Історичним моментом для кожного українця Президент Володимир Зеленський назвав презентацію результатів аудиту вітчизняної економіки та векторів її розвитку до 2030 року. «Уперше було зроблено комплексний аналіз, щоб зрозуміти, де і які упущення були раніше. Помилково говорити, що аудит — точний діагноз, необхідний для ефективного лікування країни. Це негативне мислення, від якого відмовляємося. Україна не хвора. Увесь цей час вона була просто занадто скромною, соромилася мріяти, мріяти сміливо, амбітно, була нерішучою, щоб крім найбільшої країни Європи стати ще й найуспішнішою. Аудит — це аналіз наших комплексів, які лякали і сковували наш рух уперед. Усі вони мають піти в минуле», — наголосив під час презентації глава держави.

За його словами, результати аудиту української економіки та напрацьовані урядом вектори економічного розвитку, які чітко вказують, куди і чому рухатиметься економіка України, — основа для створення Національної економічної стратегії України до 2030 року. І уряд уже над нею активно працює, залучаючи багатьох експертів, представників бізнесу, громадськості, міжнародних аналітиків і вчених. «Це дуже важливий документ. Стратегія має стати не декларацією, необов’язковою до виконання, а головним планом і дорожньою картою для всіх гілок української влади. Вона має отримати широке схвалення громадян, насамперед, і бути економічною конституцією України», — підкреслив Володимир Зеленський.

Президент акцентував, що настав час закінчувати практику, коли державну політику визначають не спільні цінності, а прізвища на дверях владних кабінетів. І з кожним новим Президентом, парламентом або урядом країна починає вигадувати собі новий проривний шлях. Настав час для нової традиції: прізвища держслужбовців, чиновників можуть змінюватися і будуть, але візія, філософія та глобальна мета країни незмінні.

Переосмислення потенціалу держави

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що аудит, проведений спільно з бізнесом, народними депутатами, науковими установами, аналітичними центрами, — це не про критику попередників. Це чесна розмова про причини, чому країна так живе і як зробити, щоб життя стало кращим. Це аудит втрачених можливостей, які треба розвинути. Це переосмислення економічного потенціалу держави.

«Без аналізу поточного стану країни не можемо реалістично ставити цілі на наступне десятиліття. Якими є результати управління нашою країною за попередні роки? Сьогодні маємо чітку відповідь — трильйон доларів ВВП за 10 років — це нереалізований потенціал нашої країни. Ці гроші втратили всі українці через постійні зміни векторів, незавершені реформи, відсутність довгострокової економічної стратегії, корупцію, неефективне управління. Мета уряду — реалізувати потенціал економіки й зробити країну успішною», — наголосив Прем’єр.

Реалізація наявного потенціалу дасть змогу Україні за наступні десять років збільшити ВВП на трильйон доларів. «Так, уряд планує збільшити ВВП на 85 мільярдів доларів від розвитку ринку землі. Її середня вартість за один гектар зросте фактично вп’ятеро. Ще на 409 мільярдів планується збільшити ВВП за рахунок реалізації невикористаного потенціалу родовищ корисних копалин. Маємо понад 12 тисяч розвіданих родовищ, і лише третину з них розробляють. Збільшити видобуток корисних копалин не означає збільшити експорт за кордон сировини, це означає створення високотехнологічної продукції з доданою вартістю. Ще 12 мільярдів до загальної скарбнички має принести реалізація потенціалу країни у водних ресурсах. Україна використовує свої потужності в гідроенергетиці наполовину, у рибному господарстві — на чверть, а зрошення земель розвинено менш як на 20%.

Ще 407 мільярдів — нереалізований потенціал у міжнародній торгівлі і транзиті. За рахунок підтримки експорту і торгової дипломатії є змога наростити товарний експорт на Схід, до країн Африки, країн Латинської Америки і піти ще далі. Сьогодні тактичне завдання для Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості на наступний рік — забезпечити мільярд доларів нових експортних контрактів для українських виробників. Також у нашої країни не використано інвестиційний потенціал (63 мільярди доларів), потенціал у використанні лісових ресурсів (40 мільярдів), ідеться, зокрема, про зміну орієнтирів з експорту сировини на виробництво власної продукції з доданою вартістю, а це робочі місця», — уточнив Денис Шмигаль.

І додав, що проведений економічний аудит країни — це рахунок України за роки непродуманої економічної політики, відсутність доведених до кінця реформ, єдності державних інститутів у баченні розвитку країни. «Тільки-но усунемо причини, які призвели до таких оцінок, зможемо розраховувати на збільшення ВВП нашої держави вдвічі. Чимало країн за десять років, маючи чітку стратегію та єдність у роботі державної команди, змогли подвоїти регіональні ВВП, хоча їхній потенціал був не таким, як в України. Якщо екстраполювати результати їхнього зростання на українські цифри, то отримаємо вдвічі вищі зарплати, втричі більшу пенсію, у 3—4 рази більші витрати на оборону, медицину, освіту», — акцентував Прем’єр. 

Загалом уряд визначив 30 пріоритетних проєктів до 2030 року. Це вектори, які будуть в основі довготермінової стратегії розвитку, а саме, частина з них представлена в зменшенні частки держави в економіці. Також це розвиток фінансового сектору, зменшення регуляторного навантаження на бізнес, значне зростання обсягів розвідки та видобутку власних корисних копалин, розвиток інфраструктури в сільськогосподарському секторі, сприятливий податковий та правовий режим для інноваційних і дослідницьких компаній, цифрова економіка, репутація країни у світі та посилення торговельної дипломатії, створення економічного підґрунтя для розвитку освіти, медицини, культури та соціальних послуг.

Денис Шмигаль анонсував презентацію Національної економічної стратегії України до 2030 року в першому кварталі 2021-го. І запросив усіх до її обговорення, аби разом зробити Україну успішною та заможною.

Депутатське плече

Присутній на презентації Голова Верховної Ради Дмитро Разумков запевнив, що він сам, народні депутати завжди готові долучитися, допомогти й сприяти будь-якому конструктивному, ефективному та, головне, успішному розвитку всіх гарних починань.

Перший заступник Голови ВР Руслан Стефанчук розповів таке: «Кофіцієнт корисної дії нормопроєктування в Україні, на превеликий жаль, це просто те, що в усьому світі називають законодавчим спамом або законодавчим цунамі. Йдеться про велику кількість внесених законопроєктів. Це законопроєкти, які дублюються, це конкуренція між суб’єктами законодавчої ініціативи за кількість, а не якісні показники, це війна між першим і другим читаннями — війна поправок, коли їх вносять задля затягування часу».

І резюмував, що заради економічного приросту слід навести порядок у державницьких рішеннях, потрібно сформувати правильно стратегію і план законодавчого розвитку держави.