуватися з банком, ні навіть позбутися купленої в кредит техніки, бо це неминуче обернеться «криміналом» за нецільове використання поки що лише віртуальних «бюджетних коштів».
До речі, якщо торік за державною програмою 30%-го здешевлення вартості вітчизняної сільгосптехніки в області закупили 5 зернозбиральних комбайнів і 3 трактори, то в цьому році – ще жодної одиниці.
Чи не єдиною реальною допомогою для аграріїв області стала взаємовигідна співпраця з Аграрним фондом. 56 сільгосппідприємств уклали форвардні контракти на продаж 20,8 тис. тонн продовольчого зерна на суму 34,6 млн грн. Половина цих коштів уже надійшла авансом на фінансування весняно-польових робіт, ще 20% виділено на проведення жнив. Та проблема в тому, що обсяги форвардних закупівель становлять лише близько 6% обсягу прогнозованого збору пшениці і 8,4% – жита.
За такої ситуації справді неоціненною підтримкою селу обіцяють стати 10,8 млн грн із обласного бюджету. Це майже вдесятеро більше, ніж спромоглися виділити на Житомирщині торік. Планується спрямувати 3 млн грн на дотації за вирощений і зданий на переробку місцевим цукрозаводам буряк. Ще понад 2,5 млн грн надійдуть для стимулювання закупки нетелей та розширення обсягів м’ясного скотарства. Вибір цілком об∂рунтований, адже саме ці напрямки дають поштовх як розвитку села, так і забезпечують ріст сировинної бази харчової промисловості. Не кажучи вже, що доступні за ціною м’ясо, молоко і цукор потрібні не так селянам, як усім нам.
Заявки поки що залишаються без відповіді
Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»
ЛУГАНЩИНА. — «Цьогоріч коштів на підтримку агропідприємств у вигляді дотацій ще не надходило», — повідомила в.о. начальника управління агропромислового виробництва Луганської облдержадміністрації Надія Струтинська.
У 2011-му аграрії позичили у фінзакладах 104 млн грн кредитів і ще 101 млн грн кредитів, отриманих ними торік, цьогоріч підлягають здешевленню. За даними чиновниці, обласна комісія з надання права на здешевлення банківських кредитів розглянула документи 112 кредитних договорів на 12,6 млн грн і прийняла рішення про визнання права підприємств, які їх подали, на отримання компенсацій. З Мінагропроду, куди були передані документи на підтвердження, відповіді не надходило, грошей теж.
Крім рослинництва, Луганщина потребує також дотацій у галузях овочівництва та тваринництва, каже Н.Струтинська. Відтак, в області розроблена регіональна програма розвитку овочівництва на 2011-2020 роки. Вона передбачає збільшення виробництва овочів сільгосппідприємствами, а також створення потужностей з їх зберігання та переробки. Зокрема, ТОВ «Мирна долина» Краснодонського району уже взялось за реконструкцію овочесховища. Аналогічний об’єкт планується побудувати й у Свердловську. Наразі активно працюємо із залучення інвестицій на ці потреби.
Розроблено також регіональну програму розвитку молочного скотарства на 2011-2012 роки, яку вже затвердили на сесії облради. За два роки планується збільшення виробництва молока на 10 тис. тонн. Для цього треба близько 14 млн грн, з яких 6 млн очікуємо вже цьогоріч з обласного бюджету, повідомила в.о. начальника управління агропромислового виробництва Луганської облдержадміністрації .
Вона також поінформувала, що попри складнощі фінансування за перше півріччя загальне виробництво сільгосппродукції в області збільшено на 1,4%. Зокрема, виробництво м’яса — до 30,3 тис. тонн, яєць — до 460,7 млн штук (13,8%) тощо. На аграрному ринку відчутне пожвавлення, відзначає Н.Струтинська. — Неабияку роль у цьому зіграли продовольчі ярмарки, які щотижня проводяться у Луганську та інших містах і районах області. Зважаючи, що ціни на основні продукти харчування на них набагато нижчі, ніж у супермаркетах, ярмарки мають неабиякий попит. Щотижня там реалізується продукції майже на 2 млн грн.