Попри непросту економічну ситуацію, спричинену війною на Донбасі й пандемією коронавірусу,  в Україні взялися за відновлення авіаційної галузі, про що йдеться в указі Президента Володимира Зеленського №268/21. У документі чітко окреслено  завдання із затвердження та реалізації державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021—2030 роки та Плану антикризових заходів щодо фінансового оздоровлення й відновлення ефективної роботи Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Воно може посісти одне з чільних місць у здійсненні проєкту Президента України із створення й технічного забезпечення національного авіаперевізника.

Однак виконання глобального амбітного завдання з відродження ХДАВП, яке вже впродовж кількох десятків років перебуває у глибокій стагнації, у Харкові бачать по-різному.

Приватизація як панацея?

У Харківській обласній державній адміністрації єдиним порятунком авіазаводу вважають невідкладну приватизацію підприємства задля розширення взаємодії держави та бізнесу й створення умов для державно-приватного партнерства під час розв’язання питань функціонування підприємства. Наприкінці минулого місяця в ХОДА було підписано меморандум про відновлення випуску літаків на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві.

У меморандумі, який підписали т.в.о. голови ХОДА Олександр Скакун, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко, президент АТ «Мотор Січ»  В’ячеслав Богуслаєв, голова правління АТ «ФЕД» Віктор Попов, генеральний директор ПрАТ «Авіакомпанія Константа» Михайло Пінкевич, голова профспілки працівників авіабудування і машинобудування України Ярема Жугаєвич, голова профкому ПО ПАУ на ХДАВП Михайло Погорєлов, ідеться, що його мета — створення ефективної взаємодії для відновлення серійного випуску і сервісного обслуговування літаків та іншої авіаційної техніки на ХАЗ. 

Олександр Скакун пояснив, що рішення про підписання меморандуму із внутрішніми інвесторами було прийнято після багатьох переговорів. Керівник ХОДА зазначив, що ці інвестори вболівають за авіагалузь і мають на меті «не похорон Харківського авіаційного заводу, а навпаки, його нове життя». Сторони планують протягом п’яти років вийти на рівень випуску п’яти літаків на рік, створивши 1500 робочих місць. Передбачено участь підписантів у розробленні та обговоренні проєктів законодавчих і нормативно-правових актів в авіакосмічній галузі, вдосконаленні законодавства із приватизації, погашення боргів із зарплати, залученні інвестицій тощо.

Керівник ХОДА повідомив, що в комітетах парламенту вже давно розглядають законопроєкт про приватизацію авіазаводу, і висловив сподівання, що цей документ найближчим часом буде винесено у залу для голосування. 

«Мені та нашим партнерам хотілося б, щоб цим законом було списано державний борг, який становить 2,6 мільярда гривень. Якщо парламентарії розглянуть цей закон, підприємство буде виставлено, згідно з чинним законодавством, на приватизацію, в якій можуть брати участь будь-які кандидати. Це можуть бути іноземні компанії чи українські. Наші колеги готові брати участь у цьому конкурсі. Вважаю, що це перспектива для подальшої життєдіяльності цього підприємства», — зазначив Олександр Скакун. Він наголосив, що внутрішні інвестори-підписанти готові брати участь у відкритому конкурсі, якщо буде ухвалено закон про приватизацію цього підприємства, і взяти на себе переговори із кредиторами про приватний борг та погасити його. Вони обіцяють виплатити заборгованість із заробітної плати перед працівниками заводу за останні роки. 

 «Оженили мене не спитавши» 

Як можна дізнатися з оприлюдненої на сайті ХОДА інформації про підписання меморандуму, серед його підписантів немає представників керівництва заводу та Укроборонпрому, до структури якого належить ХДАВП. «Урядовий кур’єр» поцікавився думкою його генерального директора Олександра Кривоконя із приводу шляхів відродження підприємства. За словами керівника авіазаводу, про підписання меморандуму він дізнався від журналістів і чомусь ні його, ні Укроборонпром про це не сповіщали. «Вийшло, як у тій приказці, коли не спитавши мене оженили», — зауважив Олександр Кривоконь.

