Наступного року буде накладено арешт на закордонні активи осіб, пов’язаних із виведеними з ринку банками «Дельта Банк», «Фінанси та кредит», «Імексбанк» та «Національний кредит». Про такий намір повідомив заступник директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Віктор Новіков. За його словами, щодо цього вже рік триває робота з іноземними юридичними компаніями, відбуваються конкурси із закупівлі послуг таких компаній.

Наші чемпіони

Віктор Новіков додав, що наведений перелік банків не остаточний, наступного року додадуться ще, скільки саме, сказати важко, бо деякі з таких банків, що тепер не існують, настільки пов’язані між собою, що легше стягнути кошти із кількох разом, ніж із кожного окремо. Так можна буде заощадити час і державні гроші.

Варто нагадати: ще у березні директор-розпорядник фонду Світлана Рекрут повідомила, що найбільше боргів перед ФГВФО у «Дельта Банку» — 9 мільярдів гривень і ще 5 — перед НБУ. На п’яти йому наступає «Фінанси та кредит» — 7,8 та 6,5 мільярда.

Цікава ситуація у VAB та «Фінансова ініціатива» — банки начебто різні, але належать одному господареві. Перший винен ФГВФО 5,8 мільярда, другий — 5,1, їхній сукупний борг перед НБУ — 12 мільярдів. До речі, про власників: перший банк з наведеного рейтингу належить такому собі Миколі Лагуну, другий — відомому Костянтинові Жеваго, а два останніх — не менш відомому Олегові Бахматюку.

Брали одні — віддавали інші

Як зауважила Світлана Рекрут, протягом 2014—2015 років відбувалося очищення банківської системи від банків, що були елементами злочинних схем, працювали на користь олігархів, відмиваючи кошти, отримані нечесними шляхами. Багато таких сумнівних фінансових установ було ліквідовано. Певна річ, після цього з’явилося чимало ображених, дехто з них і дотепер не приховує невдоволення.

Після банків, визнаних НБУ неплатоспроможними, лишилося багато постраждалих вкладників, яким слід було компенсувати втрати. Для цього і створено фонд. На це було витрачено 90 мільярдів гривень із коштів ФГВФО. Фінансова діра, яка там утворилася, зяє і досі: борг фонду перед державою становить 48 мільярдів гривень плюс понад 67 мільярдів відсотків. Ось чому стягнути гроші з пов’язаних осіб так важливо. Це колишні акціонери, які вивели з банків кошти, через свої оборудки довели їх до неплатоспроможності, а потім чкурнули у кущі.

Кривосуддя по-українськи

Кількість проблемних банків, до яких має питання ФГВФО, не вичерпується наведеним нами переліком. Їх і нині більше, ніж ми згадали, а згодом може ще додатися. Адже тепер, за словами директора фонду, ліквідовано лише близько 40 проблемних банків з 95, чия славна історія тягнеться з 2014 року, найближчим часом доведеться ліквідувати приблизно стільки само. А в них ситуація не краща, ніж у тих, про кого ми вже казали. І тут також доведеться розв’язувати проблему боргів перед фондом та державою.

Проте олігархи так просто не здаються, вдало використовують те, що Світлана Рекрут делікатно назвала недосконалістю судової системи, ми ж назвемо суцільною прогнилістю та корумпованістю цієї системи. Усупереч здоровому глузду та елементарній справедливості боржники дістають рішення судів, які дозволяють не лише не віддавати борги, а й повернути на фінансові ринки ті банки, які вже було визнано неплатоспроможними.

У ФГВФО їх називають банки-зомбі, тобто посталі з могили, але й живими їх не назвати. Адже коли ті банки раніше вже були неплатоспроможними, то від самого рішення суду платоспроможності в них не додалося, а їхні вкладники вже отримали від ФГВФО відшкодування своїх втрат.

І хто тепер має повертати ФГВФО кошти, сплачені постраждалим вкладникам? Це справжній правовий нонсенс, але у фонді таких банків налічують аж 19! А якщо вітчизняне кривосуддя триватиме, то їх ще додасться.

Пов’язані одним ланцюгом

Варто згадати і тих, кого називають пов’язаними особами. Вони, за даними ФГВФО, набрали у проблемних банках кредитів на 20 мільярдів гривень, а віддавати й не збиралися, що стало причиною доведення банків до неплатоспроможності.

У числі таких Finbalance називає фігурантів кримінального провадження, порушеного Генпрокуратурою за фактом виведення «Дельта Банком» за кордон 4,1 мільярда гривень рефінансування, яке банк отримав від НБУ 2014 року. Це такі собі ООО «TLC systems», ООО «Український Бізнес Франчайзинг» та ООО «Мерчант Хаус». Вам ці назви нічого не говорять? Нічого дивного, такі фірми створюють спеціально для згаданої нами мети, вони більше нічим не займаються.

Загальні втрати кредиторів банку внаслідок доведення його до банкрутства, за оцінкою ФГВФО, сягнули понад 24,5 мільярда гривень. Цікаво, що загальні активи «Дельта Банку» на початок 2015 року становили 60,3 мільярда, він входив у четвірку найбільших в Україні, а вже 2 березня його було визнано неплатоспроможним. Тобто понад 60 мільярдів випарувалися за два місяці!

Герої нашого часу

Власникові «Дельта Банку» Миколі Лагуну Національна поліція повідомила про підозру у несплаті податків у сумі понад 30 мільйонів гривень. Варто додати, що йому належали також «Омега Банк», «Астра Банк» та «Кредитпромбанк». Усі вони перебувають у стані ліквідації, за винятком «Астра Банку», який ФГВФО продав новому власникові.

Власника банку «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго суд дозволив заарештувати за підозрою у розтраті майна банку. Його оголошено у міжнародний розшук. Справу передано у відання Агентства з розшуку та менеджменту активів.

З «Імексбанку», який контролював народний депутат із групи «Відродження» Леонід Климов, за 41 кредитом було виведено високоліквідні застави. Єдиним забезпеченням у банку залишився футбольний стадіон — під це забезпечення було укладено договорів на 8,3 мільярда, тоді як реальна вартість стадіону не перевищувала мільярда.

Стосовно банку «Національний кредит» влітку 2015-го з’ясувалося, що він не в змозі провести розрахунки із клієнтами на майже 50 мільйонів гривень. Незабаром його головному акціонерові Андрієві Оністрату і чотирьом його спільникам було оголошено про підозру в скоєнні злочину за статтею 191 ч. 5 ККУ — привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Чим тут можуть допомогти закордонні юристи? Багато чим, адже відомо, що всі ці кошти, яких раптом не стало у названих і багатьох інших українських банках, тим чи іншим шляхом опинилися за кордоном. Ми навіть називали деяких виконавців таких оборудок (насправді їх значно більше). Отож слід довести, що гроші, які опинилися в інших країнах на рахунках підставних фірм, насправді належать Україні. Висловлюємо надію, що фонду це успішно вдасться.