ЕКСКЛЮЗИВ
Генеральний конструктор –
генеральний директор ДП
"КБ "Південне" ім. М. Янгеля"
Олександр ДЕГТЯРЕВ
Космічний рік - 2011 на планеті відкрила українська ракета, спроектована і виготовлена дніпропетровськими спеціалістами ДП "КБ "Південне" ім. М. Янгеля" та ДП ВО "Південмаш". 20 січня о 14 годині 29 хвилин і 1 секунду за київським часом з космодрому Байконур стартував ракетоносій (РН) "Зеніт-3 SLБФ", який успішно вивів на розрахункову геостаціонарну орбіту російський космічний апарат "Електро-Л". Це метеосупутник нового покоління, розроблений російським НВО ім. С. Лавочкіна. Супутник виведено в постійну точку його знаходження над Індійським океаном, де він збиратиме інформацію для метеорологічних прогнозів, контролюватиме надзвичайні ситуації, екологічний стан планети тощо. Інформацію "Електро-Л" надаватиме не тільки російським споживачам, а й на безоплатній основі українським. Успішний запуск "Зеніту" й став приводом для розмови про діяльність української ракетно-космічної галузі із Олександром Дегтяревим.
- Олександре Вікторовичу, наскільки важливим був цей запуск, які його відмінності?
- Передусім, цей пуск був першим у 2011 році в світі. За кілька годин стався запуск американського супутника. Та це вже було після нас. Чому запуск РН "Зеніт-3 SLБФ" дуже важливий (хоча неважливих пусків не буває)? По-перше, це перший пуск за російською космічною федеральною програмою, в якій п'ять з шести апаратів будуть виведені саме нашим "Зенітом". До речі, Росія і сама може запускати космічні апарати (КА) своїми "Протонами" та "Союзами". Але завдяки високотехнологічності й надійності "Зеніту" ми отримали це замовлення.
По-друге, вперше як третій ступінь використано розгінний блок (РБ) "Фрегат-СБ" виробництва того ж російського НВО ім. С. Лавочкіна. Для підвищення енергетичних можливостей РН у "Фрегаті" використовуються паливні баки, які після спорожнення відокремлюються від основної конструкції, що продовжує політ. Особливістю цього запуску є й дуже високі характеристики точності виведення КА. Результати дуже добрі. Вони дають упевненість, що ми - КБ "Південне" та "Південмаш" на чолі з генеральним директором Віктором Щеголем - в кооперації з російськими колегами успішно проведемо всі п'ять пусків. Зазначу, що НВО ім. С. Лавочкіна -споріднене нам підприємство, яке свого часу очолював виходець з КБ "Південне" В'ячеслав Ковтуненко.
Отже ми успішно відкрили рік і сподіваємося, що він буде сприятливим для нас. Адже в останні роки пуски відбуваються не так часто, як хотілося б.
- Коли передбачаються наступні запуски "Зеніту" з Байконура?
- Заплановано цього року запустити ще три космічні апарати: "Спектр-Р" в рамках федеральної космічної програми Росії, комерційний запуск КА "Іntelsat -18", а також запуск апарата "Фобос-Грунт", який буде виконувати місію доставки зразків грунту із супутника Марса - Фобоса.
- А який розклад пусків по "Морському старту" (Sea Launch) після аварії, що сталася два роки тому?
- Були після аварії та у зв'язку із світовою економічною кризою складнощі. Ми спільно з партнерами прийняли рішення піти на певні канікули для реструктуризації й виходу з кризи. Цей складний процес завершений у жовтні і зафіксований відповідним судовим рішенням. Як наслідок змінився склад міжнародної компанії "Морський старт". Був прийнятий варіант, запропонований російським партнером - РКК "Енергія". У них було 25% акцій, тепер у "Енергії-Оверсіз" (підприємстві, контрольованому РКК "Енергія") - буде 95%. На сьогодні завершені перегляди всіх контрактних документів відповідно до нової схеми роботи компанії "Морський старт". Відбувається процес відродження, підготовка до запусків, яких у пусковому маніфесті твердо маємо п'ять. У "Морського старту" добра репутація на світовому пусковому ринку. За цим проектом вже три ракети перебувають у виробництві на "Південмаші", перший пуск плануємо на третій квартал. Сподіваємося ще встигнути цього року запустити другий апарат, хоча спочатку планували один. Упевнені, що "Морський старт" спроможний вийти на плановий рівень у чотири, а потім шість пусків на рік.
- Коли наш "Циклон-4" вирушить в бразильську Алькантару?
- Минулого року були формальні затримки проекту, які вже подолані. Ми отримали всі необхідні дозволи в Бразилії, в основному екологічного характеру. Практично завершено підготовку території, визначені підрядники. Багато обладнання буде поставлятися з різних українських підприємств. Іде реальний процес створення стартового комплексу. Як зазначив Президент України Віктор Янукович в розмові з Президентом Бразилії пані Ділмою Руссефф, плануємо завершення на 2012 рік. Є певні фінансові проблеми та маємо надію, що уряд допоможе підтримати проект і виконати взяті Україною зобов'язання. Розуміння з боку уряду є, думаємо, в лютому всі необхідні рішення будуть прийняті.