Він розповідає, що на заводі нині справді складна ситуація, про що пишуть і засоби масової інформації й говорять вітчизняні та іноземні замовники. 

«Але із приходом наприкінці  квітня цього року нашої команди ми почали стабілізувати виробництво. Ми підписали план антикризових дій і неухильно його виконуємо», — зазначив керівник авіазаводу. 

Як розповів Олександр Кривоконь,  нинішній сукупний борг заводу становить майже 4 мільярди гривень, тобто авіабудівникам вдалося втримати ситуацію на попередньому рівні. Щоправда, поки що нарощуються борги із заробітної плати, оскільки у процесі скорочення кількості працівників і звільнення потрібно виплачувати і зарплату за два місяці, і відпускні. Проте не нарощуються простої, й фонд зарплати за простої значно зменшився. Ще місяць-два, і ця брила снігу, на думку керівника ХАЗ, зупиниться. Гендиректор переконаний, що за вересень і жовтень невдовзі вдасться значною мірою виплатити працівникам заробітну плату. Усе це — за рахунок зароблених коштів.

Нині на заводі введено жорстку економію. За електроенергію залишилися невеликі борги завдяки тому, каже Олександр Кривоконь, що опалення виробничих приміщень перевели на дров’яне.

Як свідчать показники діяльності ХДАВП, останнім часом істотно поліпшився стан підприємства. Зростають обсяги виробленої та реалізованої продукції, зменшується збиток, який накопичувався кілька років, збільшується фонд оплати праці. За 10 місяців цього року підприємство виготовило товарної продукції більш ніж на 64 мільйони гривень, що на 12,3 мільйона гривень більше, ніж за аналогічний період торік. 

«Із травня на підприємстві розпочалися регулярні виплати заробітної платні тим, хто виконує виробничі завдання (за відпрацьований час). За 10 місяців 2021 року загальна сума цих виплат перевищила 32,4 мільйона гривень, а фонд оплати праці становить 72,4 мільйона гривень. Торік середня зарплата працівників ХДАВП становила 3485 гривень, а в жовтні цього року зросла до 4920. Нам вдалося зменшити накопичений збиток. Якщо торік у першому півріччі він сягав 71 мільйона гривень, то за той самий період 2021-го — 33,3 мільйона. Розраховуємо, що невдовзі позбудемося решти збитків, — розмірковує Олександр Кривоконь. — Ситуація все ще важка, проте дивимося у майбутнє зі стриманим оптимізмом і не зупиняємося».

Реальні шляхи виходу з кризи є

На думку генерального директора ХДАВП, після остаточної стабілізації на підприємстві необхідно розпочати процес санації, під час якої визначити не задіяні у виробництві заводські об’єкти, які можна реалізувати і повністю погасити заборгованість із заробітної плати. Цілком під силу ХАЗ, стверджує Олександр Кривоконь, упоратися з боргами комерційним структурам, які становлять пів мільярда гривень і які можна реструктуризувати. Вони, за мірками заводу, для підприємства невеликі за умови завантаженості виробництва. 

«До нового року ми розпочнемо проєкти, які дадуть підприємству кошти. Наприклад, добудова Ан-140 у лізинг «Мотор Січі», керівник якої нещодавно підтвердив заплановане підписання договорів, — ділиться міркуваннями Олександр Кривоконь. — Виручених за добудову цих літаків коштів вистачить на виплату майже 40% заборгованості із заробітної плати і початок виплат кредиторам — наприклад «Мотор Січі». Є й інші проєкти, які реалізуємо. Підприємство цього року ремонтує літаки Ан-74 для Єгипту й Туркменістану».

Як розповів керівник ХДАВП, фахівці підприємства реанімували в Єгипті літак Ан-74Т-200А, який під час аварійної посадки зазнав значних пошкоджень стійок шасі, передньої й нижньої частин фюзеляжу. Над травмованою машиною, яку виготовлено свого часу на ХАЗ, фахівці почали працювати ще восени 2018 року. Згідно із затвердженою програмою відновлення повітряного судна, було виконано п’ять етапів ремонтно-відновлювальних робіт. На жаль, попереднє керівництво авіазаводу перервало єгипетський контракт. Улітку цього року його вдалося відновити. Відтоді ХДАВП чотири рази відправляв єгипетським партнерам вантажі з комплектуючими для пошкодженого літака. І ось минулої суботи відбувся другий успішний політ машини, її вдалося підняти в повітря і вона готова до перельоту на аеродром ХАЗ для подальшого ремонту і обслуговування. А це все означає надходження коштів.

«Є шанс відродити авіазавод. Але потрібно докласти максимум зусиль і нам, і державі. Треба, щоб держава відкрила нам дозвіл на конструкторські розробки, і це дасть змогу заводу мати власний продукт, стати конкурентоспроможним. Це був би невеликий, але стимул для розвитку нашого виробництва і галузі загалом. І в такому разі приватизація була б не потрібною», — зауважує Олександр Кривоконь.

Ціна може бути надто високою

За твердженням гендиректора ХДАВП, він аж ніяк не проти приватизації. Однак застерігає від поспішних рішень і наводить приклади приватизації підприємств у Харкові, коли із промислової мапи міста безповоротно зникли такі гіганти, як «Серп і молот»,  завод тракторних двигунів, велозавод та ін. 

«Думаю так: якщо держава не спроможна фінансувати авіаційну галузь, то, можливо, треба продавати. Але необхідно з’ясувати, чи всі 100% нашого підприємства треба віддати під приватизацію. Вважаю, що ні», — наголошує Олександр Кривоконь.

Він переконаний: якщо буде ухвалено рішення про продаж, до конкурсу треба залучати всіх потенційних інвесторів. І розповідає про лист від великої казахстанської авіакомпанії «Авіаційна індустрія», яка хоче мати свій завод, побудувала вже чимало цехів для сервісного обслуговування літаків, яке нині проводить. Тож казахи хочуть брати участь у можливій приватизації Харківського авіазаводу. Але, на тверде переконання  керівника підприємства, якщо держава зможе списати борги ХДАВП, то вже нинішній рівень стабілізації заводу засвідчує спроможність до відродження у статусі державного.

Що ж до підписаного меморандуму, то й тут Олександр Кривоконь має застереження. 

«Погляньмо на тих потенційних інвесторів, які підписали меморандум, — пояснює свої побоювання директор  ХДАВП. — Скажімо, приватний ФЕД, який очолює Віктор Попов. Свого часу він де-факто керував ХАЗ, але за три роки на заводі так нічого й не було зроблено. Тепер щодо «Мотор Січі».  Я говорив із представниками цього підприємства, і мені прямо було сказано, що їх не цікавить головне підприємство ХАЗ. А цікавить філіал — завод «Тора» на території аеропорту Харкова. Про це, до речі, В’ячеслав Богуслаєв заявляв не раз. І зовсім неприйнятно, що він пропонує відновити закупівлі комплектувальних для літаків у Росії. Стверджую, що авіазавод не потребує російських комплектувальних, оскільки ми обрали шлях імпортозаміщення, і вже зроблено перші кроки в цьому напрямі».

Проте, як переконаний Олександр Кривоконь, у питанні приватизації головний інтерес — до землі. Адже завод займає 260 гектарів землі в центрі Харкова, яка на вагу золота. У грошовому виразі це приблизно 250 мільйонів доларів. «Тому, на мою думку, у Верховній Раді нині  так активно лобіюють закон про приватизацію Харківського авіазаводу. Невже в Україні мало добрих законів про приватизацію, і потрібен окремий закон по ХДАВП?» — ставить зовсім не риторичне запитання генеральний директор авіазаводу. І додає, що відрізати його від держави декому, мабуть, дуже привабливо. Однак ціна приватизації Харківського авіазаводу може бути занадто високою. І річ навіть не про чверть мільярда доларів. Ідеться про долю й майбутнє авіаційної галузі країни.