- Чи діє програма "Дніпро"?
- Це російсько-українська програма, яка відповідає інтересам і Росії, і України, здобула високу репутацію на світовому пусковому ринку. В першому кварталі плануємо запустити український супутник дистанційного зондування земної поверхні "Січ-2". Маємо в маніфесті запусків і корейський супутник CоmpSat-5. До 300-річчя Михайла Ломоносова за домовленістю з Московським державним університетом запустимо КА "Ломоносов".
- Можна трохи докладніше про українські космічні апарати?
- Насамперед іде активна робота за нашою космічною програмою, яка завершується в 2012 році. Нині "Січ-2" перебуває на пусковій базі, і ми вже розпочали розробку його модернізованої версії - "Січ-2М". Державним космічним агентством України (ДКАУ) за нашої участі формується нова космічна програма на 2013 -2017 роки, в якій закладені реальні терміни для створення супутника - 2,5-3 роки. За достатнього фінансування можемо їх і прискорити. Кілька наукових проектів плануємо реалізувати на уніфікованій платформі супутника "Мікросат". У тому числі сподіваємося розгорнути групу супутників для прогнозування землетрусів.
- А що таке проект "Либідь"?
- У Радянському Союзі був певний розподіл відповідальності, і наше конструкторське бюро не займалося розробкою космічних апаратів зв'язку. Однак ми розуміли, що таке завдання перед нами постане. Тому ще в 1992 році почали створювати певний технічний заділ з розробки саме геостаціонарних космічних апаратів зв'язку. Проект назвали "Либідь". На жаль, за ці роки його повноцінного фінансування не було. Науковий заділ є, але маємо недостатню експериментальну базу для такого класу апаратів. У нас є доробки з різними країнами по спільній роботі в цьому напрямку. Адже однозначно майбутнє космосу - міжнародна кооперація. Тож маємо всі можливості брати безпосередню участь у розробці супутників зв'язку.
- Розкажіть про кооперацію з американською фірмою "Орбітал".
- Успішно співпрацюємо з компанією "Орбітал" над спільною розробкою американської ракети "Таурус-ІІ". Участь у цьому проекті для нас - своєрідний прорив. Це свідчить про довіру до України, до нашого підприємства. Проект є першою розробкою, здійсненою на базі наших ракетоносіїв "Маяк". У нас народжується нове покоління ракетоносіїв, які будуть оснащені двигунами розробки КБ "Південне" і виробництва "Південмашу". Це теж серйозний прорив. Маємо великі надії, що на цій базі створимо нові ракетно-космічні комплекси, які дають змогу заробляти на пускових послугах і забезпечити повноцінне завантаження всіх потужностей "Південмашу".
- А конкретніше, чим саме цікавить американців "Маяк"?
- Особливість проекту - створення власних маршових двигунів другого і третього ступеня. Взагалі ж і завод, і КБ за кількістю розробок, проведених за останні роки, не тільки можуть конкурувати, а й перевершують спеціалізовані фірми з виробництва двигунів. Ми перебуваємо серед найсерйозніших розробників. І повинні використовувати цю перевагу. Потреба в двигунах велика, ми готові кооперуватися з будь-якими країнами. Передусім, стратегічний партнер - Росія. Та Україна має підвищити свою незалежність і самодостатність в реалізації космічних проектів. Україна входить до десятки країн, котрі мають повний технологічний цикл виробництва ракетно-космічної продукції. Ці конкурентні переваги треба не втратити і розвивати.
- Олександре Вікторовичу, виходить, що маєте більше комерційних закордонних замовлень. А як з українськими державними?
- За 2010 рік під державні замовлення ми отримали близько 53,6 млн. грн, а з коштів від комерційних проектів заплатили податків 105,7 млн. грн. Розуміємо, що сьогодні можливості держбюджету для підтримки ракетно-космічної галузі в повному обсязі обмежені. Водночас, може підтримати нашу галузь, чогось "не забираючи", якщо нема можливості щось "дати"? Ми впевнені, що державна підтримка буде, і з часом вона зростатиме. Треба розуміти, що є питання, без розв'язання яких можуть початися незворотні процеси. Саме тому нам потрібна підтримка держави, можливо, й не завжди тільки фінансова. Та, безумовно, під керівництвом ДКАУ прагнутимемо розв'язати всі нагальні критичні проблеми.
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ДЕГТЯРЕВ. Народився 1951 р. в м. Яранськ Кіровської обл. (Росія). Закінчив Ленінградський військово-механічний інститут, аспірантуру ЛВМІ, економічний факультет Дніпропетровського державного університету. З 1975 року працює в КБ "Південне" на різних посадах. З 1999 року - заступник, а з 2005-го - 1-й заступник керівника КБ.
31 серпня 2010 р. призначений генеральним конструктором - генеральним директором ДП "КБ "Південне". Академік Міжнародної академії астронавтики (МАА). З 2003 р. очолює Українське відділення МАА. Кандидат економічних наук. Заслужений машинобудівник України. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. Лауреат Державної премії України